Обговорення функціональної моделі інтегрованого соціального сектору на рівні ОТГ

     23 лютого 2017 року відбулося чергове засідання  Координаційно -експертної ради з питань соціальної політики Науково-дослідного інституту праці  і зайнятості населення МСП і НАН України. Метою проведення КЕР було обговорення функціональної моделі інтегрованого соціального сектору на рівні об’єднаних територіальних громад. На засіданні обговорювалися питання: рівні інтеграції системи та їх характеристика;  бюджетне планування та функціонування по забезпеченню людського розвитку на рівні ОТГ; визначення переліку пілотних ОТГ для відпрацювання моделі.

    Ігор Камінник (Бюро соціальних та політичних розробок) презентував бачення зазначеної моделі, зокрема наголосив, що основними завданнями Проекту було: об’єднати профільні наукові інститути, які працюють у суміжних сферах, для вироблення спільного бачення реформ та для підготовки аргументованих пропозицій до уряду і зацікавлених осіб (платформа); доопрацювати інтегровану модель з визначенням індикаторів, механізмів планування і фінансування; спланувати подальші кроки щодо практичного впровадження цієї моделі на державному та місцевому рівнях; визначити здатність системи соціального захисту витримати радикальні реформи, а також впровадити інтегровану модель в залежності від регіональних особливостей і можливостей місцевого самоврядування; підготувати рекомендації для Міністерства соціальної політики щодо підвищення ефективності чинних механізмів і забезпечення нормативних захисних механізмів на час перехідного періоду. Артур Айвазов, Керівник секції соціальної політики Дитячого Фонду (ЮНІСЕФ) в Україні, наголосив на необхідності перетворення наукових напрацювань в практичну діяльність на рівні громади. Інтегрована модель соціального сектору може ефективно запрацювати лише в умовах реалізації фундаментальних 4-С: солідарність це єдність мешканців громади (країни), яка породжує єдність інтересів, завдань, стандартів і взаєморозуміння, або ж ґрунтується на них; субсидіарність визначає розподіл повноважень різних рівнів публічної влади у державі, з місцевого рівня до національного; самоуправління визначає можливості та повноваження громад для забезпечення людського розвитку своїх мешканців; самоорганізація забезпечує спільне вирішення локальних проблем самими мешканцями.

    Щодо визначення пілотних ОТГ для проведення подальшого дослідження виступили: Олександра Чуркіна та Марьяна Капінус – Дитячий фонд ООН (Юнісеф) представництво в Україні. Пропозиції щодо вдосконалення зазначеної моделі надала Ольга Цвілій (Бюро соціальних та політичних розробок). Активну участь в роботі КЕР від Інституту взяли: заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук; завідувачі відділів – Олена Бубуйок, Олена Давидюк, Наталя Поляк, які зазначили необхідність доопрацювання понятійного апарату моделі та необхідності її апрбації на рівні громади.

 

 

 

 

Стратегічна зустріч щодо розробки нової програми діяльності ЮНІСЕФ на 2018 – 2022 роки.

        17 лютого у Президент готелі (вул. Госпітальна 12 м. Київ)  відбулася стратегічна зустріч щодо розробки нової програми діяльності ЮНІСЕФ на 2018 – 2022 роки. Метою зустрічі було досягнення згоди щодо ключових пріоритетних напрямків співробітництва відповідно до національних пріоритетів та потреб. Цілями зустрічі були: обговорення нової стратегії діяльності ЮНІСЕФ в Україні; отримання пропозиції та вироблення бачень ситуації від ключових партнерів; узгодження основних тематичних напрямів, пріоритетів програми діяльності ЮНІСЕФ.

    Учасники зустрічі: Представники Уряду на рівні міністрів/заступників міністрів та ключові експерти; представники місцевих урядових організацій; представники Парламенту, громадських організацій, наукових установ; представники партнерських агенцій ООН.

     З вітальними словами виступили:  представник ЮНІСЕФ в Україні Джованни Барберіс; Перший заступник Міністра соціальної політики України Ольга Крентовська; Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука; Заступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк; Заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей; Заступник Міністра фінансів Євгеній Капінус; Уповноважений Верховної ради з прав людини ВалеріяЛутковська; Заступник Міністра внутрішніх справ Анастасія Дєєва; Заступник Генерального прокурора Євгеній Єсін

Щодо нових способів аналізу даних відносно дитячих депривацій в Україні виступили експерти Глобального дослідницького центру ЮНІСЕФ «Інночет» Злата Брукауф та Лучія Ферроне(Флоренція)

З презентацією «Огляд процесу розробки програми діяльності ЮНІСЕФ та нові програмні пріоритети на 2018-2022 роки       виступив Артур Айвазов, керівник секції соціальної політики Представництва ЮНІСЕФ в Україні.

Представники Інституту – Леонід Ільчук, Наталя Поляк, Олена Давидюк взяли активну участь у роботі стратегічної зустрічі, зокрема в робочій групі «Соціальне включення та політика на макрорівні». Ними були надані конкретні пропозиції щодо необхідності аналізу ефективності соціальних програм та необхідності розробки проекту методики щодо оцінки соціальної ефективності діяльності бюджетних закладів в громадах за матеріалами, які були підготовлені лабораторією моніторингу соціальних процесів та відділами з проблем соціальних послуг і соціального прогнозу.

 

Робоче засідання КЕР Інституту

    На засіданні розглядалися питання щодо оцінки діяльності КЕР за 2016 рік та планування роботи на 2017 рік. Леонід Ільчук, заступник директора Інституту з наукової роботи охарактеризував діяльність КЕР за 2016 рік. Він наголосив на дієвості її роботи стосовно обговорення законопроектів та надання Міністерству соціальної політики чітких пропозицій щодо їх подальшого лобіювання. Також ним було запропоновано план роботи КЕР на 2017 рік.  Ігор Камінник  надав інформацію відносно того, що Верховною Радою України 17.01.2017 прийнято в першому читанні Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (щодо надання притулку бездомним особам), який розроблявся експертами Бюро соціальних та політичних розробок, громадським об’єднання «Народна допомога», Міністерствов соціальної політики разом з експертами недержавних організацій і комунальних закладів, які вже багато років надають соціальні послуги бездомним, представниками Громадської ради при Міністерстві соціальної політики, законопроект був розроблений за фінансової підтримки регіонального проекту Європейського Союзу «Civil Society. Dialogue for Progress».  В законопроекті з0апропоновано прив’язати питання реєстрації бездомних осіб не до місця їхнього фактичного проживання, а до адреси відповідного Центру обліку, уповноваженого для надання таких послуг органами місцевого самоврядування. Це допоможе уникнути ускладнення (чи неможливості) обліку бездомних осіб, а також суттєво заощадить кошти місцевих бюджетів. Законопроект передбачає скасування дискримінаційних норм закону 2984, та відновлює наступні можливості для забезпечення прав бездомних осіб: закріплення реєстрації до адреси відповідного Центру обліку, уповноваженого для надання таких послуг органами місцевого самоврядування, незалежно від форми власності закладу; відміна заборони для надавачів соціальних послуг не комунальної форми власності створювати спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту для бездомних осіб.

    На засіданні також обговорювалась потреба посилення ролі соціальних партнерів в процесах децентралізації, про що наголосив Ростислав Дзундза,  задля вирішення проблем соціально-економічного розвитку на місцевому рівні, впровадження інтегрованого підходу в управлінні соціальною сферою на рівні об’єднаних територіальних громад, в тому числі, що стосується надання соціальних послуг, питань зайнятості населення та ефективної взаємодії місцевої влади з представниками бізнесу, а також створення Рад соціальних інвестицій – майданчику для консолідації зусиль громадських, благодійних та донорських організацій, спрямованих на соціальне інвестування, створення та розвиток виробництва соціальних послуг, які відповідають сучасним вимогам і стандартам, що в кінцевому підсумку повинно сприяти підвищенню розвитку людини та якості життя громадян. Марфа Скорик  поінформувала про те, що  в Україні поширений гендерний розрив в  оплаті праці між чоловіками та жінками, вищий рівень безробіття серед жінок та складний доступ до кредитних ресурсів для підприємиць, що вказує на потребу у потужнішій аніж досі підтримці рівних прав для дівчат і жінок, у дотриманні гендерного балансу у  цій сфері. Зокрема потребують впровадження прогресивні норми щодо рівності на ринку праці, розроблені у країнах-членах ЄС, перш за все – в шести ключових директивах Ради Європи, згаданих у Угоді про асоціацію Україна-ЄС. Наразі Міністерство соціальної політики вживає заходи щодо імплементації «гендерних» директив, але не завжди вдається їх виконати. Це наочно показав процес лобіювання і невдалого голосування за Стамбульську конвенцію та пакет супровідних законопроектів у ВРУ наприкінці 2016 року. Окрім того, існує реальний діапазон думок та позицій управлінців та фахівців щодо обсягу імплементації даних директив, у зв’язку з тим, що питання нерівності в праці і доступі до соціальних послуг не вдало візуалізовані, не підкріплені статистично та мало вивчені, на це також накладається відсутність гендерного компоненту в соціоекономічних реформах.

 

 

Обговорення проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року

20 січня 2020 року в приміщенні Міністерства соціальної політики України відбулося обговорення проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року. Обговорення торкалося соціального блоку, а саме: сприяння продуктивній занятості, залучення громадян до ринку праці; розвиток соціальних та реабілітаційних послуг в територіальних громадах; створення справедливої системи пенсійного страхування; забезпечення ефективної державної соціальної підтримки населення.

В обговорення прийняло участь керівництво Міністерства, а саме: Міністр соціальної політики Андрій Рева; Перший заступник Міністра соціальної політики Ольга Крентовська; заступник Міністра соціальної політики Наталія Федорович; заступник Міністра соціальної політики – керівник апарату Віктор Іванкевич. У своїй промові Міністр наголосив на актуальності і необхідності прийняття зазначеного плану дій Уряду та закликав присутніх надати свої пропозиції і зауваження щодо його подальшого вдосконалення та прийняття.

В обговоренні активну участь прийняли науковці, представники громадських організацій, профспілок та работодавців. Від НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України в обговоренні проекту плану Уряду прийняв участь заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук, який від Інституту надав ряд пропозицій.

До пункту 12. Забезпечення ефективної державної соціальної підтримки населення

Визначені у Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року основні проблеми, які мають бути вирішені у сфері державної соціальної підтримки населення є вагомими та обґрунтованими. Підходи що запропоновано для реалізувати в середньостроковій перспективі є нагальними, а також враховують (можуть бути підтверджені) результатами наукових досліджень інституту.

За аналізом стану та ефективності виплат домогосподарствам з дітьми, зокрема, нами пропонувалося необхідність, в умовах обмеженості фінансових ресурсів, з одного боку, підтримувати громадян працездатного віку, які довгий час не працюють, не навчаються, не зайняті вихованням дітей, або декларують свої доходи на мінімальному рівні. Крім того, для підвищення добробуту домогосподарств з дітьми підкреслювалась необхідність поступового вдосконалення окремих програм державної допомоги шляхом подальшого перегляду, консолідації, а також спрощення механізмів надання різних видів державної допомоги, підвищення їх адресності та ефективності з врахуванням негативних наслідків опіки державою  населенням (демотивація трудової активності батьків з метою отримання ними додаткових доходів і самостійного подолання скрутних умов життя; випадки приховання фактичного доходу та статусу особи для отримання права на допомогу тощо).

 Довідково: Недостатня ефективність програм соціальної підтримки населення продиктована складним економічним становищем країни, стрімкими темпами інфляції, що перевищують темпи зростання доходів населення, а відповідно входження до програм соціальної підтримки все більшого контингенту отрмувачів, зокрема, за таким видом допомоги як, допомога малозабезпеченим сім’ям (на 16% більше у січні-листопаді 2016 р. порівняно з січнем-листопадом 2015 р.). Зростання обсягів видатків на виплату допомоги з малозабезпеченості  на третину (на 31,8% більше у січні-листопаді 2016 р. ніж у січні-листопаді 2015 р.) спричинене саме входженням до цієї програми контингенту з низькими доходами (в основному це сім’ї з дітьми та багатодітні, що знаходяться за межею бідності) та тих, хто отримав право на отримання цього виду допомоги у 2016 році (володіння земельною ділянкою 0,6 га). Зростання ж обсягів фінансування за законом України „Державна допомога сім’ям з дітьми” відбувалося більш повільними темпами – на 6% у січні-листопаді 2016 р. порівняно з січнем-листопадом 2015 р. та було спричинене зростанням прожиткового мінімуму у 2016 р., змінами у законодавстві щодо зміни умов надання допомоги одиноким особам. Як наслідок втричі  збільшився середній розмір допомоги одиноким особам (з 392,58 грн у січні-листопаді 2015 р. до 1228,0 грн. у січні-листопаді 2016 р.) при одночасному зменшенні  контингенту отримувачів цього виду допомоги майже вдвічі порівняно з 2015 роком. Тобто допомога одиноким матерям набула адресності за ознакою надання цього виду допомоги лише тим особам, у яких дохід менше прожиткового мінімуму для відповідної соціально-демографічної групи.Прийняття законодавства щодо підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 з 1 січня 2017 р. сприятиме можливому виходу с соціальних програм тих прошарків населення, які мали доходи нижче прожиткового мінімуму. Також можливе більш активне працевлаштування на раніш низький рівень заробітної плати и менш престижні види робіт. Тим самим за рахунок виходу з програм соціального захисту відбудеться  зниження соціального утриманства.

Разом с тим, вважаємо за доцільним передбачити у визначеному плані кроки щодо соціальної підтримки малозабезпечених домогосподарств з дітьми змінивши концепцію її спрямування: з допомоги домогосподарств, що опинилися у скрутному матеріальному положенні, до фінансової підтримки звичайних домогосподарств з дітьми задля забезпечення майбутнього усіх дітей, на прикладі європейських держав. Крім того, для ефективного  контролю за цільовим використанням отриманої допомоги, є необхідним передбачити впровадження сучасних інформаційних технологій та інституцій.

За результатами аналізу соціально-демографічних характеристик домогосподарств з дітьми, що проведено інститутом на основі даних Державної служби статистики України, на сьогодні найбільш вразливими групами населення (домогосподарствами ), які потребують державної підтримки є: домогосподарства з дітьми у сільській місцевості; домогосподарства, в яких проживають діти у віці до 3 років, 3-6 років та 7-13 років; домогосподарства, які очолюють особи пенсійного віку; домогосподарства, які виховують від 2 до 5 і більше дітей; домогосподарства з дітьми, в яких проживає три і більше особи; домогосподарств з дітьми та однією дорослою особою (особливо – домогосподарства, які складаються з однієї дорослої особи та трьох і більше дітей); домогосподарств з дітьми, що не мають одного чи обох батьків.

Довідково: Результати проведеного аналізу сукупних ресурсів домогосподарств з дітьми доводять про наступне:

з появою другої дитини кожен член сім’ї ризикує погіршити своє матеріальне становище у середньому близько на 15% своїх сукупних ресурсів на місяць, а з появою третьої дитини та наступних – втратити майже їх третину;

більш вагому роль державні соціальні допомоги відіграють для домогосподарств, у складі яких є діти, які не мають одного чи обох батьків (обсяг сукупних ресурсів таких домогосподарств на одну особу є у середньому нижчим на 8% загальних сукупних ресурсів домогосподарств з дітьми);

-обсяг державної соціальної допомоги дітям у сукупних ресурсах домогосподарств відіграє вагому роль, ступінь якої збільшується з кожною наступною дитиною у сім’ї, однак тенденції  2015 року свідчать про зниження питомої ваги такої допомоги у сукупних ресурсах домогосподарств, що вказує на послаблення універсальної участі держави у формуванні доходів сімей з дітьми;

-проведення реформ уряду щодо скорочення категоріальних допомог з 2014 року призвело до зменшення частки допомог сім’ям з дітьми у сукупних ресурсах домогосподарств з 5,4% у 2014 до 4,8% у 2015;

-частка допомог малозабезпеченим сім’ям у структурі сукупних ресурсів домогосподарств з дітьми є дуже незначною, у 2015 р – 0,6% обсягу сукупних ресурсів домогосподарств з дітьми, проте цей показник для багатодітних домогосподарств (п᾿ять та більше дітей) досягає 15%;

-роль допомог малозабезпеченим сім’ям та сім’ям з дітьми є особливо значною у багатодітних домогосподарствах, оскільки вони покривають значну частку доходів домогосподарств, але у кінцевому підсумку це не призводить до суттєвого зростання матеріальної забезпеченості домогосподарств з дітьми.

До розділу І «Економічне зростання» пункт 9 «Сприяння продуктивній зайнятості, залучення громадян до ринку праці»

В плані дій Уряду нічого не сказано про проблему створення в Україні нових робочих місць з гідною оплатою праці, а саме вони є обов’язковою умовою сприяння продуктивній зайнятості та залучення громадян на ринок праці (наприклад, на сьогодні на зареєстрованому ринку праці, який частково відображає повний ринок праці, станом на 1 грудня 2016 року навантаження на одне вільне робоче місце по Україні становило 6 осіб, при цьому у третини вакансій пропонувалася заробітна плата у розмірі до 2 тис. грн.; ще у половині вакансій – від 2 тис. до 5 тис. грн., та лише у 10% вакансій запропонована заробітна плата перевищувала 5 тис. гривень).

Тому вважається за доцільне доповнення пункту 8 підпункту 1 «Підготовка законодавчих пропозицій щодо регулювання зайнятості для стимулювання працевлаштування безробітних» питаннями створення нових робочих місць з гідною оплатою праці. Пропонується цей підпункт викласти в такій редакції: «Підготовка законодавчих пропозицій щодо регулювання зайнятості для створення нових робочих місць з гідною оплатою праці та стимулювання працевлаштування безробітних».

В плані дій Уряду недостатньо приділено уваги проблемі необхідності удосконалення системи професійного навчання працівників на вітчизняних підприємствах. В той же час удосконалення вказаної системи дозволить забезпечити зростання конкурентоспроможності економіки України внаслідок підвищення компетентності працівників вітчизняних підприємств. Ситуація ускладнюється неможливістю здійснення моніторингу ситуації з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації працівників на виробництві у зв’язку з відміною у 2015 році державної статистичної звітності з цих питань.

Тому, вважається за доцільне пункт 8 підпункт 2 «Удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних» викласти в такій редакції: 2 «Удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників на виробництві, зареєстрованих безробітних».

1. Пункт «1. Основні проблеми, які мають бути вирішенні у цій сфері» доповнити позицією третьою такого змісту:

«- наявність структурної диспропорції між попитом і пропозицією робочої сили, зумовленої головним чином кризовими явищами в економіці та низькими якісними характеристиками діючих робочих місць за умовами, оплатою праці та професійним рівнем працівників;».

2.Першу та останню позиції пункту «3. Мета, яку ми хочемо досягти в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року» викласти, відповідно, в такій редакції:

«- поетапне розширення сфери застосування праці за рахунок створення нових (продуктивних) робочих місць;»;

«- поліпшення колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин шляхом поглиблення співпраці сторін соціального діалогу з метою реалізації конституційних прав і гарантій працівників;».

3.Зазначений вище пункт доповнити позицією третьою такого змісту:

«- поліпшення ситуації із працевлаштуванням випускників навчальних закладів, людей з інвалідністю, інших соціально вразливих верств населення;».

4.У колонці другій таблиці (пункт «8. Послідовність кроків, які планується зробити у 2017 році», крок перший) слова «підвищення зайнятості» замінити словами «зростання зайнятості населення».

До пункту 11. Створення справедливої системи пенсійного страхування.

НДІ праці і зайнятості населення погоджується з наведеним у Плані пріоритетних дій переліком проблем у системі пенсійного забезпечення України, а саме:  диспропорція в розмірах пенсій, призначених в різні роки;  ускладнена структура пенсійної виплати;  «зрівнялівка» у розмірах пенсій; незбалансованість бюджету Пенсійного фонду; низький рівень охоплення пенсійним страхуванням зайнятого населення.

Одночасно доцільно визнати, що ці проблеми виникли в результаті не системних підходів в процесі внесення змін до пенсійного законодавства, які здійснені протягом останніх п’яти років. Так, зокрема:

– згідно Постанови Кабінету №327 від 24 квітня 2012 року передбачено цільові доплати до пенсій 30, 50, 100 гривень. Доцільно і законодавчо вірно тоді було б перерахувати раніше нараховані пенсії із збільшенням на відповідний коефіцієнт середньої заробітної плати (актуалізацією заробітної плати) з якої раніше нараховано (перераховано) пенсію;

– Законом  України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668 від  8 липня 2011 року щодо збільшення величини нормативного стажу, яка враховується при нарахуванні пенсій. Нормативний стаж 20 (25) років збільшено до 30 (35) років. При цьому, доцільно було одночасно передбачити перерахунок, раніше призначених пенсій із використанням нового нормативного стажу та відповідним збільшенням середньої заробітної плати, яка застосовувалась при попередньому нарахуванні пенсій;

– у зв’язку з фінансово-економічною кризою в державі, обумовленою військовими діями на сході України законодавчо призупинено дію частини другої статті 42  Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що не дозволяє перераховувати пенсії у зв’язку зі зростанням в Україні середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески. Проте, при нарахуванні пенсій новим пенсіонерам зростання цієї заробітної плати враховується. Справедливо  було б поставити в однакові умови нових пенсіонерів та тих, яким раніше нараховано пенсію;

– у зв’язку зі зменшенням з 1січня 2016 року у двічі розміру єдиного соціального внеску у двічі, відповідно у двічі зменшились обсяги страхових надходжень до Пенсійного фонду. А пенсійні виплати не можуть бути зменшені. Тому природно виник дефіцит Пенсійного фонду, співрозмірний з обсягом страхових надходжень. Тут потрібно було б передбачити системний компенсатор недонадходжень до Пенсійного фонду. Адже спроба досягти збалансованості солідарної пенсійної системи України при розмірі внеску до неї 18,3 відсотка неминуче призведе до подальшого зубожіння пенсіонерів. Коефіцієнт заміщення середньої пенсії може зменшитись із нинішнього 35 відсотків до 18 відсотків у майбутньому. Зауважимо, що середнє значення коефіцієнта заміщення у країнах Європи становить 40 відсотків.

Інститут підтримує підходи, викладені у Плані пріоритетних дій, щодо удосконалення пенсійної системи у середньостроковій перспективі. Ми також підтримуємо пропозицію щодо доцільності встановлення для України прийнятного рівня пенсійного забезпечення – коефіцієнта заміщення середньої пенсії не менше 30 відсотків. Дефіцит коштів пенсійної системи, що буде обумовлений демографічною ситуацією повинен покриватись  за рахунок державного бюджету. Саме такий підхід опрацьовується наразі у благополучній Німеччині. Правда, у Німеччині гарантоване значення коефіцієнта заміщення середньої пенсії планують встановити на рівні 46 відсотків.

Андрій Рева: Пенсійна реформа здійснить революцію у свідомості українців (за матеріалами Мінсоцполітики)

Таку думку висловив Міністр соціальної політики України, окреслюючи контури майбутньої пенсійної реформи, під час розмови з постійним представником Міжнародного валютного фонду Жеромом Ваше.

Нагадаємо, основна проблема Пенсійного фонду України – велика фінансова прірва, що її необхідно закривати, аби можна було вже в недалекому майбутньому всім потребуючим сплачувати хоча б мінімальні пенсії. На 2017 рік дотація Пенсійного фонду з державного бюджету складатиме 142 млрд грн, у 2016-му – вона була в розмірі 145 млрд грн. Серед основних запропонованих складових пенсійної реформи Міністр назвав зменшення страхового стажу. Якщо раніше пропонувалося на момент виходу на пенсію, – за час „ч” було взято 1 січня 2021 року – неодмінною умовою отримання пенсії потенційний пенсіонер на згадану дату мусить мати не менше 20 років страхового стажу, при цьому загального – 30 років, тоді лише 8% українців могли б претендувати на пенсію. Зараз мова йде про те, аби знизити цю страхову цифру до 15 років, але на момент 1 січня 2018 року, й тоді уже 30% громадян зможуть претендувати на державне пенсійне забезпечення. Цей термін дано, аби всі молодші почали платити внески, а старші почали впорядковувати свою страхово–пенсійну картину з ЄСВ. За словами Міністра, пенсіонери поділяються на чотири категорії. Перша – пенсії за віком. Цій категорії громадян за певних, зазначених вище умов, платитиме Пенсійний фонд. Буде надана можливість купити собі ці 15 років страхового стажу. Скажімо, до такої категорії громадян Міністр відносить тих, хто працює за кордоном. Ця сума складе близько 130 тисяч гривень: по 704 гривні за кожен місяць множиться на 15 років. Андрій Рева прогнозує, що таких може бути не багато: близько півтори тисячі чоловік. Також можливо буде законодавчо прописано, що той, хто претендує на пенсію, не може одночасно працювати на роботі. Тобто, або пенсія, або робота. Другий вид пенсій – з інвалідності. Джерелом виплат цій категорії громадян буде не Пенсійний фонд, а Фонд соціального страхування. Він зараз на останній стадії формування і почне працювати вже з квітня цього року. Водночас готуються документи для передачі органів медико–соціальної експертизи під управління Міністерства соціальної політики. Разом з тим керівник Міністерства наголошує на проведенні ревізії, бо як зазначає, там є чимало зловживань і не всі офіційно визнані людьми зі інвалідністю насправді є такими. Особливо чимало, на думку Міністра, є запитань до 3 групи інвалідності. З Фонду соціального страхування фінансуватимуть і пенсії по втраті годувальника. У четвертій категорії пенсій – за вислугою років – залишаються лише військовослужбовці. Вислуга залишається сталою – 25 років. Однак єдиний соціальний внесок із їхніх зарплат платитиметься у подвійному розмірі. Оскільки, за словами Міністра, у військовослужбовців усіх категорій достатньо високий ризик отримати травми, каліцтва. І це з одного боку. З іншого – причина ще й у тому, що ЄСВ платитиметься меншу кількість років. За задумом авторів пенсійної реформи, до 60 років пенсію військовослужбовці отримуватимуть з державного бюджету. Після 60-ти – з Пенсійного фонду. Також у планах передбачається скасування усіх надбавок. «Якщо ця схема буде прийнята, то дефіцит Пенсійного фонду зникне в 2024 році, – сказав Андрій Рева. – Ця система соціально справедлива, бо і для президента, і для простого робітника установлюється однаковий підхід нарахування пенсій. Ми усвідомлюємо, що з прийняттям цього закону шок у наших співгромадян може бути таким, як і після підвищених тарифів. Але це вимушений і необхідний крок, аби збалансувати Пенсійний фонд. Крім того, важливо ще й спонукати українців відмовитися від хибної звички думати, що держава за них має усе вирішити, а змусити усвідомити, що майбутнє кожного в його руках». Цей законопроект планується подати на розгляд Верховної Ради в березні цього року. За словами Андрія Реви, він має бути прийнятий у першому читанні, а набути чинності в липні поточного року.

У ході зустрічі представник МВФ Жером Ваше та Міністр соціальної політики України торкнулись також і теми уточнення параметрів, що на них базується система субсидій для населення. У цьому сегменті також будуть декотрі зміни, але остаточні дані будуть виведені в квітні, після закінчення опалювального сезону. Як відомо, в цьому опалювальному сезоні знизилися соціальні норми споживання газу з 7 м. куб на 1кв. м. до 5,5 м. куб. До європейського стандарту – 4 м. куб на 1 кв. м. обговорюється перспектива переходу в 2019 році.

 

Початок шляху від інновації до традиції: перші напрацювання

    Нині в умовах децентралізації відбуваються суттєві зміни в соціальній інфраструктурі країни. У зв’язку з цим постає низка важливих запитань. Якими будуть наслідки оптимізації соціальних видатків, як це вплине на соціальну політику і на місцевому рівні, і на рівні держави? Як ефективно використати соціальні інвестиції для створення нових механізмів надання соціальних послуг та взаємодії між галузями, щоб вони гармонійно вбудувалися у систему місцевого самоврядування? Як забезпечити подальше функціонування цих механізмів за рахунок місцевих ресурсів, щоб вони не зупинились після закінчення донорського фінансування? Якої технічної допомоги потребують Мінсоцполітики та органи місцевого самоврядування для здійснення соціальної політики, яка забезпечувала б людський розвиток, а не виключно боротьбу з бідністю? Знайти відповіді на ці комплексні запитання було завданням проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції», що був здійснений ГО «Бюро соціальних та політичних розробок» за підтримки ЮНІСЕФ.

15388738_1358583137507219_827385777_o

    16 грудня 2016 року у конференц-залі Міністерства соціальної політики відбувся підсумковий круглий стіл, під час якого експертна команда проекту мала можливість представити свої напрацювання для широкого кола зацікавлених сторін. Під час засідання було продискутовано пропозиції щодо формату інтегрованої соціальної моделі людського розвитку, її довгострокового впровадження в Україні, а також забезпечення мінімізації загроз системі соціального захисту на час перехідного періоду у зв’язку з процесами децентралізації в Україні.

img_0127

    У круглому столі взяли участь представники понад 30 інституцій, серед яких – представники міністерства соціальної політики, регіонального розвитку, фінансів, молоді та спорту; науковці провідних дослідних інститутів – Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи, Академії фінансового управління, Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення МСП і НАНУ, Школи соціальної роботи та Школи охорони здоров’я НаУКМА, Факультету соціальних наук та управління НПУ імені М. Драгоманова; аналітики неурядових організацій – Інституту бюджетних та соціально економічних досліджень, Бюро соціальних та політичних розробок; експерти від міжнародних організацій ЮНІСЕФ та МБФ «Карітас України»; а також представники з регіонів – голови об’єднаних територіальних громад, представники Одеської та Вінницької міських адміністрацій, центрів надання соціальних послуг тощо.

img_0134

    Із вітальним словом до учасників зібрання звернулися: Ольга Крентовська, перша заступниця міністра соціальної політики України. Євген Капінус, заступник міністра фінансів, Наталія Федорович,  заступниця міністра соціальної політики, Артур Айвазов, голова секції соціальної політики ЮНІСЕФ України та Ростислав Дзундза, голова правління ГО «Бюро соціальних та політичних розробок». Вони окреслили основні проблеми, що постали сьогодні перед системою соціального захисту, а також подякували організаторам круглого столу за «вчасну ініціативу» – консолідацію стейкхолдерів соціальної реформи в Україні для напрацювання спільного її бачення.

    Координатор проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції», виконавчий директор ГО «Бюро соціальних та політичних розробок», Ольга Цвілій окреслила масив досліджень, яке провела команда проекту за останні три місяці. Вона також анонсувала розширення формату роботи Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики НДІ праці та зайнятості населення МСП та НАН України шляхом залучення ще ряду наукових та експертних установ і організацій. Таким чином, працюватиме спеціальний науковий майданчик: Соціальна та наукова платформа людського розвитку. «Платформа створюється на базі досвіду Координаційно-експертної ради, – відзначила вона. – Рада має довгу історію як наукової роботи, так і адвокації. Що зробили ми – так це дещо змінили формат роботи Ради, розширивши коло залучених наукових установ. Наше бачення реформи базується на Інтегрованій соціальній моделі людського розвитку, що була розроблена в ході проекту». Соціальна та наукова платформа людського розвитку є відкритим до співпраці координаційно-адвокаційним майданчиком, який працюватиме за підтримки ЮНІСЕФ.

    Одним із напрацювань Платформи стала Соціальна складова Моделі людського розвитку, розроблена експертами Школи соціальної роботи спільно із Школою охорони здоров’я НаУКМА та НПУ імені М. Драгоманова та презентована в ході круглого столу.

    У своїй презентації Артур Айвазов окреслив поточний стан соціального сектору України та виклики, що перед ним постали: «В цьому проекті ми хотіли зрозуміти всі ті процеси, що відбуваються на місцях, зокрема у Дніпрі, Одесі, Маріуполі, Вінниці. Частина з них пов’язана з соціальною політикою, частина – місцеві ініціативи, що не завжди йдуть «нагору». Ми намагалися визначити ті напрацювання місцевих громад, які варто поширювати на національний рівень, тобто пропонувати державі як централізовану політику. І, мені видається, що ми досягли своєї мети». На його думку, лише системний підхід, що буде збудований на основі Інтегрованої моделі (тобто включатиме окрім соціального захисту також і проблему забезпечення гідного рівня життя, здоров’я та належного рівня знань), зможе подолати протиріччя та неефективність, що наразі характеризують соціальну політику держави. Послуговуючись цитатою Едгара Моріна, він закликав «навчитися пливти у морі невизначеності, орієнтуючись на острівки визначеності», адже соціальна політики це невід’ємна складова національної безпеки держави і трактувати її як вторинну чи менш важливу від економічних/військових питань – означає ставити під загрозу суспільство та державу.

    Презентація була позитивно сприйнята усіма учасниками круглого столу, а запропонований інтегрований підхід отримав схвальні відгуки від заступників Міністерства соціальної політики та Міністерства фінансів. Вони наголосили, що саме такий підхід може стати методичною базою для впровадження соціальної реформи в Україні.

Далі експерти, що були залучені до проекту «Підходи до соціальної політики: від інновації до традиції», презентували свої напрацювання: Методологічні засади надходжень до бюджету ОТГ (Академія фінансового управління), Пропозиції щодо фінансових механізмів забезпечення функціонування інтегрованої соціальної моделі людського розвитку (ІБСЕД), Функції Єдиного центру надання соціальних послуг на рівні ОТГ (МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я»), Модель єдиного центру надання соціальних послуг на рівні великого міста (Одеського міського центру надання соціальних послуг для сім’ї, дітей та молоді), Наскрізні індикатори Моделі забезпечення людського розвитку (соціальна складова) (ІДСД імені М. Птухи) та Методику розрахунків індикаторів функціонування моделі соціального сектору України (НДІ праці та зайнятості населення Мінсоцполітики та НАН України.

img_0138

Після презентацій розпочалася дискусія. Мали можливість висловитися і представники місцевого самоврядування. Зокрема голова Калинівської міської ради відзначив, наскільки важливим для успішної реформи соціального сектору є співпраця районної державної адміністрації та керівництва об’єднаних територіальних громад. «Коли є така співпраця, зменшуються ризики втрати потенціалу соціальних закладів на перехідному етапі в процесі децентралізації. При цьому, не варто забувати про потребу в методичній підтримці щодо формування своєї стратегії розвитку, зокрема щодо оцінки потреб громади, а також навчання кадрів», – відзначив він.

Підсумовуючи засідання, модератор зустрічі Артур Айвазов подякував учасникам за їх роботу та зауваження та висловив надію на подальшу співпрацю. «На часі пілотування концепції Інтегрованої соціальної моделі та Єдиного центру надання соціальних послуг у кількох містах України, – сказав він. – Тож сподіваюся, що з нашими спільними напрацюваннями ми зможемо прокласти шлях у цьому морі невизначеності».

Експерти КЕР обговорили доцільність використання німецького досвіду управління в соціальній сфері в ході проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції»

    Бюро соціальних та політичних розробок, Координаціно – експертна рада з питань соціальної політики НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України спільно з МБФ «Карітас України» провели 6 грудня координаційну зустріч експертів проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції», який здійснюється за технічної підтримки UNICEF. Зустріч мала на меті ознайомити учасників з досвідом Німеччини в управлінні соціальною сферою та дати можливість обговорити стан впровадження проекту та напрацювання окремих експертів.

06-12-2

    На засіданні були присутні представники Бюро, МБФ «Карітас України», фахівці НДІ праці та зайнятості населення (заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук), Інституту демографії та соціальних досліджень, Школи охорони здоров’я та Школи соціальної роботи НаУКМА, ЮНІСЕФ. У зустрічі також взяв участь німецький експерт з адвокації та лобіювання, голова департаменту «Соціальна політика» Карітасу Німеччини Томас Беккер. Під час засідання експерти ради мали можливість ознайомитись із німецьким досвідом управління. Презентація доктора Беккера, що стосувалася моделі фінансування соціальних закладів у Німеччині, викликала жваву дискусію серед українських учасників. Найбільше членів КЕРу цікавило, яким чином функціонує соціальний сектор у Німеччині, яким чином співпрацює держава із неурядовими організаціями у наданні соціальних послуг, а також – яким чином контролюється якість таких послуг. «Якщо у держави є хоч один конкурент з числа неурядових організацій, що здатний забезпечити надання відповідних послуг – то держава делегує йому право на надання послуг та допомагає із фінансуванням», – резюмував дискусію п. Беккер.  Обговорюючи поточні напрацювання експертів проекту, учасники зустрічі відзначили, що нагальним завданням на даному етапі проекту є напрацювання інструментів для оцінки об’єднаної територіальної громади (ОТГ), її потреб/можливостей, зокрема: – визначитись із інструментом оцінки зон росту ОТГ (зокрема, за допомогою індикаторів); – розробити інструмент оцінки ресурсної бази ОТГ. Також необхідно продумати можливі шляхи оптимізації управління соціальною сферою ОТГ, зокрема, через створення Єдиного центру надання соціальних послуг.

06-12-1

    У підсумковому виступі Андрій Васькович, президент Карітасу України, звернув увагу на потребу створювати можливості залучення НУО до надання соціальних послуг уже зараз, а не в далекій перспективі: «Важливо, щоб заходи, заплановані на проміжному етапі, були частиною більш довгострокового плану. Адже не є правильно робити спочатку щось одне, бо це проміжний етап, а потім щось зовсім інше».

Відбулася робоча зустріч експертів Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики НДІ ПЗН Мінсоцполітики та НАН України

Під час зустрічі 30.11.2016 року обговорювалися важливі аспекти налагодження взаємодії між учасниками проекту та погодження технічних завдань експертів. Експерти також мали можливість представити свої попередні напрацювання. Так, зокрема, було продискутовано пропозиції щодо доопрацювання Матриці соціальних складових складеної на основі Моделі людського розвитку, а також індикаторів до неї, що можуть бути використані управлінцями на рівні ОТГ. Було також представлено проект моделі Єдиного центру соціальних послуг розроблений відповідно до досвіду міста Одеси.

wp_20161130_15_06_24_pro

Під час зустрічі також було обговорено результати робочого візиту команди експертів проекту до міста Вінниці. Цей візит дозволив зрозуміти необхідність використання традиції та досвіду соціальної роботи та соціального менеджменту, які успішно функціонують в цих регіонах, під час роботи над Моделлю Єдиного центру соціальних послуг та Інтегрованої моделі соціального сектору, в цілому.

wp_20161130_15_06_47_pro

Відповідно до завдань проекту, команда експертів працює над завершенням рекомендацій щодо впровадження в Україні інтегрованої моделі соціального захисту. Від Інституту в роботі КЕР прийняла участь завідувач відділу з проблем соціальних послуг Олена Давидюк

Проблеми реінтеграції бездомних осіб

    03 жовтня 2016 року в Центрі підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України з спеціалістами регіональних структурних підрозділів з питань соціального захисту населення проведено тематичний короткотерміновий семінар на тему: «Реінтеграція бездомних осіб». З лекцією на на тему: «Бездомність в Україні: причини та тенденції (за результатами соціологічних досліджень)» виступила завідувач відділу з проблем соціальних послуг Інституту кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник ОЛЕНА ДАВИДЮК.

yzobrazhenye-1748

    Вона зазначила, що  опрацювання рекомендацій та цільових програм по роботі з бездомними особами в Україні вкрай ускладнене через проблеми збору статистичної інформації, визначення кількісних характеристик, що в свою чергу ускладнює розробку адекватних, дієвих заходів по подоланню явища бездомності. Ефективна соціальна політика спирається на оперативну діагностику стану об’єкта, його дослідження і оцінки в динаміці. Крім того, вже задіяні соціальні програми та заходи потребують аналізу поточних результатів, виявлення недоліків, негативних тенденцій та розробки корегуючих рекомендацій.

yzobrazhenye-1741

    В дослідженнях такої соціальної групи, як бездомні особи, не достатньо лише статистичних даних, по-перше, через специфічність даної соціальної групи, яку фактично неможливо поставити на облік (через «випадіння» з суспільного життя), а, отже, й отримати відповідні кількісні дані; по-друге, для роботи з бездомними та запровадження превентивних заходів необхідно виявити внутрішні особливості даної соціальної групи, класифікувати її за соціально-демографічними ознаками, розкрити причинно-наслідкові зв’язки між чинниками бездомності та потребами щодо ресоціалізації. Саме соціологічні дослідження дозволяють не лише констатувати проблему, а й чітко визначити її причини, пояснити специфіку соціальної ситуації, стану, спрогнозувати наслідки –  зорієнтувати у кількісних і якісних характеристиках досліджуваного об’єкта. Соціально-наукова інформація, що отримується в таких дослідженнях, є необхідною основою соціального управління в суспільстві, конкретних програм соціальної та економічної політики, спрямованих на запобігання втрат суспільних ресурсів, ефективне вирішення соціальних проблем. Соціологічні дослідження бездомності дозволяють глибше зрозуміти форми та соціальні наслідки інституціональних криз в суспільстві.

Слухачі з зацікавленністю прослухали лекцію, задавали запитання по темі, на які Олена Давидюк надала вичерпні відповіді.

Бездомність в Україні, причини та тенденції

 

 

В Мінсоцполітики презентовано проект порядку організації психологічної реабілітації та психосоціального супроводу учасників АТО та деяких інших категорій населення

    28 вересня 2016 року відбулась Презентація проекту порядку організації психологічної реабілітації та психосоціального супроводу учасників антитерористичної операції та деяких інших категорій населення. Ініціатором та організатором заходу виступило Міністерство соціальної політики України.

       Проект Порядку організації психологічної реабілітації та психологічного супроводу учасників АТО та деяких інших категорій населення було розроблено Міністерством соціальної політики для забезпечення проведення психологічної реабілітації демобілізованих військовослужбовців, створення в Україні системи психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції з урахуванням зарубіжного досвіду функціонування таких систем у постконфліктних ситуаціях. Документ розроблявся спільно з представниками громадських професійних об’єднань фахівців психологічної галузі за активної підтримки спільного проекту Міністерства соціальної політики та Кординатора проектів ОБСЄ в Україні “Відповідь на загрози соціальній безпеці в Україні в умовах конфлікту”.

      З привітальним словом до учасників звернувся Сергій Устименко, заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції, який також розповів про спільний проект Мінсоцполітики та Координатора проектів ОБСЄ в Україні “Відповідь на загрози соціальній безпеці в Україні в умовах конфлікту”.  Про співпрацю України та ОБСЄ в сфері підтримки соціальної безпеки населення розповів Вайдотас Верба, Посол, Координатор проектів ОБСЄ в Україні. Заступник військового аташе Литовської республіки в Україні Міндаугас Бабоніс в своїй промові наголосив, що європейська спільнота цінує та підтримує прагнення українців змінити свою країну та готова продовжувати допомагати нашій країні в формуванні сучасної системи реабілітації, як в рамках діючих проектів, так і за новими напрямками.Олександра Тарасова, начальник Управління у справах ветеранів та учасників АТО Мінсоцполітики наголосила на тому, що психологічна реабілітація учасників АТО є складовою відповідальності держави та суспільства перед своїми захисникам. Після презентації проект Порядку організації психологічної реабілітації та психосоціального супроводу учасників АТО та деяких інших категорій населення, яку зробила Наталія Зарецька, відбулось обговорення, в якому взяли участь експерти та представники зацікавлених органів влади. Свою думку в ході обговорення озвучили Олена Григор’єва, радник Міністра соціальної політики, Анатолій Сичевський, керівник Центру психологічної підтримки ДСНС, Сергій Чижевський, старший офіцер центру психологічного забезпечення Національної Гвардії України, Олег Рой, старший офіцер ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ, Анатолій Єна, Голова Асоціації психофізіологів України, Оксана Наконечна, Віце-президент Асоціації EMDR Україна, Андрій Карачевський, керівник центру спеціалізованої травматерапії “Інтеграція”, експерти проекту ОБСЄ Людмила Царенко та Тетяна Палієнко, національний менеджер Програми психосоціальної підтримки Міжнародного медичного корпусу Анна Голоктіонова.

    Підсумками обговорення став намір учасників – представників органів державної влади та громадських організацій протягом тижня спільно допрацювати проект документу та додатки до нього. Поради присутніх щодо доцільності визначення термінів окремим пунктом та винесення проекту Порядку на обговорення Міжвідомчої комісії з питань психологічної реабілітації при Державній службі у справах ветеранів та учасників АТО були схвально сприйняті представниками Міністерства. Найближчим часом проект акту буде оприлюднено на сайті Мінсоцполітики для громадського обговорення.

 

Виберіть мову:

Усі сторінки сайту