Підписано Меморандум про співробітництво
Меморандум про співробітництво
Засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики
09.12.21року відбулося засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики в центральному офісі МБФ «Карітас Україна» в межах реалізації проекту «Солідарна протидія наслідкам пандемії COVID-19» підтримано в рамках програми Європейської Комісії «Прямуємо разом», який реалізується Black Sea Trust Fund з метою обміну досвідом щодо роботи органів місцевого самоврядування, неурядових організацій, наукових установ відносно визначення основних параметрів дослідження впливу пандемії на різні верстви населення, бізнес, як на рівні держави, так і на місцевому рівні.
На засідання було розглянуто ряд питань, а саме:
- Опис методології дослідження впливу пандемії на різні соціальні групи в Одеському регіоні розробленого в рамках проекту.
2.Робота громадянського суспільства, спрямована на подолання наслідків пандемії COVID-19.
3.Стратегічне планування як засіб подолання наслідків пандемії на місцевому рівні. Міжнародні та національні практики.
- Практики подолання наслідків пандемії на прикладі місцевого самоврядування МБФ Карітас Україна.
- Обговорення пропозицій щодо подальшої роботи КЕР
Засідання розпочав В.о. директора Науково-дослідного Інституту соціальної політики Мінсоцполітики і НАН України Леонід ІЛЬЧУК, який наголосив на необхідності відновлення активної роботи КЕР попри пандемію в Україні, та у зв’язку з необхідністю проведення дослідження щодо впливу COVID-19 на соціальну сферу України
Голова правління Бюро соціальних та політичних розробок Ростислав ДЗУНДЗА проінформував присутніх про діяльність НУО щодо запобігання / зменшення наслідків епідемії на соціальну сферу України, зокрема в Одеській області. Він також наголосив на тому, що наразі Бюро розпочинає реалізацію проекту «Солідарна відповідальність протидії наслідкам COVID-19», підтриманого в рамках програми Європейської Комісії «Прямуємо разом». Місцем пілотного проекту було обрано Одеський регіон в Україні, оскільки в програмні документи регіону не включено план щодо подолання наслідків пандемії. Надав інформацію щодо практики подолання наслідків пандемії на прикладі місцевого самоврядування в м. Київ зокрема підготовку Міської цільової програм «Київ – місто рівних можливостей» на 2022 – 2024 роки спрямована на реалізацію сектора 2.3. «Соціальна підтримка та допомога Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року», реалізації програми «Турбота. Назустріч киянам» та «Соціальне партнерство», в рамках якої В рамках програми підтримано проект “Збережемо активний “срібний вік” в місті Києві”, що реалізував ГО «Бюро соціальних та політичних розробок». Проект включав проведення ряду активносте задля збереження здоров’я та забезпечення добробуту громадян похилого віку, адаптації до життя в умовах карантину, обміну досвіду між поколіннями, зокрема інформування щодо пандемії COVID-19 та володіння навичками комунікації в умовах карантину. Благодійний фонд «Життєлюб» працює над організацією дозвілля людей поважного віку і надання їм необхідної адресної допомоги. За підсумками реалізації проекту було досягнуто домовленостей між Благодійною організацією Благодійний Фонд «Життелюб» та Міжнародним Фондом «Карітас України» в співпраці з ТОВ «Нова пошта» та ТОВ «Ашан Україна» щодо допомогти людям літнього віку в організації їх вільного часу, задоволенні життєво необхідних потреб та адаптації у сучасному суспільстві в умовах постійних змін. В результаті актуально реалізується спільний проект «Допомога людям літнього віку шляхом забезпечення останніх продуктами харчування та непродовольчими товарами з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції в Україні та подолання ситуації незахищених верств населення» Проект масштабується в різних куточках України, актуально надаються послуги в містах: Волноваха, Хмельницький, Полтава, Нововолинськ, Кам’янське, Дрогобич. Діяльністю проекту розширено спектр надання інноваційних соціальних послуг особам похилого віку і залучено широке коло волонтерських організацій та представників соціально-відповідального бізнесу. Така турбота особливо важлива та актуальна саме зараз, коли старші люди майже не виходять з дому через пандемію.
Олена ДАВИДЮК, соціологиня НДІ соціальної політики коротко охарактеризувала методологію самого дослідження, яке має за мету – виявити соціально-економічний вплив пандемії COVID-19 на різноманітні групи населення Одеської області, оцінити ефективність заходів, вжитих місцевою владою задля зменшення негативних наслідків пандемії та визначити рівень готовності населення регіону приймати участь у заходах та програмах, спрямованих на зменшення негативного впливу пандемії. Також було наведено попередні результати даного дослідження.
Генеральна секретарка, Голова КЕР Дзвінеслава ЧАЙКІВСЬКА поділилася досвідом роботи МБФ щодо надання допомоги нужденним під час пандемії. Досить цікавими є приклади збереження збереження робочих місць на селі під час пандемії.
Андрій МІШИН, кандидат політичних наук, керівник Інституту Мирних досліджень, підтримав необхідність самого дослідження, наголосивши на необхідності звернути увагу в процесі опитування на опитуванні віч-на віч, що наддасть більш об’єктивні дані за його результатами.
Олександра ЧУРКІНА, керівник секції соціальна політика Представництва ЮНФІСЕФ в Україні, акцентувала свою увагу на необхідності розглянути питання щодо соціального захисту дітей при пандемії, особливо на проблему щодо відсутності / чи хвороби батьків, а відтак досить часто дитина залишається на одинці, що є небезпечно для її здоров’я.
Досвідом роботи НУО «Дор Моріах» (Ізраїль) поділився член КЕР Ігор КАМІННИК, який підтримав зазначений проект, особливо в частині солідарної відповіді на наслідки пандемії.
Своє бачення щодо роботи НУО відносно запобігання наслідкам пандемії поділилася Грінченко ВАЛЕРІЯ спеціаліст Центру соціально-психологічної реабілітації «Розірви коло» місто Одеса.
Підсумки роботи КЕР підвів Леонід Ільчук, який запропонував розширити роботу Ради в частині, що стосується розгляду важливих для суспільства питань і не обмежуватися тільки пандемією. Підтримати пропозицію Андрія МІШИНА стосовно видати та розповсюдити короткий навчальний посібник за результатами соціологічного дослідження. Наступне засідання КЕР вирішено провести в місті Одеса на пропозицію о.Василя КОЛОДЧИНА директора БФ « Карітас -Одеса.
Засідання Вченної ради Інституту
В період з 07.12.21 року по 09.12.21 року в Інституті пройшли засідання Вченної ради на яких розглядалися питання щодо обговорення та затвердження виконання наступних НДР:
– наукове обґрунтування обсягу фінансування для надання громадянам у 2022-2924 роках субсидій на оплату ЖКП та державної соціальної допомоги;
– оновлення Випуску 80 «Соціальні послуги» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників;
– розроблення 4-х професійних стандартів за компетентнім підходом для професій соціальної сфери: методист навчально-методичної роботи з надання соціальних послуг; інструктор з трудової адаптації; фахівець з фізичної реабілітації; вихователь соціальний по роботі з дітьми із інвалідністю;
– розроблення 5-ти професійних стандартів за компетентнім підходом для професій соціальної сфери: директор реабілітаційної установи (центру) для осіб з інвалідністю; завідувач пункту логопедичного; майстер виробничого навчання; (заклади (установи) соціального захисту); перекладач – дактилолог; методист з професійної реабілітації;
– удосконалення системи пенсійного забезпечення відповідно до міжнародних зобов’язань;
– перспектива запровадження в Україні накопичувальної системи пенсійного страхування.
Після фахового обговорення Вченою радою прийнято рішення щодо затвердження звітів наукових відділів по НДР за виключення звіту по 5-ти професійним стандартам, який рекомендовано доопрацювати в частині що стосується професійного стандарту перекладача – дактилолога.
Мінсоцполітики затверджено уніфіковану форму ведення обліку осіб, які постраждали від торгівлі людьми
Мінсоцполітики видано наказ „Про затвердження форми обліку осіб, яким встановлено статус/відмовлено у встановленні статусу або продовжено строк дії статусу/відмовлено у продовженні строку дії статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьмиˮ, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Форма обліку розроблена для використання в роботі Національною соціальною сервісною службою України, яка відповідно до свого Положення приймає рішення про встановлення/відмову у встановленні, продовженні/відмову у продовженні, позбавлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. Зазначена форма містить показники, що забезпечать збір та обробку інформації щодо осіб, які постраждали від торгівлі людьми з розподілом за статтю, віковою категорією та ознакою інвалідності.
Збір та обробка такої інформації надасть можливість проводити аналіз ситуації щодо торгівлі людьми в Україні, визначати уразливі групи, а також сучасні виклики та загрози, які постають у цій сфері.
Довідково: За оціночними даними Представництва МОМ в Україні за час незалежності 230 тис. українців постраждали від торгівлі людьми. У 2020 році Мінсоцполітики встановило статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 136 громадянам, з них 65 осіб були експлуатовані всередині країни (використання у збройних конфліктах). Також за видами експлуатації 52 особи постраждало від трудової експлуатації, 5 осіб – від сексуальної, 4 особи залучено до жебракування та 10 осіб втягнуто в злочинну діяльність. З 01.06.2021 року статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, встановлює Національна соціальна сервісна служба України. За 2021 рік (станом на 25.11.2021) встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 47 громадянам, з яких 11 жінок, 36 чоловіків, 1 дитина. Найбільше осіб постраждало від трудової експлуатації. Основними країнами призначення є Україна та Російська Федерація.
Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми: Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання: інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа; медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання; тимчасового розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми; відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України; одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку; інші послуги.
Перейменування Інституту
Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України перейменували в Науково-дослідний інститут соціальної політики Міністерства соціальної політики України і Національної академії наук України. Сьогодні Уряд прийняв рішення перейменувати Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і Національної академії наук України в Науково-дослідний інститут соціальної політики Міністерства соціальної політики України і Національної академії наук України.
Таким чином забезпечено відповідність назви науково-дослідної установи повноваженням Мінсоцполітики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, визначеним Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 (зі змінами).
Довідково. Окремі повноваження було передано від Міністерства соціальної політики до Міністерства економіки, що потребувало перегляду назви, структури та статутної діяльності Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і Національної академії наук України.
