Чергове засідання експертів КЕР щодо проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції»

    Робоче засідання експертів КЕР залучених до проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції», який здійснює Бюро соціальних та політичних розробок за технічної підтримки UNICEF, відбулося 15 листопада 2016 року в Києві у приміщенні НДІ праці і зайнятості населення МСП і НАН України. Проектом передбачено, що експерти розроблять рекомендації щодо впровадження в Україні інтегрованої моделі соціального захисту за результатами аналізу роботи центрів соціальних послуг у Дніпрі та Маріуполі і узагальнення досвіду вирішення соціальних проблем територіальними громадами Одеси та Вінниці. На зустрічі були присутні представники Бюро соціальних та політичних розробок, фахівці НДІ праці і зайнятості населення, Академії фінансового управління, Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень, Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи, Школи охорони здоров’я НаУКМА та Агенції соціальних інновацій.

15-11-4

(більше…)

Віце-Прем’єр-міністр України Павло Розенко підписав Європейський кодекс соціального забезпечення

10 листопада 2016 року у рамках робочого візиту до Ради Європи Віце-Прем’єр-міністра України Павла Розенка відбулася зустріч із заступником Генерального секретаря Ради Європи Габріелою Батайні-Драгоні, під час якої Віце-Прем’єр-міністр України підписав Європейський кодекс соціального забезпечення.

У ході бесіди Павло Розенко поінформував співрозмовницю про ситуацію із забезпеченням прав внутрішньо переміщених осіб в Україні, хід реформ в соціальній сфері, зокрема, щодо децентралізації влади. Підписавши Європейський кодекс соціального забезпечення, Україна, як член Ради Європи, підтвердила рішучість дотримуватися своїх зобов’язань, взятих при вступі до цієї Організації, а саме принципів демократії, верховенства права та захисту прав людини. Європейський кодекс є орієнтиром європейської моделі соціального забезпечення, заснованої на соціальній справедливості.

Підписання Кодексу підтверджує, що Уряд України спрямовує свої зусилля на повну адаптацію національного законодавства у соціальній сфері до європейських стандартів, визначених багатосторонніми міжнародними інструментами Ради Європи, якими є Європейська соціальна хартія (переглянута) та Європейський кодекс соціального забезпечення.

Згідно з положеннями статей Європейського кодексу соціального забезпечення, у разі приєднання держави до них, така держава бере на себе зобов’язання надавати соціальну допомогу, зокрема: медичну допомогу захищеним особам у зв’язку із станом здоров’я; допомогу захищеним особам по безробіттю та по старості; допомогу у разі виробничої травми; забезпечення захищеним особам надання допомоги сім’ям із дітьми, а також по вагітності та пологах; допомогу по інвалідності та у разі втрати годувальника тощо.

У Верховній Раді проведено парламентські слухання на тему: «Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи»

«Сподіваюся, що наша розмова буде конструктивною й гідною пам’яті Героїв Небесної  сотні, Революції Гідності та загиблих в АТО», – наголосила Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, відкриваючи парламентські слухання. «Щодня  ми отримуємо трагічні новини про поранених в АТО, щотижня – про загиблих. Символічно, що ми зібралися напередодні річниці Революції Гідності. На сьогодні питання соціального захисту героїв, які захищають незалежність та територіальну цілісність нашої держави,  їх родин  набувають  особливого значення” – сказала головуюча.

Заступник міністра соціальної політики України Віктор Іванкевич нагадав, що ціною власного життя та здоров’я  Герої Небесної сотні,  Революції Гідності й  антитерористичної операції відстояли незалежність України. «Питання соціального забезпечення героїв та їх сімей є найголовнішою й найактуальнішою для влади. Рішенням уряду  встановлено довічну стипендію батькам Михайла Жизнєвського, білоруса,  який загинув під час Революції Гідності», – сказав промовець. За словами В. Іванкевича, уряд визначив перелік основних  медичних закладів, які надаватимуть послуги з медичної та психологічної реабілітації для учасників АТО.  Заступник міністра  соціальної політики висловив сподівання, що парламент допомагатиме з законодавчим забезпеченням ініціатив Кабінету Міністрів.

Від Інституту в парламентських слуханнях взяли участь: Леонід Ільчук,  заступник директора Інституту з наукової роботи; Олена Давидюк,  завідувач відділу з проблем соцыальних послуг; Ірина Терюханова, завідувач відділу робочих місць профореєнтації та підготовки кадрів; Олександр Носіков,  провідний науковий співробітник; Володимир Вітер, старший науковий співробітник; Інна Лудан, старший науковий співробітник.

Верховна Рада України прийняла закон, який надає право на достроковий вихід на пенсію учасникам бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та членам їх сімей

    Верховною Радою України прийнято Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції (законопроект за реєстр. № 3252). Цей Закон надає право на дострокове призначення пенсії за віком чоловікам і жінкам, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення та яким надано статус учасника бойових дій або інваліда війни, після досягнення ними 55 і 50 років відповідно, з числа: військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; резервістів; військовозобов’язаних; осіб, які брали участь в антитерористичної операції в районах її проведення у складі добровольчих формувань.

Право на достроковий вихід на пенсію поширюється також на дружин (чоловіків), якщо вони не взяли повторний шлюб і батьків загиблих з числа таких осіб.

Крім того, надається право на дострокову пенсію у зв’язку із втратою годувальника членам сімей зазначених загиблих осіб, що здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», – за 5 років до досягнення пенсійного віку або якщо вони є інвалідами.

 Народні депутати України підтримали і врахували пропозиції голови Комітету Денісової Л.Л., стосовно надання права на достроковий вихід на пенсію також учасникам бойових дій з числа резервістів та військовозобов’язаних, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та дружинам (чоловікам) батькам загиблих з числа цих осіб.

 

В Комітеті ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення

10 жовтня 2016 року в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відбулися Комітетські слухання на тему: «Про реалізацію в Україні конвецій МОП №181 «Про інспекцію праці в промисловості й торгівлі» та №129 «Про інспекцію праці в сільському господарстві». На слуханнях у Комітеті взяли участь представники Інституту: Олена Скрипник – завідувач відділу з проблем заробітної плати; Олена Давидюк – завідувач відділу з проблем соціальних послуг; Ліля Міщенко – науковий співробітник.

1

Метою зазначених слухань було обговорення питаня реалізації вказаних конвенцій в українському законодавстві. У зазначеному заході взяли участь Народні депутати України, представники Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських об’єднань профспілок і органанізацій роботодавців, засобів масової інформації, науковці.

2

Проблеми реінтеграції бездомних осіб

    03 жовтня 2016 року в Центрі підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України з спеціалістами регіональних структурних підрозділів з питань соціального захисту населення проведено тематичний короткотерміновий семінар на тему: «Реінтеграція бездомних осіб». З лекцією на на тему: «Бездомність в Україні: причини та тенденції (за результатами соціологічних досліджень)» виступила завідувач відділу з проблем соціальних послуг Інституту кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник ОЛЕНА ДАВИДЮК.

yzobrazhenye-1748

    Вона зазначила, що  опрацювання рекомендацій та цільових програм по роботі з бездомними особами в Україні вкрай ускладнене через проблеми збору статистичної інформації, визначення кількісних характеристик, що в свою чергу ускладнює розробку адекватних, дієвих заходів по подоланню явища бездомності. Ефективна соціальна політика спирається на оперативну діагностику стану об’єкта, його дослідження і оцінки в динаміці. Крім того, вже задіяні соціальні програми та заходи потребують аналізу поточних результатів, виявлення недоліків, негативних тенденцій та розробки корегуючих рекомендацій.

yzobrazhenye-1741

    В дослідженнях такої соціальної групи, як бездомні особи, не достатньо лише статистичних даних, по-перше, через специфічність даної соціальної групи, яку фактично неможливо поставити на облік (через «випадіння» з суспільного життя), а, отже, й отримати відповідні кількісні дані; по-друге, для роботи з бездомними та запровадження превентивних заходів необхідно виявити внутрішні особливості даної соціальної групи, класифікувати її за соціально-демографічними ознаками, розкрити причинно-наслідкові зв’язки між чинниками бездомності та потребами щодо ресоціалізації. Саме соціологічні дослідження дозволяють не лише констатувати проблему, а й чітко визначити її причини, пояснити специфіку соціальної ситуації, стану, спрогнозувати наслідки –  зорієнтувати у кількісних і якісних характеристиках досліджуваного об’єкта. Соціально-наукова інформація, що отримується в таких дослідженнях, є необхідною основою соціального управління в суспільстві, конкретних програм соціальної та економічної політики, спрямованих на запобігання втрат суспільних ресурсів, ефективне вирішення соціальних проблем. Соціологічні дослідження бездомності дозволяють глибше зрозуміти форми та соціальні наслідки інституціональних криз в суспільстві.

Слухачі з зацікавленністю прослухали лекцію, задавали запитання по темі, на які Олена Давидюк надала вичерпні відповіді.

Бездомність в Україні, причини та тенденції

 

 

Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції

    26 вересня 2016 року відбулося чергове засідання  Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики Науково-дослідного Інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики і Національної академії наук України. Засідання відбулося в приміщенні МБФ «Карітас Україна»  м. Київ,  вул. Шота Руставелі 16.

    В роботі засідання активну участь взяли: Гусак Наталія, зав. кафедрою «Школа соціальної роботи» НаУКМА; Дзундза Ростислав, голова правління Бюро соціальних та політичних розробок; Єфименко Тетяна, Президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління»; Ільчук Леонід, заступник директора з наукової роботи НДІ ПЗН  МСП та НАНУ; Лібанова Елла, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи; Петруха Сергій, заступник директора Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління»; Степурко Тетяна, керівниця магістерських програм «Школи охорони здоров’я» НаУКМА; Ферт Андрій, проектний менеджер, Бюро соціальних та політичних розробок; Цвілій Ольга, координатор проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції», Бюро соціальних та політичних розробок; Чайківська Дзвенислава, голова Координаційно-експертної ради, Генеральний секретар МБФ «Карітас України»; Чуркіна Олександра, координатор проектів соціальної політики ЮНІСЕФ; Юрочко Тетяна, зав. кафедрою «Школа охорони здоров’я» НаУКМА; Ярошенко Алла, директорка Інституту соціальної роботи та управління НПУ ім. М. Драгоманова.

20160926_112909

   Ольга Цвілій, координатор проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції», що виконується Бюро соціальних та політичних розробок, запропонувала такий порядок денний засідання: Презентація результатів діяльності Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики НДІ праці та зайнятості населення МСП та НАН України (Леонід Ільчук); Презентація завдань для роботи КЕР в рамках проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції» Ольга Цвілій); Презентація та обговорення пропозицій щодо змісту меморандуму між учасниками КЕР (Ольга Цвілій)

20160926_112837

    Дзвенислава Чайківська, голова КЕР,  привітала учасників засідання і відзначила, що Координаційно-експертна рада є відкритою до співпраці з усіма ключовими реформаторськими групами для зміцнення потенціалу соціального сектору в умовах децентралізації. Вона висловила подяку ЮНІСЕФ України, НДІ ПЗН Мінсоцполітики та НАН України та «Бюро соціальних та політичних розробок» за організацію засідання.

    Леонід Ільчук, член КЕР, заступник директора Інституту з наукової роботи, виступив із доповіддю щодо головних віх роботи та здобутків КЕР із моменту заснування у 2012 році – до сьогодення. В своїй доповіді він відзначив, що КЕР є науково-експертною ініціативою, яка об’єднує представників наукових та громадсько-експертних інститутів, і є на сьогодні чи не єдиним консорціумом широкого кола стейкхолдерів у сфері реформи соціального сектору. Він також додав, що за період з 2012 по 2016 рік КЕР провела більше 60 заходів, спрямованих на розроблення та адвокацію реформи різних сфер соціального сектору.

    Ольга Цвілій, координатор проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції», що виконується БСПР за підтримки ЮНІСЕФ, в своїй доповіді відзначила, що для забезпечення соціальної реформи, експерти КЕР мають: розробити детальну інтегровану модель соціального сектору; розробити наскрізні індикатори до Інтегрованої моделі; визначити шляхи оптимізації фінансування соціального сектору; провести заходи для впровадження єдиних центрів надання соціальних послуг на базі пілотних регіонів (Вінниця, Одеса). Вона також представила пропозиції щодо наповнення інтегрованої моделі соціального сектору, що були розроблені експертами БСПР в рамках проекту ЮНІСЕФ «Аналіз процесів реформування соціального сектору» (на основі моделі UNDP щодо складових, які підвищують людський потенціал).

    Тетяна Єфіменко Президент Академії фінансового управління, звернула увагу на завдання щодо оптимізації фінансування соціального сектору. Вона відзначила, що проблему оптимізації можна буде вирішити лише тоді, коли буде ясно, яким чином проходитиме фінансова та адміністративна децентралізація. Крім того, вона додала, що потрібно чітко визначити перелік соціальних послуг, їх стандарти та методику, яка дасть можливість розрахунку вартості кожної послуги.

    Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, відзначила, що інтегрована модель потребує суттєвого опрацювання. Зокрема, на її думку, необхідно брати до уваги 17 цілей сталого розвитку ООН, які наразі вже мають розроблені індикатори, а не лише концентруватися на моделі ПРООН. Вона також додала, що представлений в презентації компонент щодо «гідного рівня життя», зокрема така складова як працевлаштування, повинен розглядатися в контексті українських реалій, адже Україна має проблему не стільки із працевлаштуванням, скільки із гідним рівнем оплати праці.

За підсумками обговорення учасники; схвалили запропоновані завдання для роботи КЕР  в рамках проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції; Бюро соціальних та політичних розробок доручено доопрацювати та розіслати учасникам засідання пропозиції щодо проекту Інтегрованої моделі соціального сектору з урахуванням висловлених зауважень.

Технічне завдання КЕР

Тези до меморандуму

 

 

 

В Мінсоцполітики презентовано проект порядку організації психологічної реабілітації та психосоціального супроводу учасників АТО та деяких інших категорій населення

    28 вересня 2016 року відбулась Презентація проекту порядку організації психологічної реабілітації та психосоціального супроводу учасників антитерористичної операції та деяких інших категорій населення. Ініціатором та організатором заходу виступило Міністерство соціальної політики України.

       Проект Порядку організації психологічної реабілітації та психологічного супроводу учасників АТО та деяких інших категорій населення було розроблено Міністерством соціальної політики для забезпечення проведення психологічної реабілітації демобілізованих військовослужбовців, створення в Україні системи психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції з урахуванням зарубіжного досвіду функціонування таких систем у постконфліктних ситуаціях. Документ розроблявся спільно з представниками громадських професійних об’єднань фахівців психологічної галузі за активної підтримки спільного проекту Міністерства соціальної політики та Кординатора проектів ОБСЄ в Україні “Відповідь на загрози соціальній безпеці в Україні в умовах конфлікту”.

      З привітальним словом до учасників звернувся Сергій Устименко, заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції, який також розповів про спільний проект Мінсоцполітики та Координатора проектів ОБСЄ в Україні “Відповідь на загрози соціальній безпеці в Україні в умовах конфлікту”.  Про співпрацю України та ОБСЄ в сфері підтримки соціальної безпеки населення розповів Вайдотас Верба, Посол, Координатор проектів ОБСЄ в Україні. Заступник військового аташе Литовської республіки в Україні Міндаугас Бабоніс в своїй промові наголосив, що європейська спільнота цінує та підтримує прагнення українців змінити свою країну та готова продовжувати допомагати нашій країні в формуванні сучасної системи реабілітації, як в рамках діючих проектів, так і за новими напрямками.Олександра Тарасова, начальник Управління у справах ветеранів та учасників АТО Мінсоцполітики наголосила на тому, що психологічна реабілітація учасників АТО є складовою відповідальності держави та суспільства перед своїми захисникам. Після презентації проект Порядку організації психологічної реабілітації та психосоціального супроводу учасників АТО та деяких інших категорій населення, яку зробила Наталія Зарецька, відбулось обговорення, в якому взяли участь експерти та представники зацікавлених органів влади. Свою думку в ході обговорення озвучили Олена Григор’єва, радник Міністра соціальної політики, Анатолій Сичевський, керівник Центру психологічної підтримки ДСНС, Сергій Чижевський, старший офіцер центру психологічного забезпечення Національної Гвардії України, Олег Рой, старший офіцер ГУ морально-психологічного забезпечення ЗСУ, Анатолій Єна, Голова Асоціації психофізіологів України, Оксана Наконечна, Віце-президент Асоціації EMDR Україна, Андрій Карачевський, керівник центру спеціалізованої травматерапії “Інтеграція”, експерти проекту ОБСЄ Людмила Царенко та Тетяна Палієнко, національний менеджер Програми психосоціальної підтримки Міжнародного медичного корпусу Анна Голоктіонова.

    Підсумками обговорення став намір учасників – представників органів державної влади та громадських організацій протягом тижня спільно допрацювати проект документу та додатки до нього. Поради присутніх щодо доцільності визначення термінів окремим пунктом та винесення проекту Порядку на обговорення Міжвідомчої комісії з питань психологічної реабілітації при Державній службі у справах ветеранів та учасників АТО були схвально сприйняті представниками Міністерства. Найближчим часом проект акту буде оприлюднено на сайті Мінсоцполітики для громадського обговорення.

 

Стандартизація соціальних послуг: виклики та перспективи

Система надання соціальних послуг в Україні є важливим інструментом забезпечення соціальної безпеки держави в умовах реформування інститутів державного управління та децентралізації. Суттєвим елементом цієї системи на місцевому рівні має стати практична стандартизація конкретних послуг.

Проблемі стандартизації було присвячено засідання Координаційно – експертної ради з питань соціальної політики Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення МСП і НАНУ, яке відбулося 25 серпня 2016 року.

У засіданні взяли участь: представник сектору з питань соціальної політики ЮНІСЕФ Олександра Чуркіна;  фахівець Інституту Олена Давидюк; представники Асоціації міст України; керівники Управління профілактики соціального сирітства та Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг Міністерства соціальної політики України – Ірина Пінчук та Оксана Суліма; представник Інституту соціальної роботи та управління Лариса Самсонова; експерти недержавних організацій.

Заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук зазначив, що на сьогодні майже усі соціальні послуги стандартизовано, однак проблеми є з практичним застосуванням цієї стандартизації. Взнаки дається відстутність фінасів у місцевих громад та брак фахівців в системі надання соціальних послуг.

Експерти Бюро соціальних та політичних розробок презентували звіт «Аналіз процесів реформування соціального сектору в Україні», що був підготований в рамках контракту з  ЮНІСЕФ  щодо проблеми стандартизації соціальних послуг. Як зазначив Ігор Камінник, секретар Координаційно-експертної ради, керівник групи, що проводила дослідження, система надання соціальних послуг не може бути відірвана від реформ всієї системи соціального захисту. На місцевому рівні соціальний бюджет повинен розглядатися комплексно з єдиним завданням – забезпеченням людського розвитку населення, яке проживає в громадах. Тому, важливою стає розробка нових дієвих моделей системи соціального захисту, які були б зрозумілі на рівні громад. Але це можливо лише за умови об’єднання зацікавлених сторін: Центральних органів виконавчої влади; представників науки; недержавних організацій, міжнародних донорів, представників цільових груп. Для цього, Координаційно-експертна рада, яка діє з 2012 року, проводить реструктуризацію та розширює коло учасників, що дозволить поліпшити роботу з розроблення та впровадження конкретних технічних пропозицій щодо реформ.

Експерт Бюро Ольга Цвілій, презентуючи звіт щодо стандартизації соціальних послуг, відзначила, що в ході інтерв’ювання експерти ставили собі за мету з’ясувати, як представники різних зацікавлених сторін розуміють завдання «стандартизації соціальних послуг», які  функції виконують стандарти, труднощі виникають при їх розробленні та впровадженні, чи є потреба змін у нормативній базі, пов’язаній зі стандартизацією у соціальному секторі, яким чином контролюється дотримання стандартів надавачами послуг тощо.

На осові інтерв’ю було визначено такі засадничі положення щодо бачення стейкхолдерами поняття «стандарту соціальних послуг»:

  1. Стандарт, це мінімальний гарантований державою пакет послуг, нижче цього рівня ніхто не має права надавати послуги;
  2. Доступність послуги має забезпечуватись саме стандартами;
  3. Стандарт забезпечує створення ринку соціальних послуг;
  4. Стандарти важливі, насамперед, в контексті освіти, оскільки значна кількість персоналу персоналу не має фахової освіти, і, відповідно, не завжди розуміє, як правильно надавати послуги.

Інтерв’ювання показало, що поруч із значними перевагами, які надає сандартизація (зокрема в плані уніфікації підходів і методик виконання кожної окремої послуги; чіткого визначення критеріїв відбору отримувачів і комплексу індивідуальних послуг для них; уможливлення розуміння надавачами логіки надання соціальної послуги; уможливлення розрахунку вартості послуги; та, зрештою, сприяння удосконаленню механізму соціального замовлення тощо), є ціла низка недоліків, на яких наголошували респонденти.

Серед цих недоліків зокрема такі:

  • Надання соціальних послуг в сучасних умовах не є повноцінною системою, у зв’язку з чим неможливою є ефективна стандартизація;
  • Відсутність коштів на забезпечення надання соціальних послуг унеможливлює, з одного боку, повноцінний розрахунок вартості послуги, а з іншого – надання її у відповідності до стандарту;
  • «Дефіцит» послуг знижує вимоги до їх якості, зокрема щодо дотримання стандартів.
  • Запропоновані стандартами послуги «по максимуму» часто є фінансово недосяжним для надавачів.

На засіданні було представлено пропозиції щодо розробки Класифікатора соціальних послуг на підставі нової редакції Закону України «Про соціальні послуги».  Було запропоновано матрицю, яка на основі напрямів соціальних послуг, згідно нової редакції ЗУ «Про соціальні послуги»; пропонує оновлений перелік соціальних послуг та види  діяльності, які є складовими кожної послуги, також відображено, як співвідносяться запропоновані  соціальні послуги з соціальними послугами, відповідно до чинного Переліку соціальних послуг.

Під час жвавого обговорення, представники Міністерства соціальної політики надали пропозиції щодо концентрації уваги в ході розробки класифікатора не на видах діяльності, а саме на соціальних послугах (аби визначити, яким чином можна переробити чинні послуги з Переліку).

«Ми не маємо кардинально міняти перелік послуг, деталізуючи і збільшуючи його до простих дій,  ми від цього відійшли у 2012 році. Натомість треба знайти спосіб, не втративши те, що уже зроблено, полегшити роботу всім надавачам», – наголосила Начальник Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг, Оксана Суліма. „Послуги мають з одного боку, відповідати новій редакції Закону, а з другого, не викликати у надавачів послуг труднощів з розумінням, під яку послугу підпадає їх діяльність.” Окремо виділялись послуги, які ближчі за своєю суттю до принципів надання усіх інших послуг, ніж, власне, до послуг: супровід, кризове втручання, влаштування до сімейних форм виховання. Представники Міністерства погодились щодо необхідності переведення цих послуг в інший ранг. «Про влаштування дітей до сімейних форм виховання є багато інших нормативних актів. Стандарт їх практично дублює, тому ми дійсно можемо від нього відмовитись», – сказала Начальник Управління профілактики соціального сирітства Ірина Пінчук.

Підсумовуючи дискусію, учасники засідання погодили наступні кроки щодо вдосконалення Класифікатора:

1)         Підготувати класифікатор соціальних послуг, враховуючи норми проекту нової редакції ЗУ «Про соціальні послуги»;

2)         Переглянути і спростити складні / комплексні послуги, виокремивши з них прості; об’єднати послуги, схожі за основною метою та технологією надання, щоб зменшити плутанину на рівні надавачів;

3)         Запропонувати укрупнення категорій отримувачів соціальних послуг;

4)         Розподілити категорії отримувачів за послугами, взявши за основу укрупнені категорії та нові підходи до визначення СЖО;

5)         Виділити у якості окремих принципів, а не стандартів: ведення випадку/супровід, кризове/екстрене втручання, забезпечення виховання дитини в сім’ї/сімейних формах виховання.

Учасники також обговорили проект Інтегрованої моделі соціального сектора, що був розроблений на взірець моделі людського розвитку ПРООН. Як зазначили учасники така модель дозволяє в перспективі забезпечити комплексне бачення соціальної проблематики громад та країни, вироблення пріоритетів для фінансування соціального сектора (зокрема і соціальних послуг), контроль індикаторів виконання тощо.

За підсумками засідання були визначені наступні завдання, а саме:

  • розробити детальну інтегровану модель соціального сектора, орієнтовану на сім’ю, як базову складову суспільства (маються на увазі не лише сім’ї з дітьми), метою якої є забезпечення людського потенціалу та його розвитку (відштовхуючись від запропонованої Моделі на основі Моделі людського розвитку ПРООН);
  • розробити наскрізні індикатори до Інтегрованої моделі, які б надавали можливість чіткого розуміння щодо забезпечення людського розвитоку, чи навпаки стають йому на заваді. Індикатори в подальшому мають допомагати управлінцям приймати виважені рішення, вони повинні співвідноситись з системою електронного врядування та статистичної звітності;
  • розробити підходи до фінансової пріоритезації (на основі розроблених індикаторів до інтегрованої моделі), для того, щоб дати управлінцям інструмент бюджетного планування в ході вирішення соціальних проблем підпорядкованої їм території.

Розробка відповідних документів має відбуватися в прив’язці до роботи в регіонах (пілоти: Вінниця і Одеса з використанням досвіду Дніпра і Маріуполя), яка допоможе оцінити можливості впровадження Інтегрованої Моделі на місцях. За результатами пілотів необхідно буде розробити План дій щодо впровадження Інтегрованої Моделі в Україні, в цілому.

На основі розроблених документів необхідно надати Мінсоцполітики  Короткострокові рекомендації, а саме: рекомендації щодо удосконалення нормативного забезпечення соціального захисту населення на перехідний період децентралізації; рекомендації щодо проведення фінансової пріоритезації (з урахуванням інтеграційних підходів та розроблених індикаторів); рекомендації щодо втілення Інтегрованої Моделі, через центри інтегрованих послуг, та Довгострокові рекомендації: «План впровадження Інтегрованої моделі» на державному та місцевому рівнях з 2018 року.

 

Людський розвиток – завдання секторальних реформ в Україні

    29 липня в рамках засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики при Науково-дослідному інституті праці і зайнятості населення МСП і НАН України  відбувся круглий стіл«Соціальний сектор як інструмент людського розвитку».

Засідання проходило за підтримки UNICEF в рамках дослідження «Аналіз реформування соціального сектору в Україні», що виконувало Бюро соціальних та політичних розробок. В зустрічі взяли участь представники провідних наукових інституцій, зокрема, Науково-дослідного інституту демографії імені та соціальних досліджень імені В. Птухи НАН України, Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» та НДІ ПЗН Мінсоцполітики та НАН України, представники міністерств, а також низка міжнародних та вітчизняних неурядових організацій, що працюють в соціальному секторі.

    Як зазначила Голова Координаційно-експертної ради (КЕР), Керівник Міжнародного благодійного фонду«Карітас України» Дзвеніслава Чайківська, КЕР вже 3 роки об’єднує фахівців, які працюють в соціальному секторі та займаються питаннями його розвитку. За цей період будо розроблено низку нормативно-правових документів, разом з представниками профільних міністерств та міжнародних організацій вироблено спільне бачення з найгостріших проблем соціального захисту, визначено найпріорітетніші кроки на шляху його реформування.

    Заступник Директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту праці та зайнятості населення Леонід Ільчук зазначив, що експертний майданчик для вироблення спільного бачення, яким є КЕР, показав свою ефективність та знову збирає експертів для обговорення нових підходів до розвитку соціального сектору, зокрема і як інструменту забезпечення людського розвитку.

    Секретар КЕР, керівник експертної групи, що проводила дослідження, Ігор Камінник представив два звіти – «Аналіз зацікавлених сторін (соціального сектору)» та «Аналіз нормативно-правових та стратегічних документів у сфері реформи соціального сектору».

«Нашою метою, – відзначив він, – було проведення роботи для з’ясування хто реформує соціальну сферу, якими принципами та візіями вони керуються, та врешті – яким вони бачать результат своїх реформ. З іншого боку, ми хотіли проаналізувати – а якими власне законами, підзаконними актами тощо регулюється соціальний сектор зараз, які проблеми є з нормативним регулюванням та що робити для їх подолання».

    Аналіз зацікавлених сторін дозволив унаочнити кілька нагальних проблем, реформування соціального сектору. Перша проблема – різні тлумачення терміну «соціальний сектор» та низька координація дій різних зацікавлених сторін. На жаль, зараз в Україні, процес реформування ведеться кількома незалежними один від одного інституціями, кожна з яких має власне, відмінне від інших, бачення майбутнього соціального сектору. Це в свою чергу призводить до появи різноманітних нормативно-правових актів та навіть законів, що протирічать один одному. Така нескоординованість головних реформаторів є однією з найвагоміших перепон, що  веде до безпосереднього  гальмування самої реформи.

    Друга проблема – відсутність спільної ідеологічної платформи у реформаторських груп. Під час моніторингу було виявлено, що дуже часто громадські організації та ініціативи, що фінансуються донорськими структурами, змушені адаптувати свою проектну роботу під вимоги того чи іншого донора. Як наслідок – ідеологія донора, який спорадично розуміється на українському контексті, знаходить своє пряме відображення на розроблених за його фінансової підтримки законах.

    Третя проблема полягає у формалізмі, що призводить до «звітування розробленими законопроектами». Та чи інша громадська організація, чи урядова інституція отримує фінансування та, щоб його виправдати, розробляє нормативно-правові документи, що пізніше не будуть виконуватися. Поступово це перетворює нормативну базу на надзвичайно громіздку та протирічливу структуру.

На підставі опитування, експерти розробили модель соціального сектору як інструменту людського розвитку, відповідно  з доповіддю UNDP 2015 року «Праця в ім’я людського розвитку». Соціальний сектор складається з трьох базових компонентів: Тривалість життя і здоров’я; Знання; Гідний рівень життя.

Ці компоненти взаємопов’язані. Неможливо забезпечити тривалість життя без забезпечення гідного рівня життя, а гідний рівень життя без відповідних знаннь. Тому діяльність реформаторів, які зосереджуються лише на «вузькому клаптику реформування», призводить до погіршення ситуації з людським розвитком.

    В ході дискусії, учасники круглого столу дійшли висновку, що реформа соціальної сфери має відбутися на основі концепції людського розвитку. Учасники також наголосили на необхідності створити спільну координаційну платформу, яка об’єднає основних гравців соціального сектору. Така платформа, на думку Артура Айвазова, голови сектору соціальної політики UNICEF Україна, потребуватиме спільної засадничої бази, що дозволить розробити узгоджений проект системної реформи соціального сектору. В основу такої плаформи буде покладено роботу та досвід КЕР, на базі якої будуть розроблені відповідні моделі та інструментарії, які потім будуть технологічно відпрацьовані у регіонах в якості пілотів. В подальшоу, найбільш успішні будуть впровадженні і закріпленні на рівні нормативно-правових актів для їх екстраполяції на національному рівні. Учасники відзначили, що широке залучення провідних наукових інституцій, вкрай необхідно для побудови збалансованого плану змін, забезпечення їх технологічної відпрацювання та переводу у «традиційну діяльність».

За результатами круглого столу, було вирішено за підтримки UNICEF та Карітас України переформатувати діяльність Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики для забезпечення активної участі наукових інституцій та оперативного впровадження та адвокатування напрацьованих технологій та документів.

Аналіз нормативно-правових та стратегічних документів у сфері

Аналіз процесів реформування соціального сектору в Україні

 

Виберіть мову:

Усі сторінки сайту