Стан, виклики та ризики в царині соціального діалогу як чинника управління стійким розвитком країни

    05 жовтня 2017 року в актовій залі Київського економічного університетту імені Вадима Гетьмана відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Стан, виклики та ризики в царині соціального діалогу як чинника управління стійким розвитком країни». Організатором заходу виступила Спілка орендаторів і підприємців України. Засідання відкрив Президент Спілки В. Хмільовський, який наголосив на важливості в сьогоденні розбудови соціального діалогу, особливо в контексті сталого розвитку України. Було наголошено на переваги і недоліки законодавчої бази щодо соціального діалогу. Сергій Савчук Національний Координатор МОП в Україні детально охарактеризував стан соціального діалогу з позиції МОП наголошуючи на важливості трипартизму і його ролі в забезпечені сталого розвитку. В засіданні «круглого столу» взяли участь предствники профспілкових організацій, науковці, підприємці, незалежні експерти. Виступачи наголошували на необхідності удосконалення чинного законадавства в частині, що стосується репрезантативності сторін соцівльного діалогу та їх учасників без адміністрування державними органами влади.  Наголошувалося на забезпечені взаємодії органів влади та місцевого самоврядування, в тому числі і контролюючих органів, з субєктами сторони работодавців виключно черех їх організації тощо.

Від Інституту в заході прийняли участь: заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук; завідувач відділі з проблем соціальних послуг Олена Давидюк; завідувач відділу соціального прогнозу Наталя Поляк.

Леонід Ільчук висловив свою позицію відносно питання «Круглого столу». Зокрема було наголошено на тому, що питання сталого розвитку актуалізувалися для України у зв’язку з укладенням Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами – членами, з іншого боку (ратифікованої Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 ). Згідно з цим сприяння сталому розвитку розглядається одним з головних принципів посилення співпраці між сторонами, які визнають важливість повного врахування економічних, соціальних і екологічних інтересів не тільки свого теперішнього населення, а й майбутніх поколінь і гарантують, що економічний розвиток, екологічна та соціальна політика підтримується спільно.

Зобов’язаннями сторін щодо сприяння сталому розвитку присвячено Главу 13 «Торгівля та сталий розвиток» розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», а також окремі положення, що розкривають зокрема: заходи з безпеки і захисту здоров’я як передумови сталого розвитку та економічного зростання, систему охорони здоров’я, збереження природних ресурсів, підвищення економічної і природоохоронної ефективності, інтеграції екологічної політики в інші сфери політики держави, а також підвищення рівня виробництва завдяки сучасним технологіям;забезпечення впровадження політики сталого рибальства, сталого управління лісовими ресурсами, сталого розвитку прибережних регіонів і морської промисловості як двигуна економічного зростання і зайнятості. Взаємозв’язок між охороною навколишнього середовища, раціональним використанням природних ресурсів, сферою праці, соціальним та економічним розвитком, визнанням ключової ролі гідної праці для сталого розвитку знайшли своє відображення і в програмних заявах Міжнародної організації праці.

     Перехід до екологічно стійкої і соціально орієнтованої економіки викликає переорієнтацію приницпів зростання з метою забезпечення рівноваги економічних, соціальних і екологічних аспектів. Для розвитку підприємств і ринків праці екологічно чиста економіка сьогодні вже є необхідністю, а не тільки питанням вибору, оскільки реально може привести до зростання зайнятості, значного поліпшення якості робочих місць і підвищення рівня доходів, рівності та соціальної інтеграції. У той же час в міжнародних документах підкреслюється, що неможливо досягти цілей і завдань сталого розвитку без активної участі зацікавлених сторін, в тому числі і в сфері праці. У Порядку денному на XXI століття серед основних груп зацікавлених осіб визнається важлива роль працівників і профспілок, організацій роботодавців. У розділах 29 і 30 визначається їх роль у вирішенні проблем сталого розвитку на національному рівні, так і на рівні робочих місць. Згадані міжнародні документи містять положення, присвячені системним і інституційних питань впровадження та розвитку сталого розвитку на основі партнерства з залученням всіх зацікавлених сторін. У більшості розвинених країн світу, соціальні партнери беруть безпосередню участь в розробці екологічної політики. На європейському рівні, спільна ініціатива за участю соціальних партнерів з питань політики в області зміни клімату була частиною комплексної програми на 2009 – 2011рр. і привела до публікації доповіді «Вплив політики в області зміни клімату на зайнятість». У доповіді наголошується, що європейські політики, спрямованої на пом’якшення наслідків зміни клімату та скорочення викидів парникових газів впливають на всі економічні 15 секторів, всі підприємства і працівники наголошують на необхідності спільних дій між соціальними партнерами, щоб мінімізувати негативні наслідки на конкурентоспроможність.

Оскільки Ріо ​​+ 92 вважає як об’єднання працівників, так і організації роботодавців «основними групами» в рамках міжнародних екологічних процесів, то з ними потрібно консультуватися на всіх рівнях. Екологічні проблеми вже не є виключно «зеленими» порядками денними, а основними елементами будь-якої соціально – економічного порядку денного з наслідками на місцевому, національному та міжнародному багатосторонньому порядку денного. Соціальний діалог забезпечує успішне перетворення на шляху до зеленої економіки, за рахунок активної роботи з соціальними партнерами, які можуть зіграти ключову роль в підвищенні продуктивності. Це досягається розподілом відповідальності між працівниками і фірмами, інформуванням національних систем і інститутів про наслідки переходу до зеленої економіки, заохочення і організацією підвищення кваліфікації та підготовки кадрів, забезпеченням справедливого переходу до зеленої економіки з дотриманням трудових стандартів. Уряд, бізнес та промисловість повинні сприяти активній участі працівників і їх профспілок в процесі прийняття рішень з проектування, реалізації та оцінки національних і міжнародних стратегій і п

Таким чином, соціальний діалог і трипартизм є одним з найбільш перспективних шляхів забезпечення сталого розвитку і реагування на виклики в сфері праці, яка змінюється. Одним з головних інструментів реалізації сталого розвитку може стати соціальний діалог розширеного формату, заснований як на традиційних, так і на нових формах співпраці між урядами, організаціями працівників і роботодавців, між державним і приватним сектором та організаціями громадянського суспільства – для максимального підвищення якості життя людей як в сьогоденні, так і в майбутньому, з одночасним забезпеченням економічної, соціальної та екологічної стійкості.

 

 

Короткий огляд основних положень доопрацьованого законопроекту з пенсійної реформи ( За матеріалами Мінсоцполітики)

Доопрацьований законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” (№6614) пропонує зміни до 30 законодавчих актів. Закон має набрати чинності з 1 жовтня 2017 року – частково, а з 1 січня 2018 року – у повному обсязі.

Основні параметричні зміни, які найбільше впливають на пенсійні видатки:

1. Перерахунок раніше призначених пенсій з 1 жовтня 2017 року, із використанням: єдиного показника середньої зарплати за останні 3 роки (2014-2016)у розмірі 3 764,41грн.; 1 Середньомісячна зарплата за 2014–2016 роки за даними персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України; величина оціни одного року стажу, що застосовується для обчислення пенсії, у розмірі 1%; стажу 30 років для жінок та 35 років для чоловіків для обчислення: пенсії в мінімальному розмірі (для пенсій, призначених до 01.10.2011 року, – при стажі 20 років у жінок і 25 років – у чоловіків); доплати за понаднормовий стаж (стаж понад 30/35 років, а для пенсій, призначених до 01.10.2011 року, – за стаж відповідно 20/25 років); наявний в особи понаднормовий страховий стаж не обмежується; показника прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, встановленого на 01.12. 2017 року (1 373 грн.), замість такого показника станом на 01.10.2017 року (1 312 грн.).

2. На перехідний період 2017-2019 рр застосовуватимуться такі правила призначення пенсії за віком: у 2017 році: із застосуванням середньої зарплати за 2014-2016 роки, у розмірі 3 764,4 грн. та величини оцінки одного року стажу – 1,35%;у 2018 році: із застосуванням середньої зарплати за 2016 і 2017 роки (орієнтовно – 5 227 грн) та вартості одного року стажу – 1%; починаючи з 2019 року: із застосуванням середньої зарплати за останні три роки та вартості одного року стажу – 1%.

3. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється: на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян при стажі 30/35 років (для пенсій, призначених до 01.10.2011 р. – за наявності стажу, відповідно, 20/25 років). З 1 січня 2018 року, на рівні 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, але не менше ніж розмір прожиткового мінімуму, при стажі 30/35 років, після досягнення 65 років. У разі відсутності повного стажу – виплачується пропорційно менший розмір пенсії.Для шахтарів: у розмірі 80 % зарплати для обчислення пенсії, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.

4. Збережено право для призначення пенсії за віком в 60 років для осіб, які мають повний страховий стаж. З 1 січня 2018 року пенсія за віком призначатиметься: за наявності стажу на 01.01.2018 року 25 років – у 60 років. Діапазон необхідного стажу щороку збільшувати на 12 місяців до досягнення 35 років в 2028 році; за наявності стажу на 01.01.2018 року від 15 до 25 років – у 63 роки. Діапазон необхідного стажу щороку збільшувати на 12 місяців до досягнення діапазону від 25 років до 35 років у 2028 році; за наявності стажу на 01.01.2019 року – 15 років, але менше ніж 16 років, що давали б право виходу на пенсію в 63 роки, – призначати пенсію у 65 років. Діапазон необхідного стажу щорічно збільшувати на 12 місяців. Тобто, з 2028 року пенсії у 65 років призначатимуться особам, які матимуть 15-25 років стажу.

5. Для визначення права на пенсію за віком до страхового стажу зараховуватимуться: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про  реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків незалежно від сплаченого розміру; проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно; перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно; перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; навчання у вищих навчальних закладах за денною формою навчання на умовах державного замовлення, а також навчання в аспірантурі та докторантурі з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року включно.

6. Тимчасова державна соціальна допомога з 01.01.2018 по 31.12.2020 призначатиметься непрацюючим особам, які досягли встановленого пенсійного віку, мають страховий стаж не менше 15 років, але не набули права на пенсійну виплату – на період до набуття права на пенсію за віком, у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

7. Особам, які не матимуть 15 років стажу, призначати державну соціальну допомогу при досягненні ними 65 років.

8. Щорічна (опосередкована) індексація пенсій з 2021 року відбуватиметься шляхом збільшення (перерахунку) середньої зарплати, з якої обчислено пенсію, на 50% зростання середньої зарплати за 3 попередні роки та на 50% зростання індексу споживчих цін за попередній рік. У 2019-2020 роках індексацію пенсій здійснювати за окремим рішенням народних депутатів України.

 

Круглий стіл з питань пенсійного реформування (За матеріалами Мінсоцполітики)

Виступаючи під час круглого столу «Урядова пенсійна реформа – перший крок на шляху побудови сучасного пенсійного забезпечення в Україні», Міністр соціальної політики Андрій Рева зазначив, що  жодна реформа не була б можлива без взаємодії Уряду й Парламенту. Один із авторів пенсійної реформи  проаналізував причини, що привели до колосального дефіциту Пенсійного фонду та розбалансування пенсійної системи.  Зокрема,  у 2008 році   для підвищення пенсій було взято позику в МВФ сумою у  2 млрд. дол. Водночас, проведені тоді ж  зміни до законодавства й заклали розбалансування  системи пенсійного забезпечення.

Чималою мірою дефіцит Пенсійного фонду спричинило в 2016 році й зменшення розміру ставки єдиного соціального внеску з 38% до 22%. Пенсійну реформу, зазначив  Міністр, Уряд проводить, дбаючи, – за Черчіллем, –  як справжні державні діячі, про майбутнє країни, а не як посередні  політики, думаючи лише  про  майбутні вибори. Андрій Рева переконаний, що запропонована Урядом пенсійна реформа  піде на користь суспільству, однак результат буде відчутний не одразу.

«Це, як закласти садок, – каже Міністр соціальної  політики, – у перші роки врожаю ще немає. Я переконаний, що ми з вами можемо навести лад у своїй країні. Вірю в наших народних депутатів, що вони підтримають реформу. І ми матимемо нову якість життя, треба лише зважитись на реформи».

За словами Андрія Реви, з нового  2018 року, розпочнеться робота над впровадженням другого рівня пенсійної системи – обов’язкового накопичувального. Тут, як зауважив Міністр, також, як і з роботою над реформою солідарної системи дуже важливо не допустити найменших похибок і дотриматись точності розрахунків. А усі основні нюанси пенсійної реформи, що її мають уже у вересні  розглянути народні депутати, Міністр соціальної політики України Андрій Рева роз’яснив, демонструючи презентацію. Серед усіх важливих  розрахунків у ній  можна ознайомитись із запровадження умов бездефіцитності пенсійного фонду та  закладенням зростання пенсій разом із зростанням розміру середньої заробітної плати та індексацією через можливу інфляцію. До речі,  незалежно від волі політиків та чергових виборів. В роботі “круглого столу” від Інституту взяли участь директор Інституту Тетяна Кір’ян та завідувач відділу з проблем пенсійного страхування Олександ Коцюба.

Презентація Міністра з питань пенсійного реформування

 

Відбулося засідання “Круглого столу”

    29 серпня 2017 року у м. Києві (Готель Русь) відбувся Круглий стіл на тему: «Напрацювання рекомендацій щодо запровадження незалежного моніторингу та оцінки якості соціальних послуг. Нові підходи в контексті реформування надання соціальних послуг».  Організаторами виступили: Міністерство соціальної політики України та МБФ Карітас України.

    Засідання відкрили: заступник міністра соціальної політики України Наталія Федорович; начальник Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг Міністерства Соціальної політики України Оксана Суліма; генеральний Секретар МБФ «Карітас України» Дзвенислава Чайківська.  З презентацією соціологічного дослідження щодо ситуації на ринку соціальних послуг підготовлених МБФ «Карітас України» спільно з дослідницькою агенцією IFAK (два компоненти – аналіз відомостей наданих Міністерством соціальної політики через регіональні управління соціального захисту та аналіз відомостей зібраних в результаті соціологічного дослідження проведеного самим Карітасом України отримувачів та  потенційних отримувачів соціальних послуг) виступили: Ірина Тарабукіна (експерт МБФ «Картіас України) та Ольга Залізняк (Укрїнський офіс дослідницької агенції IFAK Institut).

Щодо процесу реформування сфери соціальних послуг, основних елементів, що допоможуть втілити її в життя в контексті Стратегії реформування системи надання соціальних послуг  від 8 серпня 2012 р. та проекту Cтратегії розвитку системи соціальних послуг в Україні на період до 2022 року, здатності адаптації запропонованої моделі до реалій в перехідний період виступив  Ростислав Кісь (юрист МБФ «Карітас України»). Докладно було доведено позицію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо організації моніторингових візитів представників Секретаріату,  представлену Іриною Сергієнко, заступником керівника відділу з питань попередження неналежного поводження в діяльності установ освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Від НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України в роботі круглого столу взяв участь заступник директорі Інстиутут з наукової роботи Леонід Ільчук. Він наголосив на необхідності внесення змін до проекту Закону України «Про соціальні послуги» в частині, що стосується моніторингу та оцінки якості соціальних послуг, а також внесення змін та доповнень до Довідника кваліфікаційних характеристик працівників і відповідно до Державного класифікатора професій.

 

Досить детеально були обговорені позиції представників регіонів України та громадянського суспільтва, які надали конкретні пропозиції щодо удосконалення механізму моніторингу та оцінки надання соціальних послуг. Презентаційні матеріали додаються.

Звіт за результатами комплексного дослідження

Концепція системи моніторингу та оцінки

Положення про агенцію

Спроможність об’єднаних теріториальних громад та соціальний профіль громад

     Для впровадження інтегрованої моделі соціального сектору на рівні об’єднаних територіальних громад (ОТГ) потрібно чітко розуміти, який потенціал має та чи інша громада, чи здатна вона забезпечити виконання тих чи інших соціальних програм, та чи достатньо добре вона фінансово зорганізована задля ефективного і сталого людського розвитку.  Серед створених ОТГ, Міністерство соціальної політики України відібрало 33 громади, в яких, в рамках співпраці з ЮНІСЕФ, виникла необхідність  у визначенні основних питання щодо впровадження системних підходів в розвиток соціального сектору.

    На початковій стадії проекту «Сильна місцева громада – Соціальна місцева громада», що був підтриманий ЮНІСЕФ, ці громади були запропоновані Міністерством для пілотування Інтегрованої моделі соціального сектору.  Відповідно до даних зібраними експертами Бюро,  33 громади, є досить різними як за кількістю мешканців так і за показниками фінансової та економічної спроможності і за соціальною інфраструктурою. Звісно, що рекомендації щодо розвитку соціального сектору та забезпечення соціальними послугами для ОТГ, в якому більше ніж 30 000 мешканців не можуть бути однаковими з рекомендаціями для ОТГ з 3 000 мешканців. Тому експерти Бюро соціальних та політичних розробок спільно з ЮНІСЕФ провели ранжування запропонованих громад, виділивши 7 найбільш типових для аналізу та технічної підтримки.

    7 серпня 2017 року експерти мали можливість обговорити результати ранжування, а також інструменту оцінки спроможності ОТГ та створення соціального профілю громади на розширеному засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики (КЕР) НДІ ПЗН Мінсоцполітики та НАН України. Зустріч відбулася в приміщені  МБФ «Карітас України» та залучила широке коло експертів з недержавних організацій, наукових інституцій та профільних департаментів Міністерства соціальної політки.

    Засідання відкрив Голова  правління Бюро соціальних і політичних розробок Ростислав Дзундза наголосивши на важливості  постійної діяльності  КЕР, як майданчика для вироблення організаціями громадянського суспільства спільного бачення щодо розробки стратегії  реформування  соціальної політики в Україні. Учасників зустрічі привітала Дзвенислава Чайківська, генеральна секретарка МБФ «Карітас  України» та очільниця Координаційно-експертної ради.  Вона підкреслила, наскільки важливою та водночас складною є проблема адекватної оцінки спроможності новостворених об’єднаних громад, особливо в умовах масштабних організаційних перетворень.

    Заступник директора Інститут з наукової роботи Леонід Ільчук наголосив на важливості розробки соціального паспорту для ОТГ задля прийняття виважених рішень керівниками щодо сталого людського розвитку та розвитку соціального сектору. Звернута увага на тому, що для соціального паспорту громади потрібно визначитися з реальними показниками (індикаторами) що надасть можливість їх обрахувати та проаналізувати динаміку в розвитку соціального сектору в громаді. Координаторка проекту «Сильна місцева громада – соціальна місцева громада» Олена Виноградова коротко ознайомила присутніх із завданнями та запланованими результатами проекту. На її переконання, реалізація проекту дозволить виробити принципово новий інструмент комплексного соціально-економічного планування, що допоможе забезпечити людський розвиток на рівні об’єднаних громад.

    Далі було представлено перелік із 7 громад, що були відібрані за кількома принципами: а) кількість населення (до 3, 5, 7, 10, 15, 20 та більше від 20 тисяч чоловік), б) рівень фінансової спроможності (від найвищого до найнижчого в рамках запропонованих  ОТГ за даними Міністерства регіонального розвитку), в) тип адміністративного центру (місто, райцентр, село, село міського типу). На думку експертів, що проводили ранжування, саме поєднання цих маркерів унаочнює кілька «типових» кейсів, які можна використати для комплексного аналізу. Ольга Цвілій, експертка проекту, представила концепцію інструменту оцінки спроможності громад. Інструмент передбачає створення так званого «соціального профілю» об’єднаної громади, що міститиме зведені данні за такими напрямками як демографічна ситуація, екологія, соціальна інфраструктура, зайнятість населення тощо. Кожен із напрямів матиме низку своїх індикаторів, що в свою чергу допоможуть експертам та місцевій владі визначити проблемні зони у соціальному секторі громади. Інструмент після доопрацювання буде пілотовано у 7 відібраних громадах.

Під час дискусії учасники зустрічі висловили пропозиції щодо удосконалення деяких індикаторів Інструменту, а також щодо маркерів визначення типових ОТГ. Було погоджено, що експерти проекту спільно з представниками Міністерства  врахують пропозиції щодо подальшої діяльності з обраними ОТГ.

 

Відбулося чергове засідання КЕР з питань соціальної політики Інституту

    19 липня  2017 року відбулося чергове робоче засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики Науково-дослідного Інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і НАН України. Засідання пройшло в рамках реалізації проекту «Сильна місцева громада – Соціальна місцева громада», що реалізується за підтримки ЮНІСЕФ. На засіданні було обговорено пілотування функціональної моделі інтегрованого соціального сектору у 34 Об’єднаних територіальних громадах (ОТГ), визначених Міністерством соціальної політики. Експерти також обговорили розробку  моделей комплексних цільових програм соціального сектора, з відповідними результативними показниками, що мають відображати індикатори людського розвитку.

    Ростислав Дзундза поінформував учасників, що Бюро соціальних та політичних розробок стало членом мережі EPRD (Office for Economic Policy and Regional Development Ltd. ) EPRD є провідною Польскою компанією, яка працює з 1995 року. EPRD співпрацювала з такими фондами як USAID, Know How Fund та фондами ЄС у сфері регіонального розвитку та реструктуризації, та була залучена у проекти, які фінансувалися з коштів Європейського банку реконструкції та розвитку, і Світового Банку. Наразі EPRD співпрацює с Європейською комісією. Долучення до цієї мережі відкриває нові горизонти для Бюро соціальних та політичних розробок у його діяльності та праці на благо суспільства.

    Леонід Ільчук, заступник директора Інституту з наукової роботи наголосив на важливості впровадження зазначеного Проекту в практичну площину діяльності органів місцевого самоврядування (ОТГ). Особливе місце займає розробка зрозумілої для керівників ОТГ моделей комплексних цільових програм на підставі розрахунку показників соціальної безпеки.  

Довідково: Проект «Сильна місцева громада – Соціальна місцева громада» є продовженням проекту «Підходи до соціальної реформи: від інновації до традиції», впровадженому БСПР у 2016 році, в рамках якого експерти Бюро соціальних та політичних розробок спільно із низкою академічних інституцій та аналітичних центрів:

– розробили інтегровану модель соціального сектору та індикатори щодо її виконання;

– напрацьовали практичні рекомендації щодо впровадження інтегрованої моделі соціального сектору на державному та місцевому рівнях.

Інтегрована модель врахувала успішний досвід реформування системи соціального захисту та надання адміністративних послуг різних регіонів України, зокрема Одеси та Вінниці.

.

Порядок проведення державної атестації наукових установ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  від 19 липня 2017 р. № 540 Київ

Про затвердження Порядку проведення державної атестації наукових установ

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 11 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Кабінет Міністрів України постановляє:

1.Затвердити Порядок проведення державної атестації наукових установ, що додається.

2. Міністерству освіти і науки, центральним органам виконавчої влади, Національній академії наук, національним галузевим академіям наук, іншим органам, до сфери управління яких належать (у віданні яких перебувають) наукові установи, забезпечувати починаючи з 2017 року проведення державної атестації наукових установ відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем’єр-міністр України                                    В. ГРОЙСМАН

Режим доступу ttp://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=250156651

Порядок проведення державної атестації наукових установ

 

Обговорення проекту пенсійної реформи у світлі імплементації Конвенції МОП № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення.

4 липня 2017 року в м. Києві відбувся тристоронній круглий стіл з обговорення проекту пенсійної реформи у світлі імплементації Конвенції МОП № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення, 1952 р., організований за підтримки технічної місії МОП в межах виконання Програми гідної праці МОП для України на 2016-2019 рр. (зокрема, Результату 3.1 «Зміцнення трудових стандартів та соціального діалогу») та на виконання двосторонніх домовленостей, досягнутих під час 106-ої сесії МОП.

У засіданні круглого столу взяли участь:  ескперти МОП (Кенічі Хіросе, старший спеціаліст з питань соціального захисту, Група технічної підтримки з питань гідної праці та бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи, Будапешт; Костас Ставракіс, старший спеціаліст з питань соціального захисту, Департамент соціального захисту, МОП-Женева, Савчук Сергій Петрович, Національний координатор МОП в Україні), представники Міністерства соціальної політики України (Шамбір Микола Іванович, заступник міністра соціальної політики України; Кудін Валентина Анатоліївна, заст. директора Департаменту пенсійного забезпечення); представники організацій роботодавців та працівників та науковці НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України (Коцюба Олександр Васильович, Поляк Наталя Олегівна та Тарасюк Олена Петрівна).

Засідання круглого столу відкрив Савчук С.П., Шамбір М.І. представив проект пенсійної реформи та її відповідності Конвенції МОП № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення, ратифікованої Україною 16.03.2016р.

Кенічі Хіросе виступив з презентацією «Проект Закону про пенсійну реформу України: деякі зауваження на підставі попереднього аналізу», де зазначив про неминучість раціоналізації соціальних допомог, яка має відбуватися одночасно із розширенням податкової бази та через боротьбу з не задекларованою працею.

Костас Ставракіс (який є однією з ключових осіб Міністерства праці Кіпру, приймав участь у розробці Програми гарантованого мінімального доходу) у своїй презентації поділився досвідом Кіпру: «Забезпечення мінімального рівня соціального захисту в умовах жорсткої економії. Недавній досвід Кіпру», де ознайомив із структурою реформованої системи соціального захисту Кіпру та з основними вигодами та ризиками цієї системи.

Довідково: Співробітники НДІ праці та зайнятості населення Поляк Н.О. та Тарасюк О.П., які входять до робочої групи з розроблення плану заходів щодо імплементації положень Конвенції МОП № 102 та Рекомендації МОП № 202 на 2017-2019 роки, залучені до опрацювання технічних коментарів МОП у рамках застосування положень міжнародних інструментів у сфері соціального забезпечення, а також до підготовки доповіді з імплементації положень Конвенції МОП № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення.

22-23 червня 2017 року в м. Києві відбувся перший міжнародний Конгрес з питань реформування системи управління безпеки дорожнього руху

    22-23 червня 2017 року в м. Києві відбувся перший міжнародний Конгрес з питань реформування системи управління безпеки дорожнього руху. В першому пленарному засіданні «Державна політика в сфері дорожньої безпеки. Основні напрямки і пріоритети. Кращі світові програми» взяли участь: Ігор Діденко, Голова підкомітету з питань безпеки автодорожнього руху Комітету Верховної Ради України з питань транспорту; Даніель Жак, Група підтримки для України, Представництво Європейського Союзу в Україні; Іштван Хайнзингер, Старший спеціаліст ЄІБ Департаменту з транспорту та мобільності; Ларс Екман, Шведське управління транспорту, кандидат наук в сфері безпеки дорожнього руху; Юп Гус, Міжнародний експерт, директор міжнародних кінофестивалів з безпеки дорожнього руху, Нідерланди.

     У другому пленарному засідані «Цілі і завдання органів влади в контексті реалізації Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року» взяли участь: Євген Кравцов, Перший заступник Міністра інфраструктури Українии Володимир Шевченко, Генеральний директор МТСБУ; представники регіонів, міністертсва охорони здоров’я, громадянськогго суспільства.

     Продовження обговорення зазначеної проблеми відбулося за засіданні секцій: №1 «Економічний механізм підвищення безпеки дорожнього руху»; №2 «Захист прав та інтересів жертв ДТП»; №3 «Профілактика дитячого дорожньо-транспортного травматизму»; №4 «Формування і реалізація державної політики в сфері безпеки дорожнього руху на автомобільному транспорті»; №5 «Безпека автомобільних доріг і дорожньої інфраструктури»; №6 «Можливості органів місцевого самоврядування в організації системи управління безпекою дорожнього руху»; №7 «Медико-психологічні заходи безпеки дорожнього руху, лікування і реабілітації жертв  ДТП». Відбулася презентація міжнародного фестивалю  фільмів з безпеки  дорожнього руху.

     Модератором секції №2 виступав Леонід Ільчук, заступник директора НДІ ПЗН мінсоцполітики і НАН України з наукової роботи. В роботі секції прийняли участь: Галина Третьякова, Генеральний директор Української федерації убезпечення; Володимир Шевченко, Генеральний директор МТСБУ; Денис Ястреб, Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Денис Конюшко, адвокат ЮК «Страховий юрист», представники громадянського суспільства.

  

   23 червня в панельній дискусії: «Партнерство з метою підвищення безпеки дорожнього руху» взяли участь: Михайло Берлін, Голова правління громадської спілки «Всеукраїнське партнерство заради безпеки дорожнього руху»; Надія Ямненко –  Координатор з першої допомоги, Національний комітет Товариства Червоного Хреста України; Артем Біденко, Державний секретар Міністерства інформаційної політики; Марина Дубровіна, Кінорежисер, засновник MODERN UA MODERN UA – продакшн/арт-менеджмент/освітні проекти; Володимир Хомин,  Віце-президент ГС «Всеукраїнське партнерство заради безпеки дорожнього руху; Віктор Козоріз, Голова громадської спілки захисту пішоходів «За безпеку пішоходів»; Віталій Пчьолкін, Національна асамблея людей з інвалідністю в Україні; Олег Панченко, Голова Громадської організації «Всеукраїнська професійна психіатрична ліга»; Юп Гус, Міжнародний експерт, директор міжнародних кінофестивалів з безпеки дорожнього руху, Нідерланди; – Сергій Аземша, Завідуючий кафедрою організації дорожнього руху Білоруського державного університету транспорту, співкоординатор білоруської частини проекту BeSafe; Теодора Андрєєва, керівник сектору, Генеральний Директорат транспорту, Представництво Європейського Союзу в Україні. За результатами проведення Конгресу учасники прийняли резолюцію.

Підсумкова резолюція Конгресу

 

Крок вперед до децентралізації соціальних послуг в державах Східного партнерства (Україна, Грузія, Вірменія)

В період з 11 по 15 червня 2017 року в містах Тбілісі і Кутаїсі (Грузія) за участю науково-інтелектуального клубу «Діалог поколінь» (Грузія), Центру Розвитку Армавіра (Вірменія), Бюро соціальних і політичних розробок (Україна) в рамках Східного партнерства відбулися ділові зустрічі з питань децентралізації соціальних послуг в державах Східного партнерства (Україна, Грузія, Вірменія). Від Інституту участь в заходах взяв заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук.

12. 06. 2017 року відбулася зустріч з заступником міністра праці, здоров’я та соціального захисту Грузії з паном Зазой Сопромадзе і з пані Нуцой Одішарія (начальник департаменту соцільного захисту), в будівлі міністерства. Нуца Одішарія представила презентацію про систему соціального забезпечення Грузії. Відбулася плідна дискусія. Леонід Ільчук проінформував представників Міністерства Грузії про досвід України з питань надання соціальних послуг людям похилого віку та їх децентралізації на рівні ОТГ.

Зустріч в Міністерстві праці, здоров’я та соціального захисту Грузії

Відбулося знайомлення з системою сучасних підходів щодо допомоги підліткам (Save the Children). Цікавим досвідом для держав Східного партнерства є порядок отримання ваучерів від держави для проходження занять з підлітками.

Плідною була зустріч в Парламенті Грузії з групою депутатів які працюють над соціальними реформами в Грузії, а саме: Гія Жоржоліані (Лідер фракції соціал-демократів); Бека Нацвлішвілі (заступник голови комітету з Євроінтеграції). В ході зустрічі обговорювалися питання щодо кейс-менеджмету при наданні соціальних послуг населенню. Своє бачення з даного питання представив Леонід Ільчук.

Зустріч в Парламенті Грузії

13.06.2017  відбувся візит в дитячий будинок організації KEDEC. Співробітники дитячого будинку поділилися своїми методиками щодо роботи з дітьми. Даний будинок був відкритий у 2012 році з ініціативи  Міністерства праці, охорони здоров’я, та соціального забезпечення Грузії. Офіс був відкритий для запуску високої якості трьо основних програми для дітей з відставанням у розвитку ризиків, порушень або інвалідності, а саме: денний центр програми (цільовий вік: 6-18 років); програма раннього втручання (цільовий вік: 0 – 7 років); домашня програма по догляду (цільовый вік: 0-18 років). ECI Програма обслуговує дітей при розвитку ризиків, порушень або порушень в природному середовищі. Будинок,  дитячий садочок або даний центр допомагає їм у соціальній інтеграції. Вона спрямована на зміцнення сім’ї через спостереження, соціально-емоційну підтримку, особливо для соціально вразливих сімей. Сім’ї вчаться спілкуватися, грати зі своїми дітьми і вивчати спеціальні навички або стратегію навчання.

Досить плідно відбувся візит в губернію Імеретінського Регіону і в Мерію міста Кутаїсі (Губернатор Гіві Чичинадзе, Мер міста Кутаїсі Шота Мургул). В процесі дискусії були обгорені питаня щодо досвіду адресності при призначенні соціальної допомоги і призначені субсидій. 

Зустріч з Губернатором Імеретійського регіону та мером м. Кутаїсі

Під час зустрічі з представниками громадянського суспільства та НУО Кутаїсі, було обговорення питань децентралізації соціальних сервісів. Цікавою була презентація концепції Платформи Децентралізації Соціальних Послуг в країнах Східного Партнерства.

Цілю даного проекту є вивчення досвіду трьох країн Східного партнерства: Україна – процес децентралізації соціального сектора; Грузія – ваучерна допомогу; Вірменія – функціонування Центрів соціальних послуг. Також завданням проекту є створення постійної структури для розробки концепції децентралізації соціального сервісу в країнах Східного партнерства. У візиті взяли участь по троє представників НПО, Держструктур і наукового інституту з Вірменії та України.У візиті взяв участь заступник міністра соціальних справ Вірменії пан Ашот Маргарян, який спільно з іншими членами делегації зустрівся зі своїм грузинським колегою, заступником міністра праці, здоров’я та соціального захисту Зазой Сопромадзе.

 

Виберіть мову:

Усі сторінки сайту