Стандартизація соціальних послуг: виклики та перспективи

Система надання соціальних послуг в Україні є важливим інструментом забезпечення соціальної безпеки держави в умовах реформування інститутів державного управління та децентралізації. Суттєвим елементом цієї системи на місцевому рівні має стати практична стандартизація конкретних послуг.

Проблемі стандартизації було присвячено засідання Координаційно – експертної ради з питань соціальної політики Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення МСП і НАНУ, яке відбулося 25 серпня 2016 року.

У засіданні взяли участь: представник сектору з питань соціальної політики ЮНІСЕФ Олександра Чуркіна;  фахівець Інституту Олена Давидюк; представники Асоціації міст України; керівники Управління профілактики соціального сирітства та Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг Міністерства соціальної політики України – Ірина Пінчук та Оксана Суліма; представник Інституту соціальної роботи та управління Лариса Самсонова; експерти недержавних організацій.

Заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук зазначив, що на сьогодні майже усі соціальні послуги стандартизовано, однак проблеми є з практичним застосуванням цієї стандартизації. Взнаки дається відстутність фінасів у місцевих громад та брак фахівців в системі надання соціальних послуг.

Експерти Бюро соціальних та політичних розробок презентували звіт «Аналіз процесів реформування соціального сектору в Україні», що був підготований в рамках контракту з  ЮНІСЕФ  щодо проблеми стандартизації соціальних послуг. Як зазначив Ігор Камінник, секретар Координаційно-експертної ради, керівник групи, що проводила дослідження, система надання соціальних послуг не може бути відірвана від реформ всієї системи соціального захисту. На місцевому рівні соціальний бюджет повинен розглядатися комплексно з єдиним завданням – забезпеченням людського розвитку населення, яке проживає в громадах. Тому, важливою стає розробка нових дієвих моделей системи соціального захисту, які були б зрозумілі на рівні громад. Але це можливо лише за умови об’єднання зацікавлених сторін: Центральних органів виконавчої влади; представників науки; недержавних організацій, міжнародних донорів, представників цільових груп. Для цього, Координаційно-експертна рада, яка діє з 2012 року, проводить реструктуризацію та розширює коло учасників, що дозволить поліпшити роботу з розроблення та впровадження конкретних технічних пропозицій щодо реформ.

Експерт Бюро Ольга Цвілій, презентуючи звіт щодо стандартизації соціальних послуг, відзначила, що в ході інтерв’ювання експерти ставили собі за мету з’ясувати, як представники різних зацікавлених сторін розуміють завдання «стандартизації соціальних послуг», які  функції виконують стандарти, труднощі виникають при їх розробленні та впровадженні, чи є потреба змін у нормативній базі, пов’язаній зі стандартизацією у соціальному секторі, яким чином контролюється дотримання стандартів надавачами послуг тощо.

На осові інтерв’ю було визначено такі засадничі положення щодо бачення стейкхолдерами поняття «стандарту соціальних послуг»:

  1. Стандарт, це мінімальний гарантований державою пакет послуг, нижче цього рівня ніхто не має права надавати послуги;
  2. Доступність послуги має забезпечуватись саме стандартами;
  3. Стандарт забезпечує створення ринку соціальних послуг;
  4. Стандарти важливі, насамперед, в контексті освіти, оскільки значна кількість персоналу персоналу не має фахової освіти, і, відповідно, не завжди розуміє, як правильно надавати послуги.

Інтерв’ювання показало, що поруч із значними перевагами, які надає сандартизація (зокрема в плані уніфікації підходів і методик виконання кожної окремої послуги; чіткого визначення критеріїв відбору отримувачів і комплексу індивідуальних послуг для них; уможливлення розуміння надавачами логіки надання соціальної послуги; уможливлення розрахунку вартості послуги; та, зрештою, сприяння удосконаленню механізму соціального замовлення тощо), є ціла низка недоліків, на яких наголошували респонденти.

Серед цих недоліків зокрема такі:

  • Надання соціальних послуг в сучасних умовах не є повноцінною системою, у зв’язку з чим неможливою є ефективна стандартизація;
  • Відсутність коштів на забезпечення надання соціальних послуг унеможливлює, з одного боку, повноцінний розрахунок вартості послуги, а з іншого – надання її у відповідності до стандарту;
  • «Дефіцит» послуг знижує вимоги до їх якості, зокрема щодо дотримання стандартів.
  • Запропоновані стандартами послуги «по максимуму» часто є фінансово недосяжним для надавачів.

На засіданні було представлено пропозиції щодо розробки Класифікатора соціальних послуг на підставі нової редакції Закону України «Про соціальні послуги».  Було запропоновано матрицю, яка на основі напрямів соціальних послуг, згідно нової редакції ЗУ «Про соціальні послуги»; пропонує оновлений перелік соціальних послуг та види  діяльності, які є складовими кожної послуги, також відображено, як співвідносяться запропоновані  соціальні послуги з соціальними послугами, відповідно до чинного Переліку соціальних послуг.

Під час жвавого обговорення, представники Міністерства соціальної політики надали пропозиції щодо концентрації уваги в ході розробки класифікатора не на видах діяльності, а саме на соціальних послугах (аби визначити, яким чином можна переробити чинні послуги з Переліку).

«Ми не маємо кардинально міняти перелік послуг, деталізуючи і збільшуючи його до простих дій,  ми від цього відійшли у 2012 році. Натомість треба знайти спосіб, не втративши те, що уже зроблено, полегшити роботу всім надавачам», – наголосила Начальник Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг, Оксана Суліма. „Послуги мають з одного боку, відповідати новій редакції Закону, а з другого, не викликати у надавачів послуг труднощів з розумінням, під яку послугу підпадає їх діяльність.” Окремо виділялись послуги, які ближчі за своєю суттю до принципів надання усіх інших послуг, ніж, власне, до послуг: супровід, кризове втручання, влаштування до сімейних форм виховання. Представники Міністерства погодились щодо необхідності переведення цих послуг в інший ранг. «Про влаштування дітей до сімейних форм виховання є багато інших нормативних актів. Стандарт їх практично дублює, тому ми дійсно можемо від нього відмовитись», – сказала Начальник Управління профілактики соціального сирітства Ірина Пінчук.

Підсумовуючи дискусію, учасники засідання погодили наступні кроки щодо вдосконалення Класифікатора:

1)         Підготувати класифікатор соціальних послуг, враховуючи норми проекту нової редакції ЗУ «Про соціальні послуги»;

2)         Переглянути і спростити складні / комплексні послуги, виокремивши з них прості; об’єднати послуги, схожі за основною метою та технологією надання, щоб зменшити плутанину на рівні надавачів;

3)         Запропонувати укрупнення категорій отримувачів соціальних послуг;

4)         Розподілити категорії отримувачів за послугами, взявши за основу укрупнені категорії та нові підходи до визначення СЖО;

5)         Виділити у якості окремих принципів, а не стандартів: ведення випадку/супровід, кризове/екстрене втручання, забезпечення виховання дитини в сім’ї/сімейних формах виховання.

Учасники також обговорили проект Інтегрованої моделі соціального сектора, що був розроблений на взірець моделі людського розвитку ПРООН. Як зазначили учасники така модель дозволяє в перспективі забезпечити комплексне бачення соціальної проблематики громад та країни, вироблення пріоритетів для фінансування соціального сектора (зокрема і соціальних послуг), контроль індикаторів виконання тощо.

За підсумками засідання були визначені наступні завдання, а саме:

  • розробити детальну інтегровану модель соціального сектора, орієнтовану на сім’ю, як базову складову суспільства (маються на увазі не лише сім’ї з дітьми), метою якої є забезпечення людського потенціалу та його розвитку (відштовхуючись від запропонованої Моделі на основі Моделі людського розвитку ПРООН);
  • розробити наскрізні індикатори до Інтегрованої моделі, які б надавали можливість чіткого розуміння щодо забезпечення людського розвитоку, чи навпаки стають йому на заваді. Індикатори в подальшому мають допомагати управлінцям приймати виважені рішення, вони повинні співвідноситись з системою електронного врядування та статистичної звітності;
  • розробити підходи до фінансової пріоритезації (на основі розроблених індикаторів до інтегрованої моделі), для того, щоб дати управлінцям інструмент бюджетного планування в ході вирішення соціальних проблем підпорядкованої їм території.

Розробка відповідних документів має відбуватися в прив’язці до роботи в регіонах (пілоти: Вінниця і Одеса з використанням досвіду Дніпра і Маріуполя), яка допоможе оцінити можливості впровадження Інтегрованої Моделі на місцях. За результатами пілотів необхідно буде розробити План дій щодо впровадження Інтегрованої Моделі в Україні, в цілому.

На основі розроблених документів необхідно надати Мінсоцполітики  Короткострокові рекомендації, а саме: рекомендації щодо удосконалення нормативного забезпечення соціального захисту населення на перехідний період децентралізації; рекомендації щодо проведення фінансової пріоритезації (з урахуванням інтеграційних підходів та розроблених індикаторів); рекомендації щодо втілення Інтегрованої Моделі, через центри інтегрованих послуг, та Довгострокові рекомендації: «План впровадження Інтегрованої моделі» на державному та місцевому рівнях з 2018 року.

 

Людський розвиток – завдання секторальних реформ в Україні

    29 липня в рамках засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики при Науково-дослідному інституті праці і зайнятості населення МСП і НАН України  відбувся круглий стіл«Соціальний сектор як інструмент людського розвитку».

Засідання проходило за підтримки UNICEF в рамках дослідження «Аналіз реформування соціального сектору в Україні», що виконувало Бюро соціальних та політичних розробок. В зустрічі взяли участь представники провідних наукових інституцій, зокрема, Науково-дослідного інституту демографії імені та соціальних досліджень імені В. Птухи НАН України, Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» та НДІ ПЗН Мінсоцполітики та НАН України, представники міністерств, а також низка міжнародних та вітчизняних неурядових організацій, що працюють в соціальному секторі.

    Як зазначила Голова Координаційно-експертної ради (КЕР), Керівник Міжнародного благодійного фонду«Карітас України» Дзвеніслава Чайківська, КЕР вже 3 роки об’єднує фахівців, які працюють в соціальному секторі та займаються питаннями його розвитку. За цей період будо розроблено низку нормативно-правових документів, разом з представниками профільних міністерств та міжнародних організацій вироблено спільне бачення з найгостріших проблем соціального захисту, визначено найпріорітетніші кроки на шляху його реформування.

    Заступник Директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту праці та зайнятості населення Леонід Ільчук зазначив, що експертний майданчик для вироблення спільного бачення, яким є КЕР, показав свою ефективність та знову збирає експертів для обговорення нових підходів до розвитку соціального сектору, зокрема і як інструменту забезпечення людського розвитку.

    Секретар КЕР, керівник експертної групи, що проводила дослідження, Ігор Камінник представив два звіти – «Аналіз зацікавлених сторін (соціального сектору)» та «Аналіз нормативно-правових та стратегічних документів у сфері реформи соціального сектору».

«Нашою метою, – відзначив він, – було проведення роботи для з’ясування хто реформує соціальну сферу, якими принципами та візіями вони керуються, та врешті – яким вони бачать результат своїх реформ. З іншого боку, ми хотіли проаналізувати – а якими власне законами, підзаконними актами тощо регулюється соціальний сектор зараз, які проблеми є з нормативним регулюванням та що робити для їх подолання».

    Аналіз зацікавлених сторін дозволив унаочнити кілька нагальних проблем, реформування соціального сектору. Перша проблема – різні тлумачення терміну «соціальний сектор» та низька координація дій різних зацікавлених сторін. На жаль, зараз в Україні, процес реформування ведеться кількома незалежними один від одного інституціями, кожна з яких має власне, відмінне від інших, бачення майбутнього соціального сектору. Це в свою чергу призводить до появи різноманітних нормативно-правових актів та навіть законів, що протирічать один одному. Така нескоординованість головних реформаторів є однією з найвагоміших перепон, що  веде до безпосереднього  гальмування самої реформи.

    Друга проблема – відсутність спільної ідеологічної платформи у реформаторських груп. Під час моніторингу було виявлено, що дуже часто громадські організації та ініціативи, що фінансуються донорськими структурами, змушені адаптувати свою проектну роботу під вимоги того чи іншого донора. Як наслідок – ідеологія донора, який спорадично розуміється на українському контексті, знаходить своє пряме відображення на розроблених за його фінансової підтримки законах.

    Третя проблема полягає у формалізмі, що призводить до «звітування розробленими законопроектами». Та чи інша громадська організація, чи урядова інституція отримує фінансування та, щоб його виправдати, розробляє нормативно-правові документи, що пізніше не будуть виконуватися. Поступово це перетворює нормативну базу на надзвичайно громіздку та протирічливу структуру.

На підставі опитування, експерти розробили модель соціального сектору як інструменту людського розвитку, відповідно  з доповіддю UNDP 2015 року «Праця в ім’я людського розвитку». Соціальний сектор складається з трьох базових компонентів: Тривалість життя і здоров’я; Знання; Гідний рівень життя.

Ці компоненти взаємопов’язані. Неможливо забезпечити тривалість життя без забезпечення гідного рівня життя, а гідний рівень життя без відповідних знаннь. Тому діяльність реформаторів, які зосереджуються лише на «вузькому клаптику реформування», призводить до погіршення ситуації з людським розвитком.

    В ході дискусії, учасники круглого столу дійшли висновку, що реформа соціальної сфери має відбутися на основі концепції людського розвитку. Учасники також наголосили на необхідності створити спільну координаційну платформу, яка об’єднає основних гравців соціального сектору. Така платформа, на думку Артура Айвазова, голови сектору соціальної політики UNICEF Україна, потребуватиме спільної засадничої бази, що дозволить розробити узгоджений проект системної реформи соціального сектору. В основу такої плаформи буде покладено роботу та досвід КЕР, на базі якої будуть розроблені відповідні моделі та інструментарії, які потім будуть технологічно відпрацьовані у регіонах в якості пілотів. В подальшоу, найбільш успішні будуть впровадженні і закріпленні на рівні нормативно-правових актів для їх екстраполяції на національному рівні. Учасники відзначили, що широке залучення провідних наукових інституцій, вкрай необхідно для побудови збалансованого плану змін, забезпечення їх технологічної відпрацювання та переводу у «традиційну діяльність».

За результатами круглого столу, було вирішено за підтримки UNICEF та Карітас України переформатувати діяльність Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики для забезпечення активної участі наукових інституцій та оперативного впровадження та адвокатування напрацьованих технологій та документів.

Аналіз нормативно-правових та стратегічних документів у сфері

Аналіз процесів реформування соціального сектору в Україні

 

Національні інноваційні системи: стан та шляхи вирішення

 15 червня 2016 року у Комітеті Верховної ради України пройшло слухання з питання «Законодавче забезпечення розвитку Національної інноваційної системи: стан та шляхи вирішення. За ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти 14-15 червня 2016 року у Верховній Раді України було відкрито виставку наукових досягнень Національної академії наук України та національних галузевих академій наук. Відкриття виставки відбулося у вівторок 14 червня за участі Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, Першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександра Співаковського, Президентів академій наук України.

PM521image002

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій привітав учасників виставки наукових досягнень Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, розгорнутої у кулуарах Парламенту та висловив переконання, що «у нашої держави є потужний науковий потенціал, українці причетні до багатьох сучасних міжнародних відкриттів та працюють у командах передових науковців». А. Парубій зазначив, що Верховна Рада України дбає про розвиток вітчизняної науки. Зараз на розгляді у парламенті знаходяться два важливих законопроекти – це зміни до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» та проект змін до Державного бюджету України на 2016 рік щодо підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук. «Цей законопроект покликаний збільшити видатки державного бюджету на науку, його розгляд досі триває у профільному Комітеті», – сказав Голова Парламенту. Він побажав науковцям успіху і наснаги та пообіцяв, що «Парламент усіма силами підтримуватиме українських науковців і освітян».

PM93image001

Організатором першої виставки досягнень Національної академії наук України у Верховній Раді України виступив Перший заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський. «Дуже важливо, що ми знайшли спільний майданчик для спілкування. Національна академія наук, галузеві академії наук будуть зустрічатися тут, у Верховній Раді України. Коли народні депутати України голосують за бюджет, вони фактично голосують за інвестиції в науку. Ми спроможні створювати startups, створювати фундаментальну складову, а головне, ми повинні залишати наших молодих людей, наш людський капітал в Україні», – заявив Олександр Співаковський.

PM93image001

На виставці було представлено такі академії наук як: Національна академія наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія мистецтв України, Національна академія педагогічних наук України та Національна академія аграрних наук України. Відвідувачі мають змогу ознайомитися з досягненнями галузей медицини, видавничої справи, енергетики та енергоефективності, екології та переробки побутових відходів, агропромислового комплексу та продовольчої безпеки. Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАНУ, зокрема, представив нові запатентовані медичні інструменти для хірургічних операцій, за допомогою яких було врятовано понад 600 українських бійців з зони АТО.

Логічним продовженням оглядової частини інноваційних досягнень стало обговорення питань розвитку інноваційних систем в Україні. Активну участь в обговоренні продемонстрували представники Академії наук України Антон Наумовець  Перший віце-президент Національної академії наук України та Валерій Геєц доктор економічних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України. Вони наочно показали наукові інноваційні досягнення, які втілені в практику не тільки в Україні, а й за кордоном. Представники ВНЗ України продемонстрували досягнення науки і інновацій через діяльність технопарків.

Від НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України в обговоренні питань щодо створення інноваційних систем взяв участь заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук. Він акцентував увагу на застосуванні сучасних соціальних технологій з метою подальшого розвитку соціальної сфери України.

Іноваційні системи у сфері соціального розвитку України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток дуальних освітніх програм підготовки фахівців у галузі прикладних наук: досвід Німеччини для університетської освіти в Україні

   В період з 02.06.2016 по 04.06.2016 р. проходила міжнародна експертна зустріч на тему: «Розвиток дуальних освітніх програм підготовки фахівців у галузі прикладних наук: досвід Німеччини для університетської освіти в Україні»

Експертна зустріч проводилася Національним лісотехнічним університетом України, всеукраїнською громадською організацією «Українська Асоціація Маркетингу» (ВГО УАМ) у партнерстві з Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні (Німеччина) в рамках проекту «Впровадження системи дуальної освіти в Україні».

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

    На зустрічі були присутні представники відповідних освітніх установ різних міст України (Києва, Львова, Сум, Харкова та ін.), роботодавців із різних регіонів України, представники безпосередньо Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, а також освітніх установ Німеччини (за допомогою інтернет-відеозв’язку Skype).

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

    Від Інституту в роботі експертної зустрічі брав участь провідний науковий співробітник відділу робочих місць,  профорієнтації та підготовки кадрів МАКСИМ ДРОЗАЧ. Він виступив в рамках дискусії на тему «Дуальна освіта: що слід зробити сьогодні заради кращої якості освіти завтра») яка була присвячений окремим аспектам впровадження дуальної системи освіти і навчання в галузі вищої та професійної освіти і можливостям поєднання відповідного досвіду сфер професійної та вищої освіти, зокрема щодо використання наставництва при організації учнівства, стажування та проходження практики.

    У своїх виступах та під час дискусій учасниками зустрічі були висвітлені питання якості освіти та перспективних програм запровадження дуальної освіти у вищих навчальних закладах України. Участь в експертній зустрічі дозволила отримати інформацію, яка буде корисною для подальших наукових досліджень НДІ праці і зайнятості населення.

Семінар з питань Європейського кодексу соціального забезпечення

31 травня 2016 року у м. Бухарест, Румунія відбувся семінар з питань Європейського кодексу соціального забезпечення

Під час заходу, який проводився Радою Європи спільно з Міжнародною організацією праці основна  увага була зосереджена на зобов’язаннях країн у зв’язку з підписанням Європейського кодексу соціального забезпечення. Також обговорювалися питання щодо дотримання вимог Європейської соціальної хартії та Конвенції МОП 102 щодо мінімальних норм соціального забезпечення.

20160531_144108

У засіданні приймали участь провідні експерти Ради Європи та Міжнародної організації праці: Лаурі Леппік, головний доповідач Європейського комітету соціальних прав РЄ, проф. соціальної політики; Шейла Хешингер, головний адміністративний асистент Департаменту Європейської соціальної Хартії РЄ; Александр Єгоров, голова секції соціального забезпечення Департаменту міжнародних стандартів праці МОП; Валерія Нестеренко, статистик Департаменту соціального захисту МОП, а також представники таких країн східної  Європи як Румунія, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Македонія, Сербія, Хорватія, Чорногорія та Україна.

Від НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики України та НАН України у семінарі взяла участь Тарасюк Олена, науковий співробітник відділу соціального прогнозу. Тарасюк Олена доповіла про успішні й послідовні кроки України щодо ратифікації Конвенції МОП 102 (1952 р.) Про мінімальні норми соціального забезпечення, яка відбулась 16 березня 2016 року, дотримання зобов’язань щодо усіх галузей соціального забезпечення (розділи від ІІ до Х), а також про підготовку Україною до підписання Європейського кодексу соціального забезпечення.

20160531_144348

У ході семінару були розглянуті питання щодо порядку та вимог до звітування за виконанням Європейського кодексу соціального забезпечення та Конвенції МОП 102, вимоги щодо дотримання основних положень. Александр Єгоров зазначив, що останнім часом у багатьох країнах світу спостерігається тенденція поступового скорочення програм із соціального забезпечення, які стають об’єктом економії державних видатків. У такі часи основним пріоритетом для держави має залишатися збереження мінімальних стандартів соціального забезпечення, їх законодавче закріплення та удосконалення за всіма основними напрямами. У своїй презентації Валерія Нестеренко обґрунтувала основні підходи до визначення заробітної плати типового отримувача соціальної допомоги за Європейським кодексом соціального забезпечення та Конвенцією МОП 102. Лаурі Леппік надав презентацію щодо основних вимог Європейської соціальної хартії за тематичною групою «Охорона здоров’я. Соціальний захист. Соціальне забезпечення».

Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні

В період з 30 травня по 03 червня травня 2016 року в м. Києві готель «Русь» Асоціація Міст України (Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування) в рамках проекту USAID «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні (Пульс)» проводить стратегічний тиждень планування розвитку місцевого самоврядування та дотичних галузей.

30 – 31 травня 2016 року в Стратегічній робочій групі «Соціальний захист населення в Україні та за кордоном» прийняли участь співробітники Інституту: завідувач відділу з проблем соціальних послуг ОЛЕНА ДАВИДЮК, завідувач відділу соціального прогнозу НАТАЛЯ ПОЛЯК, старший науковий співробітник відділу з проблем соціальних послуг ВІКТОРІЯ БОЛЮБАХ, секретар Координаціно – експертої ради з питань соціальної політики Інституту ІГОР КАМІННИК.

20160530_160458

З доповідями стосовно соціального захисту виступили: Назар Миколюк, аналітик Центру аналізу та розробки законодавства, АМУ на тему: «Організація соціального захисту населення в Україні: теперішній стан та проблемні питання»; Александра Ковальська, директор Регіонального Центру соціального захисту у Познанському повіті на тему: «Соціальний захист населення в Польші».

В дискусіях стосовно питань децентралізації, деінституалізації соціальних послуг, організації соціального захисту та розподілу повноважень, фінансування та нормативи фінансування виступили співробітники Інституту.

Представники Департаментів соціального захисту населення міст України наголосили на тому, що в практичні площині щодо децентралізації є багато невирішених проблем таких як: скорочення співробітників органів Пенсійного фонду, відсутність фінансування, не в повній мірі розуміння на містах сутності деінституалізації, відсутність реального механізму соціального замовлення та визначення потреб у соціальних послугах тощо.

На разі реформування системи охорони здоров’я, освіти та системи надання послуг в соціальній сфері, формуються за одною схемою: оптимізація мережі закладів; розрахунок мінімального пакету послуг (для охорони здоров’я та послуг в соціальній сфері) та впровадження методики визначення вартості цих послуг; нескоординованість реформи децентралізацій в соціальному секторі, з реформами які здійснюють профільні міністерства (МОН, МОЗ, МСП); неузгодженим є питання делегованих та власних повноважень в сфері надання соціальних послуг на місцевому рівні. Децентралізація соціального сектору проходить доволі повільно та потребує додаткових узгоджень логіки реформ. Наголошено, що важливим моментом процесу децентралізації є наявність розгалуженої мережі офісів реформ, які знаходяться у всіх регіонах України, та незалежні від державного фінансування. Офіси є важливим чинником реформ тому, що не вимушені, як Центральні органи виконавчої влади, здійснювати реформи і реформувати самих себе.

Деінституалізація соціального обслуговування

 

Апробація науково-дослідних робіт

19 травня 2016 року на постійно діючих курсах Міністерства соціальної політики України була проведена апробація науково – дослідних робіт відділом з проблем соціальних послуг по темам: «Розроблення проекту методичних рекомендацій з організації працетерапії для осіб, що проживають в інтернатних установах системи соціального захисту населення» та «Розроблення методичних рекомендацій щодо організації культурно -дозвіллєвої діяльності осіб зі стійкими фізичними, інтелектуальними та психічними порушеннями в інтернатних установах системи соціального захисту населення».

На апробації НДР були присутні директора інтернатних установ начальники управлінь системи соціального захисту населення практично з усіх регіонів України, які виявили зацікавленість по даним темам та виразили готовність співпрацювати з Інститутом в цьому напрямі. Окрім того виявили бажання вже сьогодні отримати матеріали для роботи з особливим контингентом так, як такі матеріали для їхньої практичної роботи наразі відсутні.

DSC_0048

Наукові співробітники відділу Вікторія Болюбах та  Юлія Петренко у своїх лекціях розкрили основні підходи щодо проведення працетерапії та культурно – дозвілєвої діяльності в інтернатних установах системи соціального захисту населення. Завідувач відділом Олена Давидюк надала косультації слухачам щодо порушених питань.

Репродуктивне здоров’я та права осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень

    16 травня 2016 року відбувся круглий стіл на тему «Репродуктивне здоров’я та права осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень», який організований ВГО «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень» та Благодійним Фондом «Здоров’я жінки і планування сім’ї  в рамках проекту «Репродуктивне здоров’я в Україні за підтримки USAID.

DSC_6595

    В роботі круглого столу взяли участь представники Міністерства соціальної політики України, директора реабілітаційних центрів, інтернатних установ, що опікуються людьми з інтелектуальною недостатністю. Відкрила засідання круглого столу Раїса Кравченко, виконавчий директор ВГО «Коаліція». На засіданні круглого столу, заступником виконавчого директора Надією Майоровою було презентовано навчальний курс «Право на любов» для людей з інтелектуальною недостатністю. З питань апробації такого курсу виступили представники Центру трудової реабілітації інвалідів з розумовою відсталістю м. Києва Наталя Стенько та Валерій Рибаков. Щодо підготовки фахівців до проведення такого курсу виступила Олена Карагодіна, доктор медичних наук, професор кафедри соціальної роботи та практичної психології Академії праці, соціальних відносин і туризму.

DSC_6605

DSC_6611

    Від Науково – дослідного Інституту праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України активну участь в роботі семінару взяли участь: заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук та науковий співробітник відділу з проблем соціальних послуг Юлія Петренко.

 

 

Аналіз змін у системі соціального захисту України в 2014 – 2015 рр. та подальші кроки

11 травня 2016 року відбувся тристоронній семінар на тему: «Аналіз змін у системі соціального захисту України в 2014 – 2015 рр. та подальші кроки. В рамках тристороннього семінару відбулася презентація результатів аналізу змін в системі соціального захисту України в 2014-2015 рр., зробленого МОП, та затвердження висновків і рекомендацій щодо подальших кроків.

20160511_251543

В роботі семінару взяли участь: Кенічі Хіросе, провідний спеціаліст з питань соціального захисту, Група технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн ЦСЄ; Валері Шмітт, Керівник відділу соціальної політики, управління і стандартів, Департамент соціального захисту, Регіональний офіс МОП для країн Європи та Центральної Азії.

Від Інституту в роботі семінару взяли участь: директор Інституту Тетяна Кірян; завідувач відділу соціального прогнозу Наталя Поляк; наукові співробітники відділу соціального прогнозу Зоряна Самерханова та Олена Тарасюк.

20160511_160649

 

 

 

Обговорення Проекту Стратегії розвитку системи соціальних послуг в Україні на період до 2022 року

    21 квітня 2016 року, 14 годині, за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна 4 (Готель Русь) відбулося чергове засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики Науково-дослідного Інституту праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України. Захід здійснювався за підтримки ЮНІСЕФ. Метою засідання було внесення змін та доповнень до проекту Стратегії розвитку системи соціальних послуг в Україні на період до 2022 року. Для обговорення виносилися наступні питання: обґрунтування необхідності нової Стратегії розвитку системи надання соціальних послуг; соціальні послуги та впровадження нових технологій надання соціальних послуг в умовах децентралізації; соціальні послуги в нормативно-правових документах, що регламентують проведення реформ та стратегіях.

    В засіданні КЕР взяли участь представники Мінсоцполітики, наукових Інститутів, громадських організацій. Від НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України активну участь в роботі засідання взяли: заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук, завідувач відділу з проблем соціальних послуг Інституту Олена Давидюк.

фото 4

     Начальник Управління  у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг Мінсоцполітики України О. Суліма проінформувала учасників засідання про те, що Стратегія розвитку системи соціальних послуг в Україні на період до    2022 року (далі – Стратегія) визначає стратегічні напрями, мету та основні завдання, на виконання яких має бути спрямована реалізація державної політики у сфері надання соціальних послуг в Україні. Розроблення Стратегії зумовлено необхідністю розвитку умов для підтримки сприятливого життєвого середовища та забезпечення розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, шляхом підвищення якості соціальних послуг та конкурентоспроможності суб’єктів, що надають  соціальні послуги, в умовах проведення структурних реформ, зокрема реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, охорони здоров’я, освіти, оптимізації системи грошових допомог (соціальних виплат, пільг, субсидій тощо). Стратегія відповідає пріоритетам державної політики, визначеним  Стратегією сталого розвитку «Україна-2020», затвердженої Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015, Національною стратегією у сфері прав людини, затвердженою Указом Президента України від 25.08.2015 № 501/2015, Законом України «Про соціальні послуги», Угодою про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна», Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 213-р, Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385, Стратегією подолання бідності, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України  від 16.03.2016 № 161-р.

фото 2

    Аналізуючи ситуацію з соціальними послугами О. Суліма зазначила, що в останні роки було зроблено певні кроки стосовно запровадження системної реформи у сфері надання соціальних послуг. Затверджено Стратегію реформування системи надання соціальних послуг та План заходів на 2013-2016 роки щодо її реалізації.  В рамках реалізації цих документів забезпечено правове регулювання формування системи соціальних послуг, діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, всіх форм власності, зокрема:

– розроблено, з урахуванням європейського досвіду, проект нової редакції Закону України «Про соціальні послуги» та внесено зміни до законів України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про реабілітацію інвалідів в Україні» тощо;

– прийнято низку актів, у тому числі Кабінету Міністрів України, щодо визначення критеріїв діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги; переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах; здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів; визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах; моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг тощо;

– запроваджено стандартизацію соціальних послуг, зокрема, затверджено 14 державних стандартів соціальних послуг;

– здійснено децентралізацію фінансування установ та закладів, що надають соціальні послуги.

фото 3

    Секретар КЕР Ігор Камінник зазначив, що Проект Стратегії повинен носити загальний характер, а не викремлювати різні соціальні групи, а в плані реалізації Стратегії можна прописати і певні цільові групи. Представники Інституту демографії та  соціальних досліджень імені В.М. Птухи НАН України Олена Макарова та Володимир Соріогло, зупинилися на необхідності уточнення в Проекті Стратегії напрямів інформаційного забезпечення та моніторингу виконання Стратегії.

  Своїми думками відносно структури та змісту Проекту поділилися: Начальник відділу профілактики соціального сирітства Мінсоцполітики України Ірина Пінчук, представники Департаменту у справах дітей  та усиновлення Мінсоцполітики України,  Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Мінсоцполітики. Корисні пропозиції щодо змісту Проекту надали  представники громадських організацій. Так, заступник директора з реалізації програм Проекту Партнерство кожній дитині Зінаїда Кияниця запропонувала власне бачення структури Проекту Стратегії. Світлана Толстоухова керівник Всеукраїнської громадської організації «Ліга соціальних робітників України» надала конкретні і змістовні пропозиції щодо доопрацювання Проекту Стратегії, які робоча група взяла на доопрацювання.

На засіданні КЕР прийнято рішення щодо подальшого опрацювання Проекту Стратегії із врахуванням наданих пропозицій Департаментів Мінсоцполітики, наукових установ, громадських організацій.

 

 

 

Виберіть мову: