Відбувається стратегічна сесія із планування роботи у сфері реформування системи інституційного догляду та виховання дітей (за матеріалами Мінсоцполітики)

17 липня 2018 року, за підтримки Проекту «Експертна підтримка врядування та економічного розвитку» (EDGE)  відбулась стратегічна сесія із планування роботи у сфері реформування системи інституційного догляду та виховання дітей.

Участь у заході взяли представники Офісу Уповноваженого Президента України з прав дитини, Міністерства соціальної політики України, представники міністерств, що дотичні до реформи деінституалізації. Його мета – ознайомитись та навчитись застосовувати методологію управління, орієнтовану на результат, до планування роботи у сфері реформування системи інституційного догляду та виховання дітей і напрацювати узгоджені пропозиції в рамках формування політики відповідних державних інституцій.

У вступному слові Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба зазначив про актуальність заходу та висловив переконання, що перші результати цієї реформи матимемо вже в цьому році. У сою чергу, заступник Міністра соціальної політики з європейської інтеграції Олександра Чуркіна акцентувала увагу на тому, що цей захід покликаний налагодити більш тісну комунікацію між органами влади, що проводять реформу деінституалізації, а методологія Управління, орієнтованого на результат (RBM) є прогресивною та  використовується в багатьох країнах світу для стратегічного планування проектів, програм та реформ.

За підсумками заходу сформовано розуміння методології RBM за допомогою якої в подальшому, із залученням громадських організацій, буде підготовлено проект плану заходів з реалізації ІІ етапу Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки.

 

Нова Європа: як її бачать українці?

    10 липня 2018 в українському кризовому медіа-центрі (м. Київ вул. Хрещатик , 2) відбулася презентація соціологічного дослідження на тему «Нова Європа: як її бачать українці? За результатами дослідження українці вважатимуть євроінтеграцію успішною, якщо бачитимуть краще обслуговування в місцевих лікарнях, оновлені дороги у своїх населених пунктах, при цьому членство в ЄС не носить принципового характеру для більшості громадян. Про це свідчать результати соціологічного опитування щодо сприйняття українцями процесу євроінтеграції, про які 10 липня розповіли Альона  Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа», та Ольга Стефанішина, директорка Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

    «Європейський вибір може здатися не ідеальним, але альтернативи ще гірші», – наголосила Альона  Гетьманчук, додавши, що за результатами дослідження Євросоюз для українців, насамперед, має соціальний вимір. «Несподівано, що українці дуже реалістичні щодо членства в ЄС, лише для 30% повне членство є ознакою зближення з Євросоюзом. Тобто суспільство не має рожевих окулярів, як часто вважають європейські урядовці», – зазначила директорка ЦНЄ. У свою чергу, Ольга Стефанішина звернула увагу на ставлення українців до державних органів: «Дослідження показує дуже вимогливе ставлення людей до державних інституцій. В основі кожної із проблем (соціальне забезпечення, транспортна інфраструктура, якість продукції) – спроможність інституцій і виконання Угоди про асоціацію». «Європейська інтеграція – не про географічні кордони, а, насамперед, про якість життя», – додала директорка Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

    Зокрема, опитування показало, що українці повірять в успішну європейську інтеграцію, якщо побачать поліпшене обслуговування в лікарнях, дитсадках чи школах. 40% опитаних громадян обрали саме цю ознаку успішної євроінтеграції. Для більше третини (33%) українців успішна євроінтеграція вимірюватиметься поліпшенням транспортної інфраструктури – наприклад, відбудованими дорогами, безпечним і комфортним громадським транспортом. Для такої ж кількості опитаних успішна євроінтеграція має проявлятися в появі нових робочих місць, приході іноземних інвесторів. Хабарництво місцевих чиновників українці (37%) вважають головною перешкодою успішної євроінтеграції в своїй області. Стільки ж респондентів вважає, що стоїть на заваді євроінтеграції брак коштів. Помітний зв’язок із відповідями на попереднє запитання: можна зробити висновок, що головний ворог поганих доріг чи поганих умов в медичній сфері – чиновник-хабарник, який до того ж є невігласом. Адже некомпетентність місцевих органів влади вважає перешкодою євроінтеграції майже третина опитаних (29%). На початку року Центр «Нова Європа» оголосив ініціативу з підготовки візії Нової Європи – бачення того, як українці сприймають себе в майбутній Європі. Саме тому ми поставили запитання українцям: який ступінь зближення з Євросоюзом їх влаштував би? Варіант «повне членство» обрали лише 30% громадян. Найбільше прагнуть вступу до ЄС у західних областях України – йдеться про 54,5% громадян. У східних областях більш ніж байдужі до набуття членства у Євросоюзі (за це виступає лише 13,2% опитаних). На сході найбільше і тих, хто виступає за припинення зближення з ЄС (цього прагне кожен четвертий мешканець неокупованої частини східних областей).

Від Інституту в обговоренні презентації взяв участь заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук.

Він запропонував при подальших дослідженнях враховувати окрім демографічних показників і показники за рівнем освіти. Адже цей індикатор також впливає на розподіл відповідей стосовно тематики, що досліджувалася.

Результати дослідження показані на нижченаведених слайдах.

 

Зустріч з Його Еміненціїю Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне Надзвичайним і Повноважним Посолом Суверенного Мальтійського Ордену в Україні

05.07.2018 року відбулась зустріч з Його Еміненціїю Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне Надзвичайним і Повноважним Посолом Суверенного Мальтійського Ордену в Україні. На зустрічі були присутні: заступник директора Інституту з наукової роботи Інституту Леонід Ільчук, Голова правління Бюро соціальних та політичних розробок Ростислав Дзунза; Голова Координаційної Ради МГО «Родина Мазепи» Ігор Мазепа.

У ході зустрічі з Послом, присутні наголосили на тому, що Мальтійський Орден має вагомий досвід надання соціальних послуг практично у всьому світі. Посол зацікавився розробками щодо методичного забезпечення Інститутом надавачів соціальних послуг, та домовилися на подальшу співпрацю.

Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні

    03.07.2018 року відбулося відкриття  проекту Міжнародної організації праці «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні» м. Київ готель Ralisson Blue. З вітальним словом до учасників заходу звернулися Міністр соціальної політики України Андрій Рева; Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Данія в Україні Рубен Мадсен; Регіональний Директор МОП в Європі та Центральній Азії Хайнц Коллер. З презентацією проекту виступив Старший радник проекту Джемал Ходжич.

    В панельній дискусії активну участь взяли: Ольга Крентовська, Перший заступник Міністра соціальної політики України; Ірина Шумик, Генеральний директор директорату професійної освіти, МОН; Григорій Осовий, Голова Федерації Профспілок України; Михайло Волинець, Голова Конфедерації Вільних Профспілок України. Від Інститут в дискусії щодо зазначеної проблеми взяли участь: Наталя Поляк, завідувачка відділу та Оксана Руденко, науковий співробітник.

    В Інформаційному бюлетені проекту визначені його цілі та очікувані результати. Проект розраховано на п’ять років. МОП розраховує надати підтримку 4 регіонам, модернізувати 3 навчальних плани, створити 5 нових послуг для 4 регіональних офісів ДСЗ та 75 місцевих тренерів з РВСБ, забезпечити навчання 4500 осіб на курсах підприємницької діяльності, удосконалити спроможності партнерів для більш плідного соціального діалогу та забезпечити навчання 240 осіб колективним переговорам і створити 5 платформ для ведення та укладення колективних переговорів на галузевому рівні.

 

 

 

Соціально економічні проблеми становлення середнього класу в Україні

    21 червня 2018 року у м. Житомир відбулася Всеукраїнська наукова конференція на тему: «Соціально економічні проблеми становлення середнього класу в Україні». Організаторами виступили: Національна академія наук України (Відділення економіки); Національна академія аграрних наук України (Відділення економіки та продовольства); Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»; Житомирський національний агроекологічний університет.

    В роботі конференції взяли участь та виступили з доповідями:  Лібанова Елла Марленівна –  академік-секретар Відділення економіки Національної академії наук України, академік НАН України, д.е.н., проф. (Середній клас в сучасному суспільстві: масштаби, значення, перспективи розвитку); Саблук Петро Трохимович – академік-секретар Відділення економіки та продовольства НААН, академік НААН, д.е.н., проф. (Середній клас на селі як ключова мета аграрної реформи); Геєць Валерій Михайлович – директор Державної установи «Інститут економіки і прогнозування НАН України», академік НАН України, д.е.н., проф. (Роль інститутів соціалізації у формуванні середнього класу в Україні); Лупенко Юрій Олексійович – директор ННЦ  «Інститут аграрної економіки», академік НААН, д.е.н., проф.(Формування середнього класу в українській моделі обігу земель сільськогосподарського призначення);

Ільчук Леонід Іванович – заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України, к.п.н., доцент (Соціальні інвестиції у громаду як запорука розвитку середнього класу);  Хвесик Михайло Артемович – директор ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку» НАН України, академік НААН, д.е.н.,  проф. (Сталий розвиток у забезпеченні формування середнього класу); Устименко Володимир Анатолійович – директор Інституту економіко-правових досліджень, член-кореспондент НАПрН України, д.ю.н., проф. (Роль та місце середнього класу в сталому розвитку держави); Бородіна Олена Миколаївна – завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень Державної установи «Інститут економіки і прогнозування НАН України», член-кореспондент НАН України, д.е.н., проф.(Роль законодавчого визначення середнього класу в сільському секторі економік); Харазішвілі Юрій Михайлович – головний науковий співробітник відділу проблем регуляторної політики і розвитку підприємництва Інституту економіки промисловості НАН України, д.е.н., с.н.с. (Стратегічні орієнтири рівня життя як основа розвитку середнього класу в Україні); Саріогло Володимир Георгійович – завідувач відділу соціально-демографічної статистики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, д.е.н., с.н.с. (Диференціація доходів населення України: уточнені оцінки на основі методів моделювання); Макарова Олена Володимирівна – заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, член-кореспондент НАН України, д.е.н., с.н.с. (Людський розвиток та середній клас в Україні: проблеми, тенденції, перспективи); Грішнова Олена Антонівна – професор кафедри економіки підприємства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.е.н., проф. (Структура середнього класу як відображення новітні

 

 

Оптимізм і песимізм: амбівалентність українського соціуму в духовному і матеріальному вимірах

Збірник наукових праць XVI науково-практичної конференції

Моніторинг і оцінювання (навчальний посібник)

Навчальний посібник з моніторингу і оцінювання

Духовна безпека України: погляд суспільствознавства і богослов’я

    17 травня 2018 року у Вищому навчальному закладі «Національна академія управління» м. Київ, вул. Ушинського 15, відбулася ХVІІ Науково-практична конференція на тему: «Духовна безпека України: погляд суспільствознавства і богослов’я».

Організаторами заходу виступили: ВНЗ «Національна академія управління» та Науково-дослідний Інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і НАН України.

До організаційного комітету увійшли;

Єрохін Сергій Аркадійович, голова оргкомітету, д.е.н., професор, ректор ВНЗ «Національна академія управління».

Баранівський Василь Федорович, д.філос.н., професор, академік Академії наук вищої освіти України, завідувач кафедри суспільних наук ВНЗ «Національна академія управління».

Ільчук Леонід Іванович, к.політ.н., доцент, заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і НАН України.

Матвійчук Валерій Костянтинович, д.ю.н., професор, перший проректор ВНЗ «Національна академія управління».

Привалко Тетяна Вікторівна, к.іст.н., доцент кафедри суспільних наук ВНЗ «Національна академія управління», співробітник Українського інституту національної пам’яті, відповідальний секретар оргкомітету.

Основні тематичні напрями, що розглядалися на конференції були наступні: особистість, суспільство, держава в ієрархії духовних цінностей; зарубіжний досвід забезпечення духовної безпеки; система духовної безпеки України та механізми її регулювання; духовність у системі національної безпеки України;основні загрози духовній безпеці сучасного українського суспільства та шляхи їх усунення; роль релігії та церкви у формуванні духовної безпеки України; ідентичність особистості і суспільства як складова духовної безпеки України;економіка і духовна безпека: точки кореляції; воєнна політика у забезпеченні духовної безпеки України; соціальна справедливість у системі духовної безпеки; інформаційний спротив як чинник духовної безпеки; культурно-освітня сфера у формуванні духовної безпеки України; право і законність: вплив на рівень моральних і духовних цінностей українського суспільства.

На пленарному засіданні виступили: Єрохін Сергій Аркадійович, доктор економічних наук, професор, ректор ВНЗ «Національна академія управління». Відкриття конференції; Ільчук Леонід Іванович, кандидат політичних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і НАН України: Безпека духовності: соціальний аспект; Митрофорний протоієрей Олекса Петрів, кандидат юридичних наук, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків Української Греко-Католицької Церкви в Україні: Правові та теологічні засади участі Церкви у формуванні правової культури громадян; Смолянюк Володимир Федорович, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології та національної безпеки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана: Духовна безпека в системі національної безпеки України; Жуковський Віктор, доктор богослов’я, завідувач кафедри богослов’я Українського католицького університету: Духовно-формаційна система координат Українського католицького університету: досвід, виклики і перспективи; Степовик Дмитро Власович, доктор філософії, доктор богословських наук, доктор мистецтвознавства, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, професор Київської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату,: Провокація польського губернатора Львова щодо введення латинського шрифту української мови; Бортник Сергій Михайлович, доктор богослов’я, професор кафедри богослов’я Київської духовної академії і семінарії Української Православної Церкви: Українська автокефалія та її можливі небезпеки; Соскін Олег Ігорович, кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин ВНЗ «Національна академія управління», директор Інституту трансформації суспільства»: Християнсько-економічна доктрина в інформаційному суспільстві.

Активну участь в обговоренні тематичних напрямів конференції взяли співробітники Інституту: Олена Давидюк, к.соц.н., завідувач відділу дослідження розвитку соціальних систем; Наталя Поляк, к.е.н, завідувач відділу соціального прогнозу; Оксана Руденко, к.е.н., науковий співробітник відділу досліджень у сфері соціального захисту та міжнародного співробітництва; Вікторія Болюбах, старший науковий співробітник відділу дослідження розвитку соціальних систем; Юлія Барабаш, науковий співробітник відділу дослідження розвитку соціальних систем.

Пріоритетні напрями наукової діяльності Мінсоцполітики

Пріоритетні напрями наукової діяльності Мінсоцполітики

План НДР Інституту на 2018 рік

Виберіть мову:

Усі сторінки сайту