22-23 червня 2017 року в м. Києві відбувся перший міжнародний Конгрес з питань реформування системи управління безпеки дорожнього руху

    22-23 червня 2017 року в м. Києві відбувся перший міжнародний Конгрес з питань реформування системи управління безпеки дорожнього руху. В першому пленарному засіданні «Державна політика в сфері дорожньої безпеки. Основні напрямки і пріоритети. Кращі світові програми» взяли участь: Ігор Діденко, Голова підкомітету з питань безпеки автодорожнього руху Комітету Верховної Ради України з питань транспорту; Даніель Жак, Група підтримки для України, Представництво Європейського Союзу в Україні; Іштван Хайнзингер, Старший спеціаліст ЄІБ Департаменту з транспорту та мобільності; Ларс Екман, Шведське управління транспорту, кандидат наук в сфері безпеки дорожнього руху; Юп Гус, Міжнародний експерт, директор міжнародних кінофестивалів з безпеки дорожнього руху, Нідерланди.

     У другому пленарному засідані «Цілі і завдання органів влади в контексті реалізації Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року» взяли участь: Євген Кравцов, Перший заступник Міністра інфраструктури Українии Володимир Шевченко, Генеральний директор МТСБУ; представники регіонів, міністертсва охорони здоров’я, громадянськогго суспільства.

     Продовження обговорення зазначеної проблеми відбулося за засіданні секцій: №1 «Економічний механізм підвищення безпеки дорожнього руху»; №2 «Захист прав та інтересів жертв ДТП»; №3 «Профілактика дитячого дорожньо-транспортного травматизму»; №4 «Формування і реалізація державної політики в сфері безпеки дорожнього руху на автомобільному транспорті»; №5 «Безпека автомобільних доріг і дорожньої інфраструктури»; №6 «Можливості органів місцевого самоврядування в організації системи управління безпекою дорожнього руху»; №7 «Медико-психологічні заходи безпеки дорожнього руху, лікування і реабілітації жертв  ДТП». Відбулася презентація міжнародного фестивалю  фільмів з безпеки  дорожнього руху.

     Модератором секції №2 виступав Леонід Ільчук, заступник директора НДІ ПЗН мінсоцполітики і НАН України з наукової роботи. В роботі секції прийняли участь: Галина Третьякова, Генеральний директор Української федерації убезпечення; Володимир Шевченко, Генеральний директор МТСБУ; Денис Ястреб, Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Денис Конюшко, адвокат ЮК «Страховий юрист», представники громадянського суспільства.

  

   23 червня в панельній дискусії: «Партнерство з метою підвищення безпеки дорожнього руху» взяли участь: Михайло Берлін, Голова правління громадської спілки «Всеукраїнське партнерство заради безпеки дорожнього руху»; Надія Ямненко –  Координатор з першої допомоги, Національний комітет Товариства Червоного Хреста України; Артем Біденко, Державний секретар Міністерства інформаційної політики; Марина Дубровіна, Кінорежисер, засновник MODERN UA MODERN UA – продакшн/арт-менеджмент/освітні проекти; Володимир Хомин,  Віце-президент ГС «Всеукраїнське партнерство заради безпеки дорожнього руху; Віктор Козоріз, Голова громадської спілки захисту пішоходів «За безпеку пішоходів»; Віталій Пчьолкін, Національна асамблея людей з інвалідністю в Україні; Олег Панченко, Голова Громадської організації «Всеукраїнська професійна психіатрична ліга»; Юп Гус, Міжнародний експерт, директор міжнародних кінофестивалів з безпеки дорожнього руху, Нідерланди; – Сергій Аземша, Завідуючий кафедрою організації дорожнього руху Білоруського державного університету транспорту, співкоординатор білоруської частини проекту BeSafe; Теодора Андрєєва, керівник сектору, Генеральний Директорат транспорту, Представництво Європейського Союзу в Україні. За результатами проведення Конгресу учасники прийняли резолюцію.

Підсумкова резолюція Конгресу

 

Перший міжнародний Конгрес з питань реформування системи управління безпеки дорожнього руху.

22-23 червня 2017 року в приміщенні Торгово – промислової палати України (м. Київ, вул. Велика Житомирська – 33)  відбудеться Перший міжнародний Конгрес з питань реформування системи управління безпеки дорожнього руху.

Логотип Конгресу

Впродовж останніх десятиліть у світі спостерігається стрімке збільшення кількості транспортних засобів та підвищення інтенсивності дорожнього руху, що  призводить до збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод (далі ДТП) та їх негативних наслідків. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі ВООЗ) дорожньо-транспортний травматизм наразі є однією з найбільших проблем охорони здоров’я та за прогнозами у 2030 році ДТП може стати однією з основних п’яти причин смертей людей у світі. 

У зв’язку з цим міжнародне співтовариство приділяє значну увагу розробці та реалізації стратегічних заходів з безпеки дорожнього руху, спрямованих на запобігання дорожньо-транспортного травматизму у світі.  Зокрема, Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла 2 березня 2010 року резолюцію № 64/255 «Підвищення безпеки дорожнього руху в усьому світі», співавторами якої стали 69 країн-членів та до реалізації якої долучилась також Україна. Резолюцією проголошено 2011-2020 роки Десятиліттям дій з безпеки дорожнього руху.

В Україні смертність та травмованість внаслідок ДТП є однією з найвищих у європейському регіоні, а рівень організації безпеки дорожнього руху залишається вкрай низьким, про що у своїх звітах неодноразово наголошували  експерти ВООЗ, Світовий банк та інші міжнародні інституції. За останні шість років в Україні (2011-2016 рр.) зареєстровано близько 170 тис. ДТП з постраждалими, у яких загинуло 26,5 тис. та травмовано 209 тис. осіб.  У 2016 році зафіксовано ріст кількості ДТП на 11,6 % та травмованих у них осіб на 1,5 % порівняно з 2015 роком. Особливо тривожним  є те, що понад 43 % загиблих у ДТП у 2016 році – пішоходи та велосипедисти. Значне занепокоєння викликає те, що за останній  6-річний період на дорогах України загинуло 1,4 тис. дітей віком до 18 років, а ДТП  в Україні є першою за поширеністю причиною смерті молоді у віці від 15 до 24 років та другою за поширеністю причиною смерті дітей віком від 5 до 14 років.

За результатами аналізу статистичних даних та аналітичного звіту Світового банку в Україні основна частина ДТП с тяжкими наслідками відбуваються внаслідок: перевищення швидкості водіями, що є основною причиною смерті у 39% випадках; не облаштованості пішохідних переходів (відсутність освітлення, розмітки тощо), що призводить до 38% смертельних випадків; порушення правил проїзду перехресть, на яких стається до 30% всіх ДТП із смертельними наслідками; керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння.

Велика кількість ДТП та постраждалих від ДТП також впливає на економіку та сферу охорони здоров’я України. За розрахунками експертів Світового банку, соціально-економічні втрати України від дорожньо-транспортного травматизму оцінюються в 4,5 млрд доларів США на рік, що складає приблизно 3,4 відсотка валового внутрішнього продукту (в розрахунках 2014 року), включаючи матеріальні витрати, пов’язані з пошкодженням майна та зниженням продуктивності праці, та людські втрати через серйозні травми або смерть внаслідок ДТП.

Враховуючи вищезазначене та з метою збереження життя людей необхідним є на державному рівні обговорити питання щодо зменшення рівня небезпек на дорогах України та прийняття адекватних рішень задля збереження життя людей. Цьому і буде присвячений вищезазначений Конгрес (Програма проведення Конресу додається)

Проект програми Конгресу

 

Крок вперед до децентралізації соціальних послуг в державах Східного партнерства (Україна, Грузія, Вірменія)

В період з 11 по 15 червня 2017 року в містах Тбілісі і Кутаїсі (Грузія) за участю науково-інтелектуального клубу «Діалог поколінь» (Грузія), Центру Розвитку Армавіра (Вірменія), Бюро соціальних і політичних розробок (Україна) в рамках Східного партнерства відбулися ділові зустрічі з питань децентралізації соціальних послуг в державах Східного партнерства (Україна, Грузія, Вірменія). Від Інституту участь в заходах взяв заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук.

12. 06. 2017 року відбулася зустріч з заступником міністра праці, здоров’я та соціального захисту Грузії з паном Зазой Сопромадзе і з пані Нуцой Одішарія (начальник департаменту соцільного захисту), в будівлі міністерства. Нуца Одішарія представила презентацію про систему соціального забезпечення Грузії. Відбулася плідна дискусія. Леонід Ільчук проінформував представників Міністерства Грузії про досвід України з питань надання соціальних послуг людям похилого віку та їх децентралізації на рівні ОТГ.

Зустріч в Міністерстві праці, здоров’я та соціального захисту Грузії

Відбулося знайомлення з системою сучасних підходів щодо допомоги підліткам (Save the Children). Цікавим досвідом для держав Східного партнерства є порядок отримання ваучерів від держави для проходження занять з підлітками.

Плідною була зустріч в Парламенті Грузії з групою депутатів які працюють над соціальними реформами в Грузії, а саме: Гія Жоржоліані (Лідер фракції соціал-демократів); Бека Нацвлішвілі (заступник голови комітету з Євроінтеграції). В ході зустрічі обговорювалися питання щодо кейс-менеджмету при наданні соціальних послуг населенню. Своє бачення з даного питання представив Леонід Ільчук.

Зустріч в Парламенті Грузії

13.06.2017  відбувся візит в дитячий будинок організації KEDEC. Співробітники дитячого будинку поділилися своїми методиками щодо роботи з дітьми. Даний будинок був відкритий у 2012 році з ініціативи  Міністерства праці, охорони здоров’я, та соціального забезпечення Грузії. Офіс був відкритий для запуску високої якості трьо основних програми для дітей з відставанням у розвитку ризиків, порушень або інвалідності, а саме: денний центр програми (цільовий вік: 6-18 років); програма раннього втручання (цільовий вік: 0 – 7 років); домашня програма по догляду (цільовый вік: 0-18 років). ECI Програма обслуговує дітей при розвитку ризиків, порушень або порушень в природному середовищі. Будинок,  дитячий садочок або даний центр допомагає їм у соціальній інтеграції. Вона спрямована на зміцнення сім’ї через спостереження, соціально-емоційну підтримку, особливо для соціально вразливих сімей. Сім’ї вчаться спілкуватися, грати зі своїми дітьми і вивчати спеціальні навички або стратегію навчання.

Досить плідно відбувся візит в губернію Імеретінського Регіону і в Мерію міста Кутаїсі (Губернатор Гіві Чичинадзе, Мер міста Кутаїсі Шота Мургул). В процесі дискусії були обгорені питаня щодо досвіду адресності при призначенні соціальної допомоги і призначені субсидій. 

Зустріч з Губернатором Імеретійського регіону та мером м. Кутаїсі

Під час зустрічі з представниками громадянського суспільства та НУО Кутаїсі, було обговорення питань децентралізації соціальних сервісів. Цікавою була презентація концепції Платформи Децентралізації Соціальних Послуг в країнах Східного Партнерства.

Цілю даного проекту є вивчення досвіду трьох країн Східного партнерства: Україна – процес децентралізації соціального сектора; Грузія – ваучерна допомогу; Вірменія – функціонування Центрів соціальних послуг. Також завданням проекту є створення постійної структури для розробки концепції децентралізації соціального сервісу в країнах Східного партнерства. У візиті взяли участь по троє представників НПО, Держструктур і наукового інституту з Вірменії та України.У візиті взяв участь заступник міністра соціальних справ Вірменії пан Ашот Маргарян, який спільно з іншими членами делегації зустрівся зі своїм грузинським колегою, заступником міністра праці, здоров’я та соціального захисту Зазой Сопромадзе.

 

Круглий стіл в Укрінформ

30 травня 2017 року в Укрінформ відбувся круглий стіл щодо забезпечення рівноправності у сфері праці й потреби спільних дій задля удосконалення трудового законодавства. Представники громадянського суспільства закликали об’єднатися й цілеспрямовано та узгоджено працювати задля забезпечення рівних прав і можливостей на ринку праці. У ході круглого столу була дана оцінка нинішній ситуації у цій сфері та висловлені конкретні негативні наслідки від нерівності та дискримінації. Захід був ініційований: Ростиславом Дзундзою – голова правління Бюро соціальних і політичних розробок; Оленою Михальченко – начальник юридичної служби ГО «Трудові ініціативи»; Михайлом Волинцем – голова Конфедерації вільних профспілок України; Марфою Скорик – директорка Київського Інституту гендерних досліджень; Леонідом Ільчуком – заступник директора НДІ ПЗН Мінсоцполітики та НАН України з наукової роботи.

Захід відбувся за підтримки проекту Громадська синергія: посилення участі громадськості в євроінтеграційних реформах за допомогою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.

У своєму виступі Леонід Ільчук наголосив, що Інститутом досліджуються питання гендерної рівності в рамках НДР щодо гідної праці в Україні, яку виконує відділ з проблем заробітної плати Інституту (завідувач відділу Олена Скрипник). Зокрема було сказано, що Україна ратифікувала основні конвенції МОП з питань ґендерної рівності, зокрема щодо рівної оплати чоловіків і жінок за рівноцінну працю та недискримінації в сфері праці та занять. Україна приєдналася до основних міжнародних документів – Конвенції Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Пекінської декларації та Платформи дій.  Наша держава серед інших країн світу приєдналася до програми «Цілі розвитку тисячоліття» та взяла на себе певні зобов’язання. Зокрема, визначила для себе завдання у 2015 році досягти ґендерного співвідношення: серед депутатів Верховної Ради України (чисельності жінок та чоловіків) на рівні 30/70; серед депутатів місцевих органів влади – 50/50; серед вищих державних службовців (1 – 2 категорій) – 30/70; співвідношення середнього рівня заробітних плат жінок та чоловіків 0,9.

На основі Цілей розвитку тисячоліття для України, результатів державного та громадського моніторингу реалізації попередньої програми та найкращих міжнародних практик складено Державну програму забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 р. Програмою передбачено удосконалення законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, здійснення заходів щодо виконання положень Декларації тисячоліття ООН.

Але, на жаль, у 2015 році Україна не змогла виконати в повному обсязі усі зобов’язання. Так, серед депутатів шостого скликання жінки складали лише 7,6%, сьомого – 9,7%, а серед депутатів восьмого скликання частка жінок збільшилась до 11,1%. Тобто, не зважаючи на те, що існує певний прогрес, даний показник знаходиться на кардинально низькому рівні щодо європейських рекомендацій. Практика ЄС свідчить, що найбільш ефективним способом підвищення представництва жінок у парламенті можна досягти через законодавчо закріплені чи добровільні квоти, що встановлюються політичними партіями. Не зважаючи на те, що у 2013 році були внесені зміни до Закону України «Про політичні партії в Україні», якими передбачені мінімальні квоти представництва жінок та чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України від партій у загальнодержавному окрузі на рівні не меншому за 30%, не всі політичні партії дотримувались норм Закону. Так, цю норму виконала лише політична партія «Самопоміч», від якої у Верховній Раді України список жінок та чоловіків складається у співвідношенні 46/54 відсотків. Найнижчі показники представництва жінок фіксуються у партії «Опозиційний блок» (7,0%) та у партії «Блок Петра Порошенко» (10,6%). Далі йдуть партія «Народний фронт» (13,9%), «Радикальна партія» (14,2%). Трохи не досягла встановленої квоти партія «Батьківщина» (26,3%). Такий стан можна пояснити невизначеністю норми Закону щодо квоти жінок у списках кандидатів у народні депутати. Ця норма носить обов’язковий характер, але немає механізму її застосування. Вона, фактично, лишається декларативною. Виправити ситуацію можливо встановленням квот у кожній десятці передвиборчого списку. Політичні партії повинні дотримуватися при формуванні виборчих списків законодавчої 30% ґендерної квоти.

Результатом круглого столу стало підписання Меморандуму щодо «Створення платформи «За рівність і недискримінацію у праці»

 

Формування інтегрованої системи соціальних послуг в умовах децентралізації: сучасна практика та перспективи

    25 – 26 травня 2017 року в Одесі для голів об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Вінницької, Луганської, Миколаївської та Одеської областей проведено семінар-нараду на тему «Формування інтегрованої системи соціальних послуг в умовах децентралізації: сучасна практика та перспективи», який організовано Мінсоцполітики за технічної підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ. Учасників семінару привітали перший заступник Міністра соціальної політики Ольга Крентовська, Голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Джованна Барберіс, заступник губернатора Одещини Сергій Колебошин.

    Участь у зазначеному заході, окрім голів ОТГ зазначених регіонів, взяли також науковці, координатори регіональних офісів реформ з децентралізації та розвитку, керівники структурних підрозділів соціального захисту населення та служб у справах дітей обласних державних адміністрацій, обласних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з Вінницької, Луганської, Миколаївської та Одеської областей. Метою проведення семінару було забезпечення ефективної діяльності новостворених об’єднаних територіальних громад у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей. Перед учасниками семінару виступили фахівці Мінсоцполітики, Мінмолодьспорту, Мінфіну, Мінрегіону, Держпраці. Від Інституту в роботі семінару взяв участь заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук.

    За словами Ольги Крентовської, спільною метою Уряду та громад є забезпечення у сфері соціального захисту системи оперативного і безперешкодного реагування на проблеми людей та створення простору, в якому людина відчує себе соціально захищеною. Під час семінару були обговорені питання щодо організації роботи у сфері соціального захисту, зокрема, адміністрування надання державної соціальної допомоги, в тому числі призначення житлових субсидій. Також акцентувалася увага на особливостях організації в об’єднаній громаді надання соціальних послуг, соціальній роботі з сім’ями, дітьми та молоддю, забезпеченні захисту прав дітей, соціальній підтримці осіб з інвалідністю. Крім того, учасникам семінару було презентовано модель організації «Прозорого офісу» на рівні ОТГ. Відбулася жвава дискусія з приводу кращих практик організації надання соціальних послуг на рівні ОТГ, зокрема на прикладах м. Одеси та Кіптівської ОТГ.

    25 – 26 2017 р. травня відбулася зустріч делегації Форуму громадянського суспільства в рамках проекту Східного партнерства (Науково-інтелектуальний клуб «Діалог поколінь» – Грузія; Центр розвитку Армавіру – Вірменія; Бюро соціальних і політичних розробок – Україна). В ході зустрічі було проведено ряд візитів, а саме: в Одеський Центр соціальних служб сімей, дітей, молоді; у МБФ «Карітас Одесса»; у Impakt Hub Odtssa для підписання Меморандуму щодо створення постійної структури для розробки концепціїї децентралізації соціального сервісу в державах Східного партнерства; у офіс громадського союзу «Міжнародна Асоціація «Євростратегія».

Метою даного проекту є вивчення досвіду держав Східного партнерства: Україна – процес децентралізації соціального сектору; Грузія – ваучерна допомога; Вірменія – функціонування Центрів соціальних послуг. В роботі зустрічі від Інституту взяв участь заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук.  

 

Керівникам підприємств, установ, організацій

Керівникам підприємств, установ, організацій

Анкета щодо вдосконалення системи забезпечення якості результатів професійного навчання

Опитування серед дітей України шкільного віку щодо знання своїх прав відповідно до конвенції ООН про права дитини

    У рамках виконання наукового дослідження «Аналіз відповідності національного законодавства та рівня обізнаності дітей України щодо норм Конвенції ООН про права дитини і розроблення пропозицій для його удосконалення» проводиться опитування серед дітей шкільного віку, із зразками анкети та листа до навчальних закладів можна ознайомитися та завантажити нижче:

1.Анкета з питань рівня обізнаності дітей України щодо норм Конвенції ООН про права дитини.

2. Зразок листа до навчальних закладів.

Зразок листа до загальноосвітніх навчальних  закладів

 Директору загальноосвітнього навчального  закладу

 Просимо взяти участь у опитуванні дітей шкільного віку (6-17 років) щодо знання своїх прав відповідно до Конвенції ООН про права дитини у рамках проведення наукового дослідження «Аналіз відповідності національного законодавства та рівня обізнаності дітей України щодо норм Конвенції ООН про права дитини і розроблення пропозицій для його удосконалення», що проводиться відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики України від 23.02.2017 р. № 275.

Акцентуємо увагу, що опитування анонімне і прізвище вказувати не потрібно.

Опитування проводиться у наступному порядку:

  1. Додаток до даного листа містить анкету для опитування дітей шкільного віку на 6 аркушах – анкету слід роздрукувати у кількості 30 (тридцять) екземплярів.
  2. Роздруковані екземпляри анкети слід розповсюдити серед тридцяти дітей навчального закладу різного віку (6-7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 років), по 2-3 дитини кожної вікової категорії в довільному порядку.
  3. Термін для заповнення анкет – 7 днів.
  4. Заповнені анкети просимо надсилати (не пізніше 10 днів після отримання даного листа) на поштову адресу: 01030, м. Київ., вул. Івана Франка 15-б, Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення, каб.13; або відправити електронною поштою скан-копії анкет на e-mail: dcc_data@ukr.net . У разі виникнення запитань, просимо звертатися за тел.: +38(044) 234-38-69 (Поляк Наталя Олегівна, Тарасюк Олена Петрівна).

Додаток – Анкета з питань рівня обізнаності дітей України щодо норм Конвенції ООН про права дитини (6 арк.).

Електронний варіант анкети можна отримати на сайті Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення за посиланням: http://ipzn.org.ua/wp-content/uploads/2017/04

 

АНКЕТА_права дитини

Колегія Мінсоцполітики: системні реформи розпочаті у 2016 році дозволять отримати ресурс для підвищення соціальних стандартів у 2017

       Про це заявив Міністр соціальної політики України Андрій Рева 2 березня 2017 року під час засідання колегії Міністерства за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

У  роботі колегії також взяли участь  віце-прем’єр – міністр Павло Розенко, голова комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики Людмила Денисова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, перший заступник голови асоціації роботодавців Олексій Мірошниченко,  Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич; Урядовий Уповноважений з прав людей з інвалідністю Раїса Панасюк,  Уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників АТО, соціальні партнери, заступники голів обласних та Київської міської державних адміністрацій; керівники структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій; керівники органів соціального захисту населення виконавчих органів міст, що є обласними центрами; керівники регіональних служб у справах дітей. Від Інституту в роботі колегії Міністерства взяв участь заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук. Основними темами обговорення стали системні реформи впроваджені Міністерством у 2016 році, також було окреслено основні напрямки реформування соціальної галузі  на поточний рік.Прем’єр-міністр високо оцінив проведену Міністерством роботу та наявний потенціал до проведення позитивних змін. «Міністерство соціальної політики в Уряді є таким, що здатне генерувати зміни, проводити реформи та якісно і системно виконувати завдання», – заявив Володимир Гройсман і наголосив, що головним завданням на сьогодні є подолання бідності та підвищення рівня життя українських громадян завдяки економічному зростанню. Міністр соціальної політики детально розповів присутнім про існуючий стан речей в соціальній сфері та про рішення прийняті Міністерством у 2016 році.

Доповідь Міністра

 

Обговорення функціональної моделі інтегрованого соціального сектору на рівні ОТГ

     23 лютого 2017 року відбулося чергове засідання  Координаційно -експертної ради з питань соціальної політики Науково-дослідного інституту праці  і зайнятості населення МСП і НАН України. Метою проведення КЕР було обговорення функціональної моделі інтегрованого соціального сектору на рівні об’єднаних територіальних громад. На засіданні обговорювалися питання: рівні інтеграції системи та їх характеристика;  бюджетне планування та функціонування по забезпеченню людського розвитку на рівні ОТГ; визначення переліку пілотних ОТГ для відпрацювання моделі.

    Ігор Камінник (Бюро соціальних та політичних розробок) презентував бачення зазначеної моделі, зокрема наголосив, що основними завданнями Проекту було: об’єднати профільні наукові інститути, які працюють у суміжних сферах, для вироблення спільного бачення реформ та для підготовки аргументованих пропозицій до уряду і зацікавлених осіб (платформа); доопрацювати інтегровану модель з визначенням індикаторів, механізмів планування і фінансування; спланувати подальші кроки щодо практичного впровадження цієї моделі на державному та місцевому рівнях; визначити здатність системи соціального захисту витримати радикальні реформи, а також впровадити інтегровану модель в залежності від регіональних особливостей і можливостей місцевого самоврядування; підготувати рекомендації для Міністерства соціальної політики щодо підвищення ефективності чинних механізмів і забезпечення нормативних захисних механізмів на час перехідного періоду. Артур Айвазов, Керівник секції соціальної політики Дитячого Фонду (ЮНІСЕФ) в Україні, наголосив на необхідності перетворення наукових напрацювань в практичну діяльність на рівні громади. Інтегрована модель соціального сектору може ефективно запрацювати лише в умовах реалізації фундаментальних 4-С: солідарність це єдність мешканців громади (країни), яка породжує єдність інтересів, завдань, стандартів і взаєморозуміння, або ж ґрунтується на них; субсидіарність визначає розподіл повноважень різних рівнів публічної влади у державі, з місцевого рівня до національного; самоуправління визначає можливості та повноваження громад для забезпечення людського розвитку своїх мешканців; самоорганізація забезпечує спільне вирішення локальних проблем самими мешканцями.

    Щодо визначення пілотних ОТГ для проведення подальшого дослідження виступили: Олександра Чуркіна та Марьяна Капінус – Дитячий фонд ООН (Юнісеф) представництво в Україні. Пропозиції щодо вдосконалення зазначеної моделі надала Ольга Цвілій (Бюро соціальних та політичних розробок). Активну участь в роботі КЕР від Інституту взяли: заступник директора Інституту з наукової роботи Леонід Ільчук; завідувачі відділів – Олена Бубуйок, Олена Давидюк, Наталя Поляк, які зазначили необхідність доопрацювання понятійного апарату моделі та необхідності її апрбації на рівні громади.

 

 

 

 

Стратегічна зустріч щодо розробки нової програми діяльності ЮНІСЕФ на 2018 – 2022 роки.

        17 лютого у Президент готелі (вул. Госпітальна 12 м. Київ)  відбулася стратегічна зустріч щодо розробки нової програми діяльності ЮНІСЕФ на 2018 – 2022 роки. Метою зустрічі було досягнення згоди щодо ключових пріоритетних напрямків співробітництва відповідно до національних пріоритетів та потреб. Цілями зустрічі були: обговорення нової стратегії діяльності ЮНІСЕФ в Україні; отримання пропозиції та вироблення бачень ситуації від ключових партнерів; узгодження основних тематичних напрямів, пріоритетів програми діяльності ЮНІСЕФ.

    Учасники зустрічі: Представники Уряду на рівні міністрів/заступників міністрів та ключові експерти; представники місцевих урядових організацій; представники Парламенту, громадських організацій, наукових установ; представники партнерських агенцій ООН.

     З вітальними словами виступили:  представник ЮНІСЕФ в Україні Джованни Барберіс; Перший заступник Міністра соціальної політики України Ольга Крентовська; Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука; Заступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк; Заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей; Заступник Міністра фінансів Євгеній Капінус; Уповноважений Верховної ради з прав людини ВалеріяЛутковська; Заступник Міністра внутрішніх справ Анастасія Дєєва; Заступник Генерального прокурора Євгеній Єсін

Щодо нових способів аналізу даних відносно дитячих депривацій в Україні виступили експерти Глобального дослідницького центру ЮНІСЕФ «Інночет» Злата Брукауф та Лучія Ферроне(Флоренція)

З презентацією «Огляд процесу розробки програми діяльності ЮНІСЕФ та нові програмні пріоритети на 2018-2022 роки       виступив Артур Айвазов, керівник секції соціальної політики Представництва ЮНІСЕФ в Україні.

Представники Інституту – Леонід Ільчук, Наталя Поляк, Олена Давидюк взяли активну участь у роботі стратегічної зустрічі, зокрема в робочій групі «Соціальне включення та політика на макрорівні». Ними були надані конкретні пропозиції щодо необхідності аналізу ефективності соціальних програм та необхідності розробки проекту методики щодо оцінки соціальної ефективності діяльності бюджетних закладів в громадах за матеріалами, які були підготовлені лабораторією моніторингу соціальних процесів та відділами з проблем соціальних послуг і соціального прогнозу.

 

Робоче засідання КЕР Інституту

    На засіданні розглядалися питання щодо оцінки діяльності КЕР за 2016 рік та планування роботи на 2017 рік. Леонід Ільчук, заступник директора Інституту з наукової роботи охарактеризував діяльність КЕР за 2016 рік. Він наголосив на дієвості її роботи стосовно обговорення законопроектів та надання Міністерству соціальної політики чітких пропозицій щодо їх подальшого лобіювання. Також ним було запропоновано план роботи КЕР на 2017 рік.  Ігор Камінник  надав інформацію відносно того, що Верховною Радою України 17.01.2017 прийнято в першому читанні Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (щодо надання притулку бездомним особам), який розроблявся експертами Бюро соціальних та політичних розробок, громадським об’єднання «Народна допомога», Міністерствов соціальної політики разом з експертами недержавних організацій і комунальних закладів, які вже багато років надають соціальні послуги бездомним, представниками Громадської ради при Міністерстві соціальної політики, законопроект був розроблений за фінансової підтримки регіонального проекту Європейського Союзу «Civil Society. Dialogue for Progress».  В законопроекті з0апропоновано прив’язати питання реєстрації бездомних осіб не до місця їхнього фактичного проживання, а до адреси відповідного Центру обліку, уповноваженого для надання таких послуг органами місцевого самоврядування. Це допоможе уникнути ускладнення (чи неможливості) обліку бездомних осіб, а також суттєво заощадить кошти місцевих бюджетів. Законопроект передбачає скасування дискримінаційних норм закону 2984, та відновлює наступні можливості для забезпечення прав бездомних осіб: закріплення реєстрації до адреси відповідного Центру обліку, уповноваженого для надання таких послуг органами місцевого самоврядування, незалежно від форми власності закладу; відміна заборони для надавачів соціальних послуг не комунальної форми власності створювати спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту для бездомних осіб.

    На засіданні також обговорювалась потреба посилення ролі соціальних партнерів в процесах децентралізації, про що наголосив Ростислав Дзундза,  задля вирішення проблем соціально-економічного розвитку на місцевому рівні, впровадження інтегрованого підходу в управлінні соціальною сферою на рівні об’єднаних територіальних громад, в тому числі, що стосується надання соціальних послуг, питань зайнятості населення та ефективної взаємодії місцевої влади з представниками бізнесу, а також створення Рад соціальних інвестицій – майданчику для консолідації зусиль громадських, благодійних та донорських організацій, спрямованих на соціальне інвестування, створення та розвиток виробництва соціальних послуг, які відповідають сучасним вимогам і стандартам, що в кінцевому підсумку повинно сприяти підвищенню розвитку людини та якості життя громадян. Марфа Скорик  поінформувала про те, що  в Україні поширений гендерний розрив в  оплаті праці між чоловіками та жінками, вищий рівень безробіття серед жінок та складний доступ до кредитних ресурсів для підприємиць, що вказує на потребу у потужнішій аніж досі підтримці рівних прав для дівчат і жінок, у дотриманні гендерного балансу у  цій сфері. Зокрема потребують впровадження прогресивні норми щодо рівності на ринку праці, розроблені у країнах-членах ЄС, перш за все – в шести ключових директивах Ради Європи, згаданих у Угоді про асоціацію Україна-ЄС. Наразі Міністерство соціальної політики вживає заходи щодо імплементації «гендерних» директив, але не завжди вдається їх виконати. Це наочно показав процес лобіювання і невдалого голосування за Стамбульську конвенцію та пакет супровідних законопроектів у ВРУ наприкінці 2016 року. Окрім того, існує реальний діапазон думок та позицій управлінців та фахівців щодо обсягу імплементації даних директив, у зв’язку з тим, що питання нерівності в праці і доступі до соціальних послуг не вдало візуалізовані, не підкріплені статистично та мало вивчені, на це також накладається відсутність гендерного компоненту в соціоекономічних реформах.

 

 

Виберіть мову:

Усі сторінки сайту