Домашня » 2016 » Березень

Monthly Archives: Березень 2016

Стратегія соціального діалогу – наступні кроки

    В процесі підготовки Стратегії розвитку соціального діалогу в рамках проекту Бюро соціальних та політичних розробок «Разом сильніші – новий соціальний діалог в країнах Східного партнерства» виявила низку системних проблем, в самому процесі організації соціального діалогу. Ці проблеми пов’язані, перш за все з учасниками соціального діалогу, та питаннями, які вони обговорюють, а також – з процесом прийняття та імплементації рішень. Ці та інші питання були обговорені на засіданні Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики НДІ праці і зайнятості МСП і НАНУ, яке відбулося 23 березня за участі експертів Інституту та Координаційно-експертної ради.

    Учасники торкнулися питання розширення формату соціального діалогу на неурядові організації (громадські та благодійні). Досвід розробки «Стратегії розвитку соціального діалогу» свдчить, що навіть можливість такого розширення викликає вкрай неоднозначну реакцію у основних гравців соціального діалогу: Федерації профспілок України та Федерації роботодавців України.Проблема відкритості соціального діалогу для організацій третього сектору, перетинається з проблемою «репрезентативності», яка іноді є інструментом монополізації сторін соціального діалогу. На думку секретаря КЕР Ігора Камінника, ключовим соціальним партнерам варто рекомендувати поєднання двох процесів саме:

– «демократизації репрезентативності» через забезпечення прозорості процедур отримання репрезентативності та включення профспілок і організацій роботодавців в соціальний діалог;

– розширення формату учасників соціального діалогу на неурядові організації.

«Саме такий підхід пожвавить процес соціального діалогу в Україні і зможе додати йому новий сучасний імпульс. Це також дозволить посилити адвокаційний вплив з метою забезпечення імплементації рішень соціальних партнерів», – відзначив Камінник.

     Окремо учасники обговорили проблему перетворення соціального діалогу на інструмент забезпечення сталого розвитку. На думку авторів Стратегії необхідно вийти на нові підходи до формування завдань соціального діалогу для забезпечення розвитку країни.  З цієї точки зору, соціальний діалог, як інструмент сталого розвитку, стає важливим підходом для формування тематичного поля задля сторін соціального діалогу. Об’єднання питань соціального, економічного та екологічного розвитку, дозволить комплексно підходити до питання планування і виходу на конструктивні рішення в соціально – економічному розвитку, не тільки на рівні країни, а й на рівні окремих регіонів. Екологія стає важливим чинником для забезпечення конкурентоспроможності підприємств, забезпечення здоров’я працівників та членів їх сімей, ефективного використання природних ресурсів.Нажаль, ідеологія «сталого розвитку», поки не знайшла підтримки серед соціальних партнерів, у тому числі і у третьої сторони соціального діалогу – держави. В Програмі модернізації України, «Віхи завтрашнього дня. Бачення України 2035», яку підтримали і ФПУ і ФРУ, практично немає питань, що стосуються соціальної сфери. З іншого боку, «Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» також не розглядає соціальну і екологічну проблематики актуальними при реформуванні держави.

    Слід також відмітити, що в коментарях представників ФРУ стосовно проекту «Стратегії розвитку соціального діалогу в Україні» було запропоновано не включати екологічну проблематику в питання, які розглядають соціальні партнери в рамках соціального діалогу. Жваву дискусію викликала проблема ефективності та впливу соціального діалогу на процес прийняття рішень на рівні державної політики. Учасники відзначили, що значна частина вимог профспілок у 2015 році зводилася до механічного підвищення зарплат, пенсій і соціальних виплат. При цьому з боку держави велася жорстка політика скорочення соціальних виплат і «лібералізації» соціально – трудового законодавства. Такі протилежні інтереси, які не мають спільної ідеологічної платформи для знаходження компромісу, призводять до того, що держава ігнорує соціальний діалог, як слабкого опонента, і намагається замінити його на діалог з неурядовими організаціями. Діалог з громадянським суспільством активно інституціоналізується і фінансується, як з боку держави, так і з боку міжнародних донорів. Затвердження Указом Президента України «Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки» та створення Координаційної ради сприяння розвитку громадянського суспільства – на думку учасників – дублює систему соціального діалогу.

    За підсумками зустрічі учасники вирішили підготувати пропозиції щодо створення групи з доопрацювання «Стратегії розвитку соціального діалогу в Україні» та обговорення її з соціальними партнерами через Секретаріат НТСЕР, а також сприяти залученню до цього процесу представників Адміністрації Президента. Учасники, також наголосили на необхідності проведення подальшого громадського обговорення тексту Стратегії, а також розпочати процес створення Форуму громадянського суспільства з питань сталого розвитку відповідно до 229 статті Угоди про Асоціацію Україна-ЄС.

Показники соціальної безпеки в соціальній політиці України: теоретичні та методологічні підходи їх розрахунків

SoCIOPOCTIR

Вплив змін у законодавстві з питань надання допомоги одиноким матерям на посилення її адресності

Лудан І.А   Старший науковий співробітник

Лабораторія моніторингу соціальних процесів

 

Держава матеріально підтримує родини одиноких матерів, задля забезпечення дітям з цих сімей достатній догляд та розвиток. Як свідчать дані статистичних досліджень, більшість одиноких матерів можна віднести до категорії осіб, які потребують матеріальної допомоги[1]. Однак, вказаний вид державної допомоги не єдиний привілей для матерів-одиначок. Для них законодавством України передбачені пільги та різні гарантії (деякі із них жінка втрачає у разі, якщо бере шлюб). Так, згідно з чинним законодавством при визначенні права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20% для кожної дитини, яка утримується одинокою матір’ю (батьком, усиновителем)[2]. Крім того, ряд гарантій при прийнятті на роботу та при звільненні одиноких матерів передбачає трудове законодавство. Одинокій матері або батьку, який виховує дитину без матері, щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів [3].

    Аналіз стану надання допомоги за даними оперативної звітності одиноким матерям свідчить, що у 2015 році 549 тис. матерів отримало допомогу на 698 тис. дітей, тобто у 2015 році на одну одиноку матір в середньому припадало 1,27 дитини. При цьому, слід відмітити, що зросла питома вага дітей, на яких була отримана допомога одинокими матерями у мінімальному розмірі: з 91,1% у 2014 р. до 92,91% у 2015 р. Одночасно, завдяки підвищенню соціальних гарантій у вересні 2015 року зростали і середньомісячні розміри такої допомоги: з 365,39 грн. у 2014 р. до 394,01 грн. у 2015 р. Порівняння показників середньомісячної чисельності дітей та середньомісячної чисельності матерів вказує на відсутність достатньої мотивації створення повноцінної сім’ї у одиноких жінок, одержувачів допомоги (оскільки поза шлюбом вони народжують не першу дитину) та на збільшення основного контингенту отримувачів допомоги у мінімальному розмірі, що є безумовно негативним моментом.

    Допомога на дітей одиноким матерям надавалась у 2015 році відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наприкінці 2015 року були прийняті зміни у законодовстві України щодо умов призначення та надання допомоги на дітей одиноким матерям. Так, відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 р. №911-VII врегульвано порядок надання допомоги одиноким матерям. Відповідно до цих змін з 1 січня 2016 року допомога одиноким матерям надаватиметься у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців та не назначатиметься допомога у мінімальному розмірі (30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).За словами Міністра соціальної політики Павла Розенка „одержувати допомогу в уже підвищеному розмірі будуть близько 400 тис жінок”[4] замість 600 тис. жінок. За даними оперативної звітності у 2015 році обсяг видатків на надання допомоги одиноким матерям становив 3 300,4 млн. грн. У звя’зку з виплатою допомоги у підвищенному розмірі можливе збільшення обсягів видатків для надання даного виду допомоги.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що запроваджені зміни у механізмі надання допомоги одиноким матерям сприятимуть посиленню її адресності, тобто надаватимуться у підвищеному розмірі тільки тим, хто дійсно її потребує. Крім того, слід зазначити, що такі зміни у законодавчому полі стануть мотивацією для народження дітей у законому шлюбі. Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення на протязі останніх років неодноразово подавав пропозиції до Міністерства соціальної політики щодо посилення адресності допомоги одиноким матерям через скасування щомісячної допомоги без врахування матеріального стану сім’ї (мінімального розміру).

Література

[1] Аналітична записка „Комплексна оцінка бідності в Україні та регіонах за 2010-2014 роки” Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України, 2015 р.

[2] . Закон України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” від 01.06.2000 №1768-III. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N35, ст.290

[3] Кодекс законів про працю України (статті 4 та 73) Закон від 10.12.1971 №322-VIII. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1971, додаток до № 50, ст. 375

[4] Джерело: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=186055&cat_id=107177

Виберіть мову:

Усі сторінки сайту