Домашня » 2019 » Лютий

Monthly Archives: Лютий 2019

27 лютого 2019 року Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення за сприяння Міжнародної організації праці провів засідання тристороннього «круглого столу» на тему: «Загальнообов’язкове пенсійне страхування другого рівня»

У цьому заході взяли участь народні депутати України, представники Міжнародної організації праці, Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», Світового банку, центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Рахункової палати України, Пенсійного фонду України, всеукраїнських об’єднань профспілок та організацій роботодавців, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації. Перший заступник голови Комітету Сергій Каплін, відкриваючи засідання, зазначив, що запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення в Україні – накопичувальної системи загальнообов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування було передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але він досі не створений. Він наголосив на тому, що при її створенні необхідно врахувати негативний досвід інших країн і уникнути основних загроз та ризиків цієї системи, зокрема:  знецінення пенсійних накопичень унаслідок інфляції;  можливого впливу фінансово-економічної кризи; розбалансування та дестабілізація фінансових ринків, передусім, фондового тощо.

Свою думку з приводу доцільності запровадження в Україні накопичувальної системи пенсійного страхування висловив Кенічі Хіросестарший спеціаліст з питань соціального забезпечення Групи технічної підтримки з питань Гідної праці та Бюро Міжнародної організації праці для країн Центральної та Східної Європи. Аналізуючи стан пенсійної системи України він відзначив, що відрахування внесків на пенсійне страхування роблять близько 10 млн. працівників, а пенсії отримують 11,5 млн. пенсіонерів. Середній розмір пенсії в березні 2019 року становитиме біля 3 000 гривень, що становить близько 30% середньої заробітної плати. У 2019 році загальний обсяг на виплату пенсій становив приблизно 400 млрд.грн., а відрахування до Пенсійного фонду від працівників – 250 млрд. грн. Отже Державний бюджет повинен відшкодувати 150 млрд. грн., але у держави є багато інших зобов’язань, це освіта, медицина і інше.

Рівні охоплення залишалися на тому ж рівні або зменшувалися. Прихильники приватизації пенсій стверджували, що обов’язкові індивідуальні рахунки отримуватимуть більший відсоток, і, таким чином, покращать дотримання та бажання зробити свій внесок. З перенесенням збору внесків від державної системи до приватної рівень охоплення в основному погіршився, наприклад, як це було в Аргентині, де рівень охоплення зменшився більш ніж на 20 %. Подібні ефекти спостерігалися у Чилі, Угорщині, Казахстані та Мексиці, тоді як в інших країнах (наприклад, Болівія, Польща) охоплення залишилося на тому ж рівні;

Погіршення пенсійних виплат. Значний негативний вплив зазнала адекватність пенсійних виплат, враховуючи, що коефіцієнт заміщення часто не відповідав стандартам МОП. Дана ситуація спричинила значні соціальні протести, роблячи приватизацію пенсій непопулярною. У Болівії приватні пенсійні виплати становили у середньому лише 20% середньої заробітної плати протягом трудового життя. У Чилі 15% і лише 3,8% – для працівників з низьким рівнем доходів. Погіршення рівня пенсій призвело до зростання бідності у похилому віці, підриваючи головну мету пенсійних систем, яка полягає у забезпеченні адекватними доходами в похилому віці, що потребує значної громадської підтримки. Щодо збільшення гендерної нерівності та нерівності доходів. З запровадженням індивідуальних рахунків скасовувалися перерозподільні складові систем соціального забезпечення. Відмінялися внески роботодавців. Пенсії стали результатом особистих заощаджень, тому люди з низьким рівнем доходів або з перерваною кар’єрою (наприклад, внаслідок материнства або догляду за членами сім’ї) мали дуже малі заощадження і, як наслідок, отримували невеликі пенсії, тим самим збільшуючи нерівність. Наприклад, у Болівії кількість жінок похилого віку, що отримують пенсію, зменшилась з 23,7% у 1995 р. до 12,8% у 2007 р.; у Польщі – 22,5% жінок  похилого віку були бідними. Високі витрати перехідного періоду створили великий фіскальний тиск. Витрати на перехід від державних солідарних систем до приватних систем, заснованих на індивідуальних рахунках, не були належним чином оцінені міжнародними фінансовими установами. Високі витрати перехідного періоду були значно недооцінені у всіх країнах, які провели реформи, та спричинили новий фіскальний тиск. У Болівії фактичні перехідні витрати в 2,5 рази перевищили початкові прогнози. Подібним чином в Аргентині оцінені витрати не повинні були перевищувати 0,2% ВВП, однак оцінка була пізніше скоригована та зросла у 18 разів, до близько 3,6% ВВП. Нові фінансові труднощі були неприйнятними для багатьох урядів. Загалом, витрати перехідного періоду були дуже високими у всіх країнах, що стало основною причиною того, чому уряди скасували приватизацію пенсій та повернулися до державної системи. До ризиків приватизації пенсій також необхідно віднести високі адміністративні витрати; слабке державне управління тощо. Підсумовуючи доповідь, Кенічі Хіросе зазначив: «Україні зарано запроваджувати таку систему, вона створить нові проблеми, більшість трудящих будуть мати ризики, а не переваги. Економічна ситуація в Україні сьогодні не готова до приватизації пенсій».

Із доповіддю про досвід перебудов систем пенсійного забезпечення в інших країнах, який Міжнародна організація праці вивчає вже 30 років, виступив Фабіо Дюран Вальверде – керівник підрозділу публічних фінансів, актуарних розрахунків та статистики, Департаменту соціального захисту, Міжнародного Бюро Праці.Він поділився проблемним досвідом країн Східної Європи і Латинської Америки, в більшості яких приватизація не вдалася, і ці країни почали повертатися до старих систем. Так, з 1981 по 2014 роки тридцять країн повністю або частково приватизували (тобто запровадили накопичувальну компоненту) свої державні обов’язкові пенсії. Чотирнадцять країн Латинської Америки, а саме: Чилі (1981р.), Перу (1993 р.), Аргентина та Колумбія (1994 р.) та інші. Чотирнадцять інших країн – це країни Східної Європи та колишнього Радянського Союзу, які почали експеримент з приватизацією пенсій: Угорщина та Казахстан (1998 р.), Хорватія та Польща (1999 р.), Латвія (2001 р.), і інші. Крім того, дві країни Африки – Нігерія (2004 р.) та Гана (2010 р.). Станом на 2018 рік вісімнадцять країн провели реформу та скасувал  и повну або часткову приватизацію пенсій. Значна більшість країн відмовилася від приватизації після глобальної фінансової кризи у 2008 році, коли недоліки приватної системи стали очевидними і їх треба було виправити.

У обговоренні також прийняли участь народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Н.Королевська і Н.Веселова, заступник Міністра соціальної політики України М.Шамбір, консультант Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» В.Яценко, старший фахівець Світового банку з питань соціального захисту Ю.Смоляр, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав О.Степаненко, В. о. директора Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і Національної академії наук України Л.Ільчук, науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Л.Ткаченко, член Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку О.Панченко, експерти Реанімаційного Пакету Реформ Ю.Ганущак, В.Мельничук, А.Тулякова, а також керівник Громадської організації «Інститут Громадянських Свобод» Г.Третьякова.

Учасники засідання дискутували щодо перспектив реформування системи пенсійного забезпечення в України, головних пріоритетів цієї реформи, обговорювали доцільність запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування та її організаційні моделі,  введення професійних пенсійних програм, питання планування пенсійних заощаджень, витрат на адміністрування та управління пенсійними коштами. Закриваючи засідання Сергій Каплін наголосив на необхідності розробки та реалізації нового соціального курсу, спроможного забезпечити достатній рівень пенсій сучасним і майбутнім пенсіонерам.  

Роль парламентів в досягненні Цілей Сталого Розвитку (ЦСР). Які механізми може використати Верховна Рада України для досягнення ЦСР?

25.02.2019   відбувся Парламентський круглий стіл на тему: «Роль парламентів в досягненні Цілей Сталого Розвитку (ЦСР). Які механізми може використати Верховна Рада України для досягнення ЦСР?» за адресою вул. Грушевського 5, Конференц – зала Верховної Ради України.

З вітальним словом виступили: Ганна Гопко, Народний депутат України, Голова комітету у закордонних справах Верховної ради України «Роль комітетів Верховної Ради у досягненні ЦСР»; Оснат Лубрані, Координаторка системи ООН в Україні та Координаторка з гуманітарних питань «Підтримка ООН Уряду України в імплементації Порядку денного-2030»; Мартін Хаґстрьом, Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні «Підтримка Швеції імплементації Порядку денного-2030»; Вольфганг Біндсеіл, Заступник посла Німеччини в Україні «Підтримка ФРН у досягненні ЦСР в Україні та в світі – ключові пріоритети»

В Панельній дискусії «Інституційні механізми для досягнення ЦСР» взяли участь: Олена Урсу, Заступник Керівника напряму ПРООН «Демократичне врядування» Взаємодія та партнерство для досягнення ЦСР; Ярослав Жаліло, Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень «Роль Верховної Ради в імплементації ЦСР в Україні, висновки та рекомендації дослідження, підготовленого на замовлення ПРООН»; Наталья Горшкова, Директор департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Мінекономрозвитку «Роль Уряду України в досягненні ЦСР»; Костянтин Іщейкін, Народний депутат України, Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань бюджету «Парламентські механізми аналізу бюджетних видатків»; Віктор Довгань, Заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції «Взаємодія Мінінфраструктури з профільними комітетами Верховної Ради України та міжнародними організаціями щодо досягнення ЦСР 9»; Народні депутати від міжфракційного об’єднання “Зелена Енергія Змін” (‘Green Energy Shift’) «Роль МФО «Зелена Енергія Змін» в інтеграції міркувань сталого розвитку до роботи у парламенті»

Від Інституту активну участь в роботі круглого столу взяли: В. о. директора Інституту Леонід Ільчук, завідувачі відділів Наталя Поляк та Олена Давидюк.

Матеріали круглого столу додаються.

Роль Верховної Ради в імплементації ЦСР в Україні, висновки та рекомендації дослідження

Звіт КМУ про виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Про виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Щодо інветаризації

Згідно наказу Інституту від 28.09.2018р. №35 «Про проведення щорічної, щоквартальної інвентаризації активів та зобов’язань» була проведена щорічна інвентаризація основних засобів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, готівки, грошових коштів та документів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості інвентаризаційною комісією. Комісія провела інвентаризацію в повному обсязі згідно «Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року №879. Порушень та зловживань не виявлено. Інвентаризація проведена станом на 01 листопада 2018 року.

Звіт про виконання НДР Інститутом за 2018 рік

Звіт про виконання НДР Інститутом за 2018 рік

Методика оцінювання ефективності наукової діяльності наукової установи

Деякі питання державної атестації наукових установ

Аналітичний коментар (Центр “Нова Європа”)

Як російська політика щодо Білорусі може вплинути на рег. безпеку

Виберіть мову:

Усі сторінки сайту