Домашня » 2019 » Квітень

Monthly Archives: Квітень 2019

Святкування Сторіччя Міжнародної організації праці (МОП)

11 квітня 2019 р.  у м. Києві відбулося святкування сторіччя Міжнародної організації праці (МОП), (пряма Веб-трансляція на весь світ у рамках 24-годинного Всесвітнього веб-марафону).  Від Інституту у заході взяв участь В. о. директора Інституту Леонід Ільчук.

Довідково. Міжнародна організація праці (МОП), одна із найстаріших міжнародних міжурядових організацій, була заснована у 1919 році згідно з Версальським мирним договором.

У 1946 році МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. МОП розробляє міжнародні трудові норми у формі конвенцій і рекомендацій, що встановлюють мінімальні стандарти основних трудових прав: свободу асоціації, право на організацію, ведення колективних переговорів, заборона примусової праці, гендерна рівність тощо. Основними стратегічними цілями МОП є сприяння реалізації основоположних принципів та прав у сфері праці, створення більш широких можливостей для жінок та чоловіків з метою забезпечення гідної зайнятості та отримання належної заробітної плати, підвищення ефективності соціального захисту для всіх верств населення, а також зміцнення трипартизму та соціального діалогу. Статут МОП базується на 2-х основних принципах – універсальності та тристороннього представництва. Універсальність означає, перш за все, можливість вступу до Організації будь-якої держави, яка погоджується виконувати зобов’язання відповідно до Статуту. Якщо цей принцип є характерним для більшості міжнародних організацій, то принцип тристороннього представництва є особливістю лише МОП. Ця Організація є єдиною у системі ООН, в якій представники роботодавців і працівників – соціальні партнери мають однакове з представниками уряду право голосу у формуванні її політики та програм діяльності.

На сьогодні членами МОП є 185 держав. Основними органами МОП є Міжнародна конференція праці, Адміністративна рада та розташований у Женеві постійний Секретаріат – Міжнародне бюро праці (МБП). Генеральний директор МБП – Гай Райдер (Великобританія). Вищим керівним органом МОП є Міжнародна конференція праці, яка збирається раз на рік у Женеві. Конференція розробляє та приймає міжнародні конвенції та рекомендації, ухвалює бюджет та програму роботи Організації, обирає Адміністративну раду МОП, слугує форумом для обговорення актуальних проблем у соціально-трудовій сфері. Виконавчим органом МОП є Адміністративна рада, яка обирається терміном на 3 роки, складається з 28 представників урядів, 14 представників роботодавців, 14 представників працівників. Адміністративна рада, що збирається тричі на рік, розробляє програму діяльності та бюджет Організації, які в подальшому виносяться на розгляд Міжнародної конференції праці.

За часів своєї діяльності МОП ухвалила понад 190 конвенцій (міжнародні угоди, які підлягають ратифікації державами-членами Організації) і 202 рекомендації. Щорічно МОП витрачає близько 130 млн. дол. США для запровадження в країнах-членах МОП окремих проектів технічної допомоги.
На даний час МОП здійснює понад 1000 програм технічного співробітництва більш ніж у 80 країнах світу. Пріоритетними напрямками технічного співробітництва є реалізація програми гідної праці на національному рівні, реформування трудового законодавства, впорядкування трудових відносин і вирішення спорів, зміцнення потенціалу організацій роботодавців та профспілок при укладанні колективних договорів. Діяльність МОП зосереджується на наступних темах: викорінення дитячої та примусової праці, гідна праця для жінок та чоловіків, економічний та соціальний розвиток, ліквідація безробіття, рівність та усунення дискримінації, ВІЛ/СНІД у сфері праці, законодавство у сфері праці, трудова міграція, соціальний захист, працевлаштування молоді, безпека на робочих місцях.

В рамках МОП проводяться регіональні конференції, діють галузеві комітети, які опікуються проблемами окремих секторів економіки. При МОП діє Міжнародний інститут соціально-трудових проблем (Женева) та Міжнародний навчальний центр (Турін).

Україна є членом МОП з 12.05.1954 року та ратифікувала понад 60 конвенцій МОП. За часів незалежності Україна двічі обиралася до складу Адміністративної ради – на період 1996-99 рр. та 1999-2002 рр. Ключовим елементом співпраці України та МОП є Програма гідної праці МОП. Вона визначає пріоритети державної соціальної політики, програм дій багатьох організацій профспілок та роботодавців та охоплює основні сфери ринку праці, в тому числі сприяння зайнятості, викорінення дитячої праці та запобігання торгівлі людьми, реформування трудового законодавства та соціального забезпечення, запобігання поширенню ВІЛ/СНІД у сфері праці, посилення превентивної культури охорони праці, сприяння реалізації основоположних принципів і прав у сфері праці. Протягом останніх років в Україні за допомогою МОП було реалізовано 8 проектів спільно з Програмою Розвитку ООН, 2 проекти спільно з Об’єднаною програмою ООН з ВІЛ/СНІД та Фондом ООН в сфері народонаселення та 1 проект у співпраці з Міжнародною організацією з міграції. За роки незалежності в Україні реалізовано понад 30 проектів і програм МОП. Наразі, Програма гідної праці в Україні охоплює 7 проектів і програм на загальну суму близько 10 млн. дол. США.

 

 

Проблеми формування заробітної плати у бюджетній сфері та на державних підприємствах

10 квітня 2019 року у Комітеті з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відбулися слухання на тему: «Проблеми формування заробітної плати у бюджетній сфері та на державних підприємствах»

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відповідно до плану роботи на період десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання провів 10 квітня поточного року слухання на тему: «Проблеми формування заробітної плати у бюджетній сфері та на державних підприємствах».

У заході взяли участь народні депутати України, представники Міжнародної організації праці, центральних органів виконавчої влади, Рахункової палати України, Пенсійного фонду України, всеукраїнських об’єднань профспілок та організацій роботодавців, органів місцевої влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації та інших.

Відкриваючи слухання, Перший заступник голови Комітету Сергій Каплін зазначив, що роль держави як суб’єкта регулювання сфери оплати праці є визначальною для всіх сфер економіки та показовою для приватного сектора в питаннях формування ціни людської праці. Проте, сьогодні в країні існує глибока диспропорція між високою вартістю життя і низькою ціною праці. Як наслідок, Україна посідає останнє місце в Європі за рівнем трудових доходів громадян – у 2018 році українська середньомісячна зарплата становила 8 865 грн. або 277 євро і перевищила тільки мінімальну зарплату в Болгарії – 261 євро – найнижчу серед країн Європейського Союзу.

В свою чергу народні депутати – члени Комітету Наталія Веселова і Олександр Дроздик відмітили, що в сфері прямого і безпосереднього впливу держави – бюджетних галузях освіти, науки, культури, охорони здоров’я, надання соціальної допомоги, середньої і нижньої ланок державного управління тощо, де зосереджено більше 37% загальної чисельності штатних працівників, переважна більшість яких є висококваліфікованими спеціалістами з вищою фаховою освітою, заробітна плата впродовж багатьох років є значно нижчою за середню по країні. Причиною цього є, насамперед, залишковий принцип фінансування бюджетних галузей, відсутність системного реформування інституціонального механізму формування заробітних плат у бюджетній сфері, а також встановлення штучно занижених розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, які є основою формування оплати праці в бюджетній сфері.

Підтримуючи позицію попередніх учасників, Голова Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні Григорій Осовий зазначив, що наслідком останніх законодавчих змін у сфері трудового законодавства та використання занижених розмірів державних соціальних стандартів стало скорочення співвідношення між заробітною платою працівників низької кваліфікації та професіоналів і загальна компресія Єдиної тарифної сітки. Відтак, відбувається систематична недоплата працівникам бюджетної сфери порівняно з оплатою праці з аналогічними характеристиками в небюджетній сфері та нівелювання престижності роботи в державному секторі.

Як не прикро, але навіть в умовах триваючого п’ятий рік поспіль військового конфлікту на Сході України проблема низького рівня заробітної плати актуальна і для оборонної сфери. Про незадовільну ситуацію з оплатою праці працівників Збройних Сил України та негативні наслідки цього поінформував присутніх начальник Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України, полковник Олександр Бікчантаєв.

Також учасники слухань відмітили, що поряд з поширенням тенденції до зрівнялівки в оплаті кваліфікованої та некваліфікованої праці серйозною проблемою в Україні залишається поглиблення нерівності в оплаті праці у різних видах економічної діяльності та регіонах, між підприємствами та в межах одного підприємства. Співвідношення лише в посадових окладах між працівником основної професії і керівником сягає 1:200, і стосується це, як не прикро, саме сфери державного регулювання питань зарплати.

За результатами аналізу, проведеного Офісом з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України, найвищі середньомісячні заробітні плати у керівників підприємств нафтогазового сектору України (більше 32 тис. євро), Польщі (близько 27 тис. євро) та Великої Британії (близько 19 тис. євро), але при цьому рівень перевищення над середньою заробітною платою по країні кардинально різний: в Україні – 146 разів (2017 р.), у Польщі – 39 разів, у Великій Британії – 13 разів. Диспропорція між середньою оплатою праці по країні та зарплатою керівника нафтогазового підприємства в середньому у 8 разів більша в Україні, ніж в інших країнах.

Під час активної дискусії щодо ситуації з оплатою праці в державному секторі країни представники наукових установ також наголосили на існуванні сьогодні нагальної потреби в удосконаленні механізму регулювання заробітної плати, відмітивши при цьому необхідність розробки стратегічної концепції реформування оплати праці у цій сфері, яка має бути комплексною, фундаментально виваженою та погодженою з усіма верствами українського суспільства. Від Інституту в дискусії взяв участь В.О. Директора Інституту Леонід Ільчук.

За результатами проведення слухань на найближчому засіданні Комітету буде схвалено відповідні рекомендації Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та місцевим органами виконавчої влади.

Засідання робочої групи з розробки професійного стандарту “Фахівець із соціальної роботи”

    10 квітня 2019 року в приміщенні Інституті відбулося засідання робочої групи з розроблення проекту професійного стандарту «Фахівець із соціальної роботи». На засідання прибули представники: Міністерства соціальної політики України; науковці; надавачі соціальних послуг; громадянського суспільства.

    Відкрив засідання В. о. директора Інституту Леонід Ільчук. Він наголосив на важливості розробки даного проекту професійного стандарту із врахуванням попередніх помилок та зауважень з боку освітянської спільноти. Акцентована увага на важливості активної діяльності самої робочої групи від якої залежить якість самого проекту.

   Завідувач відділу удосконалення професійно-класифікаційних та професійно-кваліфікаційних систем Ірина Терюханова подякувала членам робочої групи за активність і бажанні працювати над проектом професійного стандарту, адже він потрібен насамперед громадянам України, які працюють у сфері надання соціальних послуг.

    З презентацією щодо порядку розроблення професійних стандартів виступила науковий співробітник Надія Паршина.

Після завершення презентації члени робочої групи активно включилися до напрацювання трудових функцій за проектом професійного стандарту «Фахівець із соціальної роботи»

Експрес-огляд діяльності соціальних інспекторів за ІV квартал 2018 року (за матеріалами Мінсоцполітики)

Експрес огляд

Виберіть мову:

Усі сторінки сайту