Домашня » Articles posted by Леонід Ільчук

Author Archives: Леонід Ільчук

Презентація досліджень Міжнародної організації праці

     22-23 травня 2019 року відбулося презентація досліджено МОП. Презентація проходила у м. Києві, готель  Aloft.

    Так 22.05.2019 року щодо проблеми ґендерного насильства та процесу встановлення стандартів у сфері боротьби з насильством та домаганнями у світі праці в Україні виступила з доповіддю на тему  «Квантовий стрибок до ґендерної рівності – за краще майбутнє праці для всіх”,  Маріко Оучі, (МОП-Будапешт). Також вона презентувала дослідження на тему: «     Насильство та домагання у світі праці: процес встановлення стандартів».

    23.05.2019 року відбулася презентація Глобальної доповіді МОП «Заробітна плата у світі в 2018-2019 роках. Що ховається за ґендерними розривами в оплаті праці», яку презентував Дінг Ксу, спеціаліст з питань заробітної плати/економіст, (МОП (Женева. Він також презентував результати дослідження щодо відповідності критеріям взаємодії Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC).

    Активну участь в дискусії взяли представники Інституту, а саме:  Леонід Ільчук В. о. директора НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України; Олена  Давидюк, завідувач відділу досліджень розвитку соціальних систем; Наталія Ільєнко, завідувач відділу з проблем заробітної плати, Оксана Поплавська, провідний науковий співробітник відділу досліджень у сфері соціального захисту та міжнародного співробітництва; Юлія Спасенко, старший науковий співробітник відділу з проблем заробітної плати; Вікторія Болюбах,  старший науковий співробітник відділу досліджень розвитку соціальних систем.

 

 

 

 

Толерантність як цивілізаційна ознака сучасного демократичного суспільства

16 травня 2019 р. 2019 року відбулася ХVІІІ науково-практична конференція на тему: Толерантність як цивілізаційна ознака сучасного демократичного суспільства.

Організатори: ВНЗ «Національна академія управління», кафедра суспільних наук; Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і НАН України

ВНЗ «Національна академія управління» у 2001 р. започаткувала суспільно-науковий проект «Духовні цінності українського суспільства у світлі співпраці суспільствознавства і богослов’я». У рамках цього проекту проводяться щорічні науково-практичні конференції, присвячені гуманітарним проблемам сучасності. Ці конференції є майданчиком для відкритої дискусії, в якій беруть участь представники різних конфесій та вчені різних галузей.З 2003 року співорганізатором проекту став Центр перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАН України, а згодом і НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України.

З доповіддю на тему: «Соціальне призначення толерантності в Українському суспільстві (соціальна толерантність)» виступив В.о. директора Інституту Леонід Ільчук.

Були розглянути наступні тематичні напрями: Толерантність суспільства як загальносвітова та національна проблема; Сучасні принципи толерантності суспільства; Ознаки толерантності суспільства; Економічні основи толерантності суспільства; Соціальні чинники толерантності суспільства; Морально-правові засади толерантності суспільства; Толерантність в системі культури та мови; Толерантність в релігійному середовищі; Міжконфесійний діалог і проблеми толерантності; Канонічні засади міжконфесійного діалогу в Україні; Значення об’єднання Православних Церков України для забезпечення толерантних відносин у суспільстві; Толерантність як механізм саморегуляції поліетнічного суспільства; Моральні та правові засади толерантності в сім’ї та побуті; Проблеми толерантності в системі освіти; Толерантність у молодіжному середовищі; Гендерна та вікова толерантність: сучасні проблеми в Україні

В конференції прийняли участь науковці, представники духовенства, урядовці. На секціях: «Теоретичні та практичні питання толерантності сучасного демократичного суспільства» та «Толерантність в соціальних сферах українського суспільства: проблеми та шляхи подолання» науковці Інституту активно обговорювали проблемні питання соціальної політики та дискутували щодо ймовірних шляхів їх вирішення.

В Одеській області розпочато реалізацію проекту «Надання соціальних послуг в громаді» (за матеріалами УФСІ)

В Одеській області розпочато реалізацію проекту «Надання соціальних послуг в громаді», що впроваджується Українським фондом соціальних інвестицій за підтримки Японського фонду соціального розвитку та Світового банку. Завдяки впровадженню та реалізації зазначеного проекту в об’єднаних територіальних громадах Одеської області та Тернополі органи місцевого самоврядування й місцевої влади зможуть забезпечити мешканців громад пріоритетними соціальними послугами.

З нагоди відкриття проекту в Одесі 25 квітня 2019 року проведено стартовий інформаційний захід, у якому взяли участь заступники голови Одеської обласної державної адміністрації Віталій Свічинський та Сергій Колебошин, заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Олександра Чуркіна, заступник Голови Державної служби зайнятості України Юлія Жовтяк, спеціалісти Світового банку в Україні та Міністерства соціальної політики України, співробітники Українського фонду соціальних інвестицій, представники об’єднаних територіальних громад області та громадських організацій тощо.

Розпочався захід із виступу Олександри Чуркіної, заступника Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції, яка привітала учасників семінару та підкреслила важливість забезпечення мінімального рівня соціальних послуг в громадах, також заступник Міністра наголосила на необхідності впровадження інтегрованої системи соціального захисту населення.

Надання підтримки об’єднаним територіальним громадам для посилення їх спроможності у забезпеченні мешканців якісними соціальними послугами, підвищення доступу до соціальної та комунальної інфраструктури громади, поліпшення охоплення послугами вразливих груп населення є пріоритетними напрямками роботи обласної державної адміністрації.

З основними завдання проекту «Надання соціальних послуг в громаді», а також з найближчими організаційними заходами у Одеській області познайомила учасників семінару Євгенія Матюшко, координатор проекту від Українського Фонду Соціальних Інвестицій. Координатор проекту від Світового Банку, спеціаліст з питань соціального захисту Юлія Смоляр розповіла про очікувані результати від впровадження проекту та перспективи, які відкриються перед мешканцями громад найближчим часом.

Генеральний директор Директорату соціальних послуг та інтеграції Міністерства соціальної політики України Юлія Гайдаржи детально зупинилась на актуальних питаннях  впровадження інтегрованої системи соціального захисту населення в умовах децентралізації, зокрема, наголос був на необхідності системного підходу до впровадження соціальних послуг в громадах та їх відповідності державним стандартам, адже якість таких послуг має бути однаково високою і в містах, і в селах. Під час семінару представники громад  мали час для обміну ідеями, думками і досвідом організації соціальних послуг у Одеській області. (Презентація додається)

Презентація Ю. Гайдаржі

Чергове засідання Міжвідомчої комісії з питань охорони дитинства.

24 квітня під головуванням заступника Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Олександри Чуркіної, за підтримки представництва Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ в Україні, проведено чергове засідання Міжвідомчої комісії з питань охорони дитинства.

Участь у заході взяли члени Комісії, зокрема  представники Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти і науки, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб ,  Державної служби статистики, Національної поліції, наукових установ, міжнародних та громадських організацій. В засіданні взяли участь представники об’єднаних територіальних громад.

На засіданні Комісії розглянуто такі питання:

– роль місцевих органів влади щодо забезпечення та захисту прав дітей в умовах децентралізації;

– Звіт про виконання плану заходів з реалізації I етапу Національної стратегії

реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки;

– схвалення щорічної державної доповіді про становище дітей в Україні

– обговорення пропозицій та затвердження плану роботи Комісії на 2019 рік.

Від Інституту в роботі Комісії прийняв участь В.О. директора Інституту Леонід Ільчук

Учасники засідання схвалили щорічну доповідь про становище дітей в Україні, обговорили важливі питання забезпечення прав дітей в умовах децентралізації. Представники територіальних  громад розповіли про власний досвід щодо захисту прав дітей у своїх громадах, визначили проблемні питання та надали пропозиції щодо шляхів вирішення.

Проблеми мобінгу в Україні

24 квітня 2019 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Проблеми мобінгу в Україні». У заході взяли участь народні депутати України – члени Комітету, представники центральних органів виконавчої влади, Державної служби зайнятості (Центрального апарату), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховного Суду, об’єднань профспілок та організацій роботодавців, наукових установ, громадських організацій.

Під час засідання обговорено законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу (р. № 10118, н.д. Білозір О.В. та інші), про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо попередження та протидії мобінгу (р. №10118-1, н.д. Веселова Н.В., Мельничук С.П.) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії цькуванню (мобінгу) та іншим проявам упередженого ставлення в сфері праці (р. № 10118-2, н.д. Левченко Ю.В. та інші).

Відкриваючи засідання, секретар Комітету Наталія Веселова наголосила, що, зважаючи на гостроту порушеної проблеми, існує необхідність визначення на законодавчому рівні поняття мобінгу, заходів з попередження його виникнення та встановлення відповідальності за таку діяльність. Представники центральних органів виконавчої влади підтримали висловлені ініціативи, зазначивши, що це гарний прояв приведення усього українського законодавства до глобальних тенденцій у сфері захисту прав, і виявили готовність здійснювати правопросвітницьку роботу у разі прийняття відповідного закону. Водночас, існує необхідність чіткого визначення поняття «мобінгу» для розмежування з суміжними поняттями, а визначені законопроектами адміністративні санкції за прояви мобінгу потребують корегування.

Представники організацій роботодавців акцентували увагу на тому, що запропоновані проектами новели збільшують тиск на роботодавців, а тому доречно обмежитись уже існуючими нормами законів. Натомість представник профспілок зазначила, що тематика мобінгу, навпаки,  потребує розвитку і втілення у законодавстві, а серед запропонованих законопроектів жоден не надає його ідеального тлумачення.

Крім того, у ході засідання «круглого столу» були заслухані експерти з мобінгу, а також постраждалі від мобінгу, які привели конкретні приклади прояву фактів мобінгу на робочому місці. Від Інституту з презентацією на тему; «Мобінг в трудових колективах: проблеми та ймовірні шляхи їх вирішення» виступив В.о. директора Інституту Леонід Ільчук (презентація додається)

Голова підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення Олександр Дроздик відзначив, що на сьогодні немає чіткого законодавства, яке б ефективно захищало права працівників, які, до того ж, зустрічаються з суттєвими перепонами при зборі доказової бази щодо наявності фактів цькування на робочому місці. Ще однією проблемою, яка потребує вирішення, є великі розміри судового збору, які сплачуються працівниками при зверненні з позовами до роботодавців. На його думку, відміна такого судового збору, а також активне залучення системи безоплатної правової допомоги зможе значно полегшити становище постраждалих від мобінгу. Як вбачає голова підкомітету, найкращим варіантом було б розробити спільний проект закону, спрямований насамперед на те, щоб попередити і запобігти такому явищу як мобінг, а не врегульовувати його наслідки.  Підсумовуючи, Наталія Веселова подякувала учасникам заходу за виступи і надані пропозиції та зазначила, що рішення щодо рекомендації прийняття Верховній Раді України одного із законопроектів буде прийнято Комітетом на його засіданні.

Презентація_Ільчук_мобінг

Незалежна Україна в координатах сталого розвитку (колективна монографія)

Незалежна Україна в координатах сталого розвитку

Святкування Сторіччя Міжнародної організації праці (МОП)

11 квітня 2019 р.  у м. Києві відбулося святкування сторіччя Міжнародної організації праці (МОП), (пряма Веб-трансляція на весь світ у рамках 24-годинного Всесвітнього веб-марафону).  Від Інституту у заході взяв участь В. о. директора Інституту Леонід Ільчук.

Довідково. Міжнародна організація праці (МОП), одна із найстаріших міжнародних міжурядових організацій, була заснована у 1919 році згідно з Версальським мирним договором.

У 1946 році МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. МОП розробляє міжнародні трудові норми у формі конвенцій і рекомендацій, що встановлюють мінімальні стандарти основних трудових прав: свободу асоціації, право на організацію, ведення колективних переговорів, заборона примусової праці, гендерна рівність тощо. Основними стратегічними цілями МОП є сприяння реалізації основоположних принципів та прав у сфері праці, створення більш широких можливостей для жінок та чоловіків з метою забезпечення гідної зайнятості та отримання належної заробітної плати, підвищення ефективності соціального захисту для всіх верств населення, а також зміцнення трипартизму та соціального діалогу. Статут МОП базується на 2-х основних принципах – універсальності та тристороннього представництва. Універсальність означає, перш за все, можливість вступу до Організації будь-якої держави, яка погоджується виконувати зобов’язання відповідно до Статуту. Якщо цей принцип є характерним для більшості міжнародних організацій, то принцип тристороннього представництва є особливістю лише МОП. Ця Організація є єдиною у системі ООН, в якій представники роботодавців і працівників – соціальні партнери мають однакове з представниками уряду право голосу у формуванні її політики та програм діяльності.

На сьогодні членами МОП є 185 держав. Основними органами МОП є Міжнародна конференція праці, Адміністративна рада та розташований у Женеві постійний Секретаріат – Міжнародне бюро праці (МБП). Генеральний директор МБП – Гай Райдер (Великобританія). Вищим керівним органом МОП є Міжнародна конференція праці, яка збирається раз на рік у Женеві. Конференція розробляє та приймає міжнародні конвенції та рекомендації, ухвалює бюджет та програму роботи Організації, обирає Адміністративну раду МОП, слугує форумом для обговорення актуальних проблем у соціально-трудовій сфері. Виконавчим органом МОП є Адміністративна рада, яка обирається терміном на 3 роки, складається з 28 представників урядів, 14 представників роботодавців, 14 представників працівників. Адміністративна рада, що збирається тричі на рік, розробляє програму діяльності та бюджет Організації, які в подальшому виносяться на розгляд Міжнародної конференції праці.

За часів своєї діяльності МОП ухвалила понад 190 конвенцій (міжнародні угоди, які підлягають ратифікації державами-членами Організації) і 202 рекомендації. Щорічно МОП витрачає близько 130 млн. дол. США для запровадження в країнах-членах МОП окремих проектів технічної допомоги.
На даний час МОП здійснює понад 1000 програм технічного співробітництва більш ніж у 80 країнах світу. Пріоритетними напрямками технічного співробітництва є реалізація програми гідної праці на національному рівні, реформування трудового законодавства, впорядкування трудових відносин і вирішення спорів, зміцнення потенціалу організацій роботодавців та профспілок при укладанні колективних договорів. Діяльність МОП зосереджується на наступних темах: викорінення дитячої та примусової праці, гідна праця для жінок та чоловіків, економічний та соціальний розвиток, ліквідація безробіття, рівність та усунення дискримінації, ВІЛ/СНІД у сфері праці, законодавство у сфері праці, трудова міграція, соціальний захист, працевлаштування молоді, безпека на робочих місцях.

В рамках МОП проводяться регіональні конференції, діють галузеві комітети, які опікуються проблемами окремих секторів економіки. При МОП діє Міжнародний інститут соціально-трудових проблем (Женева) та Міжнародний навчальний центр (Турін).

Україна є членом МОП з 12.05.1954 року та ратифікувала понад 60 конвенцій МОП. За часів незалежності Україна двічі обиралася до складу Адміністративної ради – на період 1996-99 рр. та 1999-2002 рр. Ключовим елементом співпраці України та МОП є Програма гідної праці МОП. Вона визначає пріоритети державної соціальної політики, програм дій багатьох організацій профспілок та роботодавців та охоплює основні сфери ринку праці, в тому числі сприяння зайнятості, викорінення дитячої праці та запобігання торгівлі людьми, реформування трудового законодавства та соціального забезпечення, запобігання поширенню ВІЛ/СНІД у сфері праці, посилення превентивної культури охорони праці, сприяння реалізації основоположних принципів і прав у сфері праці. Протягом останніх років в Україні за допомогою МОП було реалізовано 8 проектів спільно з Програмою Розвитку ООН, 2 проекти спільно з Об’єднаною програмою ООН з ВІЛ/СНІД та Фондом ООН в сфері народонаселення та 1 проект у співпраці з Міжнародною організацією з міграції. За роки незалежності в Україні реалізовано понад 30 проектів і програм МОП. Наразі, Програма гідної праці в Україні охоплює 7 проектів і програм на загальну суму близько 10 млн. дол. США.

 

 

Проблеми формування заробітної плати у бюджетній сфері та на державних підприємствах

10 квітня 2019 року у Комітеті з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відбулися слухання на тему: «Проблеми формування заробітної плати у бюджетній сфері та на державних підприємствах»

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відповідно до плану роботи на період десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання провів 10 квітня поточного року слухання на тему: «Проблеми формування заробітної плати у бюджетній сфері та на державних підприємствах».

У заході взяли участь народні депутати України, представники Міжнародної організації праці, центральних органів виконавчої влади, Рахункової палати України, Пенсійного фонду України, всеукраїнських об’єднань профспілок та організацій роботодавців, органів місцевої влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації та інших.

Відкриваючи слухання, Перший заступник голови Комітету Сергій Каплін зазначив, що роль держави як суб’єкта регулювання сфери оплати праці є визначальною для всіх сфер економіки та показовою для приватного сектора в питаннях формування ціни людської праці. Проте, сьогодні в країні існує глибока диспропорція між високою вартістю життя і низькою ціною праці. Як наслідок, Україна посідає останнє місце в Європі за рівнем трудових доходів громадян – у 2018 році українська середньомісячна зарплата становила 8 865 грн. або 277 євро і перевищила тільки мінімальну зарплату в Болгарії – 261 євро – найнижчу серед країн Європейського Союзу.

В свою чергу народні депутати – члени Комітету Наталія Веселова і Олександр Дроздик відмітили, що в сфері прямого і безпосереднього впливу держави – бюджетних галузях освіти, науки, культури, охорони здоров’я, надання соціальної допомоги, середньої і нижньої ланок державного управління тощо, де зосереджено більше 37% загальної чисельності штатних працівників, переважна більшість яких є висококваліфікованими спеціалістами з вищою фаховою освітою, заробітна плата впродовж багатьох років є значно нижчою за середню по країні. Причиною цього є, насамперед, залишковий принцип фінансування бюджетних галузей, відсутність системного реформування інституціонального механізму формування заробітних плат у бюджетній сфері, а також встановлення штучно занижених розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, які є основою формування оплати праці в бюджетній сфері.

Підтримуючи позицію попередніх учасників, Голова Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні Григорій Осовий зазначив, що наслідком останніх законодавчих змін у сфері трудового законодавства та використання занижених розмірів державних соціальних стандартів стало скорочення співвідношення між заробітною платою працівників низької кваліфікації та професіоналів і загальна компресія Єдиної тарифної сітки. Відтак, відбувається систематична недоплата працівникам бюджетної сфери порівняно з оплатою праці з аналогічними характеристиками в небюджетній сфері та нівелювання престижності роботи в державному секторі.

Як не прикро, але навіть в умовах триваючого п’ятий рік поспіль військового конфлікту на Сході України проблема низького рівня заробітної плати актуальна і для оборонної сфери. Про незадовільну ситуацію з оплатою праці працівників Збройних Сил України та негативні наслідки цього поінформував присутніх начальник Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України, полковник Олександр Бікчантаєв.

Також учасники слухань відмітили, що поряд з поширенням тенденції до зрівнялівки в оплаті кваліфікованої та некваліфікованої праці серйозною проблемою в Україні залишається поглиблення нерівності в оплаті праці у різних видах економічної діяльності та регіонах, між підприємствами та в межах одного підприємства. Співвідношення лише в посадових окладах між працівником основної професії і керівником сягає 1:200, і стосується це, як не прикро, саме сфери державного регулювання питань зарплати.

За результатами аналізу, проведеного Офісом з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України, найвищі середньомісячні заробітні плати у керівників підприємств нафтогазового сектору України (більше 32 тис. євро), Польщі (близько 27 тис. євро) та Великої Британії (близько 19 тис. євро), але при цьому рівень перевищення над середньою заробітною платою по країні кардинально різний: в Україні – 146 разів (2017 р.), у Польщі – 39 разів, у Великій Британії – 13 разів. Диспропорція між середньою оплатою праці по країні та зарплатою керівника нафтогазового підприємства в середньому у 8 разів більша в Україні, ніж в інших країнах.

Під час активної дискусії щодо ситуації з оплатою праці в державному секторі країни представники наукових установ також наголосили на існуванні сьогодні нагальної потреби в удосконаленні механізму регулювання заробітної плати, відмітивши при цьому необхідність розробки стратегічної концепції реформування оплати праці у цій сфері, яка має бути комплексною, фундаментально виваженою та погодженою з усіма верствами українського суспільства. Від Інституту в дискусії взяв участь В.О. Директора Інституту Леонід Ільчук.

За результатами проведення слухань на найближчому засіданні Комітету буде схвалено відповідні рекомендації Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та місцевим органами виконавчої влади.

Засідання робочої групи з розробки професійного стандарту “Фахівець із соціальної роботи”

    10 квітня 2019 року в приміщенні Інституті відбулося засідання робочої групи з розроблення проекту професійного стандарту «Фахівець із соціальної роботи». На засідання прибули представники: Міністерства соціальної політики України; науковці; надавачі соціальних послуг; громадянського суспільства.

    Відкрив засідання В. о. директора Інституту Леонід Ільчук. Він наголосив на важливості розробки даного проекту професійного стандарту із врахуванням попередніх помилок та зауважень з боку освітянської спільноти. Акцентована увага на важливості активної діяльності самої робочої групи від якої залежить якість самого проекту.

   Завідувач відділу удосконалення професійно-класифікаційних та професійно-кваліфікаційних систем Ірина Терюханова подякувала членам робочої групи за активність і бажанні працювати над проектом професійного стандарту, адже він потрібен насамперед громадянам України, які працюють у сфері надання соціальних послуг.

    З презентацією щодо порядку розроблення професійних стандартів виступила науковий співробітник Надія Паршина.

Після завершення презентації члени робочої групи активно включилися до напрацювання трудових функцій за проектом професійного стандарту «Фахівець із соціальної роботи»

Експрес-огляд діяльності соціальних інспекторів за ІV квартал 2018 року (за матеріалами Мінсоцполітики)

Експрес огляд

Виберіть мову:

Усі сторінки сайту