Home » Засідання КЕР

Category Archives: Засідання КЕР

Європейські виміри антидискримінації та гендерної рівності

Європейські виміри антидискримінації та гендерної рівності

    Європейський вибір України потребує значних зусиль з імплементації європейських норм захисту прав людини в українське законодавство.Базовим документом, ратифікованим Україною з цього питання є Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Окрім цього, Загальна декларація прав людини наголошує на недопущенні дискримінації у тому числі щодо статі. В Угоді про Асоціацію в додатку ХL до Глави 21 «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей» в розділі «Антидискримінація та гендерна рівність» зазначається, що Директива Ради № 2000/78/ЄС від 27.11.2000, що встановлює загальну систему рівного ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності, має бути впроваджена протягом 4 років з дати набрання чинності цією Угодою.

    Директива Ради № 2004/113/ЄС від 13.12.2004 про реалізацію принципів рівного ставлення до чоловіків та жінок у питаннях доступу та постачання товарів та послуг та Директива Ради № 79/7/ЄЕС від 19.12.1978 про поступове запровадження принципу рівного ставлення до чоловіків та жінок у сфері соціального забезпечення, мають бути впроваджені протягом 3 років з дати набрання чинності цією Угодою.

    Окрім міжнародного виміру, принципи гендерної рівності затверджені в статтях 3, 21, 23, 24 Конституції України. Зокрема, в стаття 24 присвячена подоланню дискримінації в Україні, надання рівних можливостей для жінок та чоловіків у різних сферах діяльності. Не зважаючи на низку документів, ратифікованих та розроблених Україною з цього питання, ситуація з імплементацією та дотриманням гендерної рівності в нашій державі не є втішною. Слід врахувати дуже гострі суспільні суперечки відносно питань дискримінації за гендерними ознаками, які іноді вибухають в різних містах нашої країни.

    Щоб змінити ситуацію, необхідно забезпечити підготовку відповідних змін та доповнень до діючого законодавства, які потім не залишаться на папері. Для цього необхідно забезпечити супровід незалежних експертів, які можуть подивитись на проблему з різних боків та забезпечити залучення до обговорення проблемних питань широке коло зацікавлених сторін

    Обговоренню питань євроінтеграційних зобов’язань України в цій сфері було присвячено засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики і НАН України, яке пройшло 20 травня 2016 року у м. Києві. В засіданні приймали участь експерти Бюро соціальних та політичних розробок, представники ГО Бахтала Дром, активісти правозахисного руху, представники НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України.

    Аналізуючи ситуацію у сфері забезпечення гендерної рівності в Україні, учасники засідання важливою проблемою визначили нестачу незалежних недержавних інституцій, які б надавали незалежний експертний висновок відносно питань забезпечення гендерної рівності та антидискримінації а відтак здатних комплексно підійти до питань оцінки ситуації у цій сфері та імплементації змін у процеси пов’язані з дотриманням Україною взятих на себе зобов’язань.

Учасники засідання дійшли висновку про необхідність створення аналітичного майданчику – окремої незалежної структури, що здатна заручившись підтримкою експертів та основних акторів у сфері гендерної рівності, проаналізувати ситуацію з її дотримання та лобіювати необхідні зміни там, де виникають гострі суспільні дискусії. Таким майданчиком може стати Центр досліджень гендерної політики та антидискримінації.

    Основними напрямами діяльності Центру досліджень гендерної політики та антидискримінації  можуть бути:

  1. Проведення аналітичної діяльності щодо національних тенденцій дотримання гендерної рівності в Україні та порядку їх реалізації
  2. Розробки нормативно-правових документів з даного питання
  3. Інформування громадськості щодо результатів аналітичної діяльності
  4. Промоція науково-дослідної діяльності у сфері гендерної рівності
  5. Моніторинг трансляції гендерних стереотипів у різних сферах діяльності
  6. Сприяння формуванню гендерно чутливої культури в українському суспільстві

    Центр досліджень гендерної політики та антидискримінації  планується як незалежна, некомерційна спільнота професіоналів, що працюють у різних сферах соціального та гуманітарного знання, поєднаних бажанням глибоко дослідити питання гендерної рівності та антидискримінації в Україні у розрізі національної політики та соціальних процесів та адвокатувати позитивні зміни у суспільстві.

 

Стратегія соціального діалогу – наступні кроки

    В процесі підготовки Стратегії розвитку соціального діалогу в рамках проекту Бюро соціальних та політичних розробок «Разом сильніші – новий соціальний діалог в країнах Східного партнерства» виявила низку системних проблем, в самому процесі організації соціального діалогу. Ці проблеми пов’язані, перш за все з учасниками соціального діалогу, та питаннями, які вони обговорюють, а також – з процесом прийняття та імплементації рішень. Ці та інші питання були обговорені на засіданні Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики НДІ праці і зайнятості МСП і НАНУ, яке відбулося 23 березня за участі експертів Інституту та Координаційно-експертної ради.

    Учасники торкнулися питання розширення формату соціального діалогу на неурядові організації (громадські та благодійні). Досвід розробки «Стратегії розвитку соціального діалогу» свдчить, що навіть можливість такого розширення викликає вкрай неоднозначну реакцію у основних гравців соціального діалогу: Федерації профспілок України та Федерації роботодавців України.Проблема відкритості соціального діалогу для організацій третього сектору, перетинається з проблемою «репрезентативності», яка іноді є інструментом монополізації сторін соціального діалогу. На думку секретаря КЕР Ігора Камінника, ключовим соціальним партнерам варто рекомендувати поєднання двох процесів саме:

– «демократизації репрезентативності» через забезпечення прозорості процедур отримання репрезентативності та включення профспілок і організацій роботодавців в соціальний діалог;

– розширення формату учасників соціального діалогу на неурядові організації.

«Саме такий підхід пожвавить процес соціального діалогу в Україні і зможе додати йому новий сучасний імпульс. Це також дозволить посилити адвокаційний вплив з метою забезпечення імплементації рішень соціальних партнерів», – відзначив Камінник.

     Окремо учасники обговорили проблему перетворення соціального діалогу на інструмент забезпечення сталого розвитку. На думку авторів Стратегії необхідно вийти на нові підходи до формування завдань соціального діалогу для забезпечення розвитку країни.  З цієї точки зору, соціальний діалог, як інструмент сталого розвитку, стає важливим підходом для формування тематичного поля задля сторін соціального діалогу. Об’єднання питань соціального, економічного та екологічного розвитку, дозволить комплексно підходити до питання планування і виходу на конструктивні рішення в соціально – економічному розвитку, не тільки на рівні країни, а й на рівні окремих регіонів. Екологія стає важливим чинником для забезпечення конкурентоспроможності підприємств, забезпечення здоров’я працівників та членів їх сімей, ефективного використання природних ресурсів.Нажаль, ідеологія «сталого розвитку», поки не знайшла підтримки серед соціальних партнерів, у тому числі і у третьої сторони соціального діалогу – держави. В Програмі модернізації України, «Віхи завтрашнього дня. Бачення України 2035», яку підтримали і ФПУ і ФРУ, практично немає питань, що стосуються соціальної сфери. З іншого боку, «Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» також не розглядає соціальну і екологічну проблематики актуальними при реформуванні держави.

    Слід також відмітити, що в коментарях представників ФРУ стосовно проекту «Стратегії розвитку соціального діалогу в Україні» було запропоновано не включати екологічну проблематику в питання, які розглядають соціальні партнери в рамках соціального діалогу. Жваву дискусію викликала проблема ефективності та впливу соціального діалогу на процес прийняття рішень на рівні державної політики. Учасники відзначили, що значна частина вимог профспілок у 2015 році зводилася до механічного підвищення зарплат, пенсій і соціальних виплат. При цьому з боку держави велася жорстка політика скорочення соціальних виплат і «лібералізації» соціально – трудового законодавства. Такі протилежні інтереси, які не мають спільної ідеологічної платформи для знаходження компромісу, призводять до того, що держава ігнорує соціальний діалог, як слабкого опонента, і намагається замінити його на діалог з неурядовими організаціями. Діалог з громадянським суспільством активно інституціоналізується і фінансується, як з боку держави, так і з боку міжнародних донорів. Затвердження Указом Президента України «Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки» та створення Координаційної ради сприяння розвитку громадянського суспільства – на думку учасників – дублює систему соціального діалогу.

    За підсумками зустрічі учасники вирішили підготувати пропозиції щодо створення групи з доопрацювання «Стратегії розвитку соціального діалогу в Україні» та обговорення її з соціальними партнерами через Секретаріат НТСЕР, а також сприяти залученню до цього процесу представників Адміністрації Президента. Учасники, також наголосили на необхідності проведення подальшого громадського обговорення тексту Стратегії, а також розпочати процес створення Форуму громадянського суспільства з питань сталого розвитку відповідно до 229 статті Угоди про Асоціацію Україна-ЄС.

Розробка стратегічних документів щодо реформування соціальної сфери в Україні

Порядок денний СПІЛЬНОГО засідання

Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики

Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення

МСП і НАН України

Дата проведення 20 жовтня 2015 року.

Місце проведення: м. Київ, вул. Івана Франко 15/б перший поверх

Час проведення: 10.00-12.30

Мета: Розробка стратегічних документів щодо реформування соціальної сфери в Україні:

  • сфера надання соціальних послуг;
  • соціальний діалог;
  • система соціального захисту.

Теми для обговорення:

Питання, що виносяться на обговорення:

  1. Нова редакція ЗУ «Про соціальні послуги», яка подається КМУ, та розроблялась разом з КЕР;
  2. Обговорення моделі надання соціальних послуг в умовах децентралізації;
  3. Підготовка до проведення стратегічного планування сфери соціального діалогу в Україні;
  4. Аналіз визначення потреб у соціальних послугах в Україні на основі дослідження проведеного Карітас України (на замовлення Мінсоцполітики).

5.Різне.

 

Час Зміст Очікувані результати
9:45 – 10:00 Реєстрація
10:00 – 10:10 Привітання
10:10-10:40 Презентація нової редакції ЗУ «Про соціальні послуги». Презентація «Система надання соціальних послуг в умовах децентралізації». Обговорити аргументи для просування законопроекту у ВРУ та уточнити модель
10:40 – 11:00 Стратегічне планування системи соціального діалогу в Україні Уточнена програма засідання та список учасників. Визначено формат документу.
11:00 – 11:20 Презентація результатів дослідження по визначенню потреб у соціальних послугах в Україні . Обговорити результати дослідження
11:20 – 12:00 Обговорення пропозицій щодо подальших дій.
12:00 – 12:15 Підведення підсумків

 

Роздаткові матеріали:

– Презентація нової редакції ЗУ «Про соціальні послуги»;

– Презентація системи надання соціальних послуг в умовах децентралізації;

– Програма 2-деного семінару з питань реформування соціального діалогу в Україні.

Соціальний діалог та соціальні інвестиції – основа реформування соціальної сфери України.

Соціальний діалог та соціальні інвестиції – основа реформування соціальної сфери України.

 Соціальні проблеми, з якими стикаються мешканці України, потребують системних докорінних змін не тільки в сфері економіки чи сфери боротьби з корупцією. Змін потребує система соціального захисту в цілому. Враховуючи, що забезпечення державних соціальних стандартів та державних соціальних гарантій неможливо без податків, які збираються з бізнесу та населення, важливим елементом реформи соціальної сфери стає забезпечення ефективного соціального діалогу між роботодавцями профспілками та організаціями громадянського суспільства. Тільки об’єднання питань реформи системи соціального захисту і соціального діалогу дасть необхідний ефект і допоможе зберегти людський капітал, який в умовах радикальних ліберальних реформ, може бути неефективним.

28 серпня 2015 року експерти Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення МСП і НАНУ, Секретаріату уповноваженого ВРУ з прав людини, Федерації профспілок України, Національної Тристоронньої Соціально-економічної ради (НТСР), ГО «Бюро соціальних та політичних розробок», Міжнародного благодійного фонду «Карітас України», ЮНІСЕФ та інших організацій, на спільному засіданні Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики НДІ праці і зайнятості населення та 13-ї групи щодо впровадження Угоди Україна – ЄС в сфері соціального діалогу та соціальної політики обговорили нагальні проблеми, щодо реформування системи соціального захисту та механізму соціального діалогу.

Насамперед, участники заходу обговорили хід виконання плану робіт Координаційно-експертної ради за 2015 рік, та розглянули актуальні питання щодо реформування соціальної сфери України і подальшого планування роботи КЕР. Важливою темою засідання, стало обговорення проекту Звіту 13-й групи щодо впровадження Угоди Україна – ЄС в сфері соціального діалогу та соціальної політики, який бкв підготовлений спільно з експертами Бюро соціальних та політичних розробок.

Учасники засідання підкреслили такі основні проблеми впровадження Угоди про асоціацію з ЄС, як: недостатність стратегічного бачення державних органів різного рівня щодо реформи системи соціального захисту та системи соціального діалогу; слабкість координації між різними органами виконавчої влади під час проведення реформ; неефективність механізмів фінансування системи соціального захисту (фінансування установ) в умовах децентралізації та відсутність доступу громадських організацій до процесу прийняття рішень в системі соціального партнерства. Представник НТСЕР Олена Степаненко наголосила на тому, що в соціальному діалозі в Україні є ряд проблем з питань механізмів реалізації чинного законодавства у цій сфері діяльності. Також було зазаначено, що НТСЕР виступає з ініциативою щодо зміни назви на НСЕР (національну соціально – економічну раду) в якій окрім представників трьох сторін (работодавці, профспілки, урядова сторона) можуть брати участь і представники інших неурядових організацій.

Учасники підкреслили необхідність розробки стратегії реформування механізму соціального діалогу з залученням представників сторін соціального діалогу та експертів організацій громадянського суспільства. Було підтримано ініціативу представників Бюро соціальних та політичних розробок, щодо проведення заходів (семінарів, круглих столів тощо) з розробки стратегії реформування механізму соціального діалогу, як політичного документу та подальшого його адвокатування.

Учасники засідання обговорили перспективи фінансування системи соціального захисту в умовах децентралізації, а також в умовах, коли захист соціальних та трудових прав (відповідно до Указу Президента України яким, 25 серпня 2015 року, затверджено «Національну стратегію у сфері прав людини») передбачає наступні результати:

– створено ефективну систему соціального захисту, яка відповідає можливостям держави;

– запроваджено альтернативні державним джерела фінансування системи соціального захисту.

Секретар КЕР Ігор Камінник наголосив на нагальній потребі в розвитку механізмів соціального інвестування на місцевому рівні, залучення ресурсів з різних джерел та забезпечення ефективності використання бюджетних коштів. Учасникам була представлена презентація «Соціальні інвестиції: нові технології вирішення соціальних проблем територіальної громади», на якій запропонована схема (як варіант) механізму діяльності Рад з питань соціального інвестування, які пропонується створити в деяких пілотних містах, наприклад в Одесі. Були розглянуті також механізми соціального інвестування та завдання діяльності Рад з питань соціального інвестування, які планується створити як консультативно-дорадчі органи при органах місцевого самоврядування.

Участниками засідання розглянуто проект змін до ЗУ «Про державно-приватне партнерство». Як зазначили учасники державно-приватне партнерство в сфері соціального захисту та розвитку соціальної інфраструктури потребує законодавчого забезпечення, як одного з механізмів соціального інвестування. Тому, зміни до діючого ЗУ «Про державно-приватне партнерства» вкрай необхідні. Але, запропоновані зміни викликали жваву дискусію, зокрема включення поняття «соціальні показники» до переліку ознак ДПП, а також можливість приватизувати об’єкти спільного використання під час ДПП. Деякі експерти висловили побоювання, що пропоновані зміни дають можливість незаконного привласнення об’єктів що створені в рамках державно-приватного партнерства приватною стороною. Учасники також відзначили необхідність детального розпису механізму переходу права власності на об’єкти ДПП.

За результатами обговорення прийнято рішення про необхідність проведення моніторингу стану соціального діалогу, а також розроблення пропозицій по його реформуванню в рамках імплементації Глибокої та всеохоплюючою зони вільної торгівлі з ЄС. Учасники наголосили на необхідності системного підходу до законодавчого забезпечення механізмів соціального інвестування, у тому числі і до удосконалення ЗУ «Про державно-приватне партнерство».

Також, було підтримано пропозицію експертів Бюро соціальних та політичних розробок щодо проведення всеукраїнського круглого столу з питань збереження людського капіталу в умовах реформ та економічної кризи, на якому також обговорити різні методи боротьби з бідністю та питання залучення соціальних інвестицій.

 

 

Засідання КЕР 13 серпня 2013

Реформування системи соціальних послуг почалось практично відразу, як вона почала створюватися після прийняття Закону України «Про соціальні послуги» у 2003 році. Плутанина в законодавстві, неясність та невизначеність термінів, проблеми з реалізацією вже прийнятих підзаконних актів все все це негативно характеризує систему соціальних послуг в Україні. Наприклад, відома Постанова Кабінету Міністрів України №559 «Про затвердження Правил організації та проведення конкурсу на залучення бюджетних коштів   для   надання   соціальних   послуг», яка була прийнята у 2004 році та втратила чинність у 2013, жодного разу не застосовувалась. Невизначеність та різне тлумачення мають місце на рівні базових понять. Відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», від 05 жовтня 2000 року №2017-III, зі змінами і доповненнями 2008, 2010, 2012, 2013 років забезпечується рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, у тому числі у сфері надання соціальних послуг. Але, в стандартах соціальних послуг, які активно розроблялися та розробляються Міністерством соціальної політики, передбачається такий об’єм послуг, які можливі тільки для VIP санаторіїв, а не в рамках забезпечення прожиткового мінімуму.На сьогодні не існує чіткого розуміння що таке соціальна послуга. Наказом Мінсоцполітики від 03.09.2012  № 5 затверджено Перелік 15 видів соціальних послуг – але постає питання, це дійсно перелік соціальних послуг, чи форми та умови надання послуг?. В Законі України від «Про соціальні послуги» 19. 06. 2003 року № 966-IV з подальшими змінами вказані наступні види соціальних послуг: «соціально-побутові послуги, психологічні послуги, соціально-педагогічні послуги, соціально-медичні послуги, соціально-економічні послуги, юридичні послуги, послуги з працевлаштування, інформаційні послуги, інші соціальні послуги». Ці послуги відсутні в переліку послуг визначених вищенаведеним Наказом Мінсоцполітики. В цьому ж Законі також визначені форми надання соціальних послуг – матеріальна допомога та соціальне обслуговування. Але навіть існуючі стандарти послуг які були прийняті міжвідомчим Наказом ще у 2010 році практично не працюють. Основними законами, на яких зараз базується система соціальних послуг є: ЗУ «Про соціальні послуги»; ЗУ «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми то молоддю». Слід зазначити, що ці закони в деяких пунктах суперечать один одному та стали результатам міжвідомчої конкуренції в сфері надання соціальних послуг. Заля вирішення проблем впровадження діючої системи соціальних послуг, в країні з 2007 року триває реформування системи соціальних послуг. Прийнято Розпорядження КМУ від 8 серпня 2012 р. № 556-р «Про стратегію реформування системи соціальних послуг», 13 березня 2013 року Постановою КМУ затверджено «План заходів на 2013-2016 роки щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг».Реформування системи соціальних послуг зумовлено потребою у створенні «ринку соціальних послуг» – забезпечення якості та ефективності соціальних послуг за оптимальну вартість. Ринок соціальних послуг передбачає право отримувача послуг обирати «установу та заклад, а також форму соціального обслуговування», «створення для суб’єктів, що надають соціальні послуги, рівних умов на ринку таких послуг», «модернізувати наявну інфраструктуру соціальних послуг та створити конкурентний ринок зазначених послуг шляхом впровадження механізму стимулювання суб’єктів, що надають соціальні послуги, до постійного підвищення рівня їх якості». Також, передбачається чіткий розподіл послуг, які надаються за рахунок бюджетних коштів та за рахунок власних коштів отримувача.Таким чином, важливим завданням реформування системи надання соціальних послуг, є роздержавлення цієї сфери та залучення недержавних надавачів до надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів. Щодо проблем удосконалення законодавства та створення «системи надання соціальних послуг» яка повинна діяти після реалізації Стратегії реформування системи соціальних послуг у 2016 році було присвячено розширене засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики при Центрі перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики та НАН України. Засідання відбулося 13 серпня 2013 року в приміщенні Всеукраїнської мережі ЛЖВ. Основним завданням засідання було обговорення «системи надання соціальних послуг» яка повинна бути закріплена в новій редакції Закону України «Про соціальні послуги», який дозволить об’єднати існуючі ЗУ «Про соціальні послуги», ЗУ «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми то молоддю» в один та усуне різні тлумачення та визначення в цій сфері. В засіданні прийняли участь ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», Міжнародний благодійний фонд «Карітас-Україна», ВБФ «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій», Міжнародна громадська організація «LHSI», Соціальна служба ВІФАНІЯ та інші організації.Слід вказати, що 15 липня Департаменту соціальних послуг Міністерства соціальної політики було надано пакет змін до нормативно-правових актів, удосконалення яких передбачено «Планом заходів на 2013-2016 роки щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг». Пакет цих документів було розроблено Координаційно-експертною радою на замовлення Міністерства соціальної політики з урахуванням пропозицій НУО. Протягом липня-серпня проходили робочі зустрічі представників НУО як між собою, так і з фахівцями Міністерства соціальної політики задля обговорення цих пропозицій. Впродовж цих зустрічей Міністерством було запропоновано розробити нову редакцію ЗУ «Про соціальні послуги». Розробка нової редакції неможлива без розуміння щодо вибудови системи створення риноку соціальних послуг з участю в ньому організацій різних форм власності. Саме тому, важливим питанням яке обговорювалось на засіданні було розробка «схеми організації та надання соціальних послуг» від рівня центральних органів виконавчої влади до рівня отримувача. Були прописані функції та розподіл між плануванням, фінансуванням, контролем та наданням соціальних послуг, що забезпечить орієнтацію всієї системи не на надавачів соціальних послуг, а на отримувачів. Розробка цієї системи стало заключним кроком до розробки спільного бачення НУО щодо результатів реформування системи соціальних послуг, яке напрацьовувалось впродовж 2012-2013 років, у тому числі завдяки діяльності Координаційно-експертної ради ЦПСД та Громадської ради при Міністерстві соціальної політики. На розширеному засідання КЕР при ЦПСД його учасники дійшли спільного бачення щодо:- необхідності розробки принципово нового Закону України «Про соціальні послуги» із врахуванням пропозицій НУО;- опрацювати необхідний пакет документів щодо внесення змін до законів України та підзаконних актів (Постанов КМУ, Розпоряджень КМУ, Положень про органи місцевого самоврядування) стосовно соціальних послуг;- впродовж тижня доопрацювати запропоновану схему забезпечення фінансування соціальних послуг з подальшим її наданням експертам з соціальної роботи;- після проведення екпертної оцінки, врахувавши зауваження та пропозиції провести зустріч з представниками Міністерства соціальної політики та обговорити базові принципи нової редакції Закону України «Про соціальні послуги».

Соціальна політика: «гроші – мірило щирості намірів».

В Україні склалась цікава ситуація щодо напрямків діяльності організацій громадянського суспільства. Міжнародні донори, що фінансують розвиток організацій громадянського суспільства, Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства при Президенті України, громадські ради при Центральних виконавчих органах, більше цікавляться питаннями прямої демократії та участю НУО у прийнятті політичних рішень щодо удосконалення законодавства стосовно виборів, референдумів, мирні зібрання тощо. Не зменшуючи важливість цих питань, слід пам’ятати, що соціально-економічна діяльність НУО, а саме, реформування соціальної сфери, боротьба з бідністю, забезпечення сталого розвитку тощо, є не менш важлива ніж громадсько-політична.

(більше…)

Засідання КЕР від 29.09.13р.

Основне завдання реформи ситеми соціальних послуг – реформування бюджетної системи.

Реформування системи соціальних послуг розпочато з моменту її створення та прийняття Закону України «Про соціальні послуги». Але, на превеликий жаль, і на сьогодні існує неузгодженість законодавчих та нормативних актів щодо понятійного апарату, визначень та категорій, наявні проблеми з реалізацією вже прийнятих підзаконних актів, а також з відсутністю підходів щодо розрахунку фінансування соціальних послуг на одного отримувача на заміну традиційним підходам утримання установ.

(більше…)

Залучення неурядових організацій до розробки стратегічних напрямів сучасної соціальної політики до 2017 року

Залучення неурядових організацій до

розробки стратегічних напрямів сучасної соціальної політики до 2017 року

7 грудня в приміщенні МБФ «КАРІТАС – Україна» пройшло перше засідання Координаційно-експертної ради при Центрі перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАН України (далі – КЕР). На засіданні було затверджено склад КЕР та план робіт на 2013 року.

Ініціаторами створення КЕР виступили всеукраїнські благодійні організації, які надають соціальні послуги уразливим соціальним групам, зокрема: бездомним; звільненим з місць позбавлення волі тощо. Наказом за № 25 Від 29.11.12, директором Центру Леонідом Ільчуком затверджено Положення про Координаційно-експертну раду з питань соціальної політики при Центрі.

(більше…)

Протокол №6 від 16 травня 2013 року

Всеукраїнський благодійний фонд«Коаліція ВІЛ-сервісних організацій»

 

Центр перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАН України

Протокол засідання № 6

Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики при Центрі перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики та НАН України

(більше…)

Виберіть мову:

Усі сторінки сайту